Посуд для проб. Як правило, аналітична лабораторія, у якій проводять аналізи, повинна давати консультації щодо типів посуду, які використовують для відбирання, збереження і

Як правило, аналітична лабораторія, у якій проводять аналізи, повинна давати консультації щодо типів посуду, які використовують для відбирання, збереження і транспортування проб.

У ISO 5667-2 і ISO 5667-3 надано детальну інформацію щодо вибору посуду для проб.

Посуд для проб повинен запобігати втратам через адсорбцію, випаровування або забруднення проб сторонніми речовинами.

При виборі посуду слід враховувати такі чинники:

- високу механічну міцність;

- добру герметизацію;

- легкість відкривання;

- високу стійкість до екстремальних температур;

- практичний розмір, форму і масу;

- можливість миття й повторного використання;

- можливість придбання і вартість посуду.

Для відбирання проб стічних вод зазвичай застосовують пластиковий посуд. Але існує ряд винятків, коли необхідно використовувати тільки скляний посуд, наприклад, коли пробу будуть аналізувати на вміст:

- нафтопродуктів і жирів;

- вуглеводів;

- детергентів;

- пестицидів.

Якщо є потреба у відбиранні стерилізованих або дезінфікованих проб стічних вод або мулу, слід використовувати стерильний посуд і пробовідбірники (наприклад, див. ISO 5667-5).

4.2 Типи пробовідбірників

4.2.1 Засоби для ручного відбирання проб

У якості найпростішого засобу можна використовувати цеберку, черпак або бутиль із широким горлом, до яких можна прикріпити держак потрібної довжини. Об'єм повинен бути не менше 100 см³. Якщо проби, які відбирають вручну, використовують для усереднених проб, то об'єм цеберки, черпака або бутилі повинен бути точно визначений у межах ± 5 %. Вручну проби можна також відбирати пробовідбірниками Руттнера (Ruttner) або Кеммерера (Kemmerer), які є трубками об'ємом від 1 до 3 дм³ із кришками на завісах із кожного кінця трубки, або ж пробовідбірниками із таким же принципом роботи.

Засоби для ручного відбирання проб повинні бути виготовлені з інертного матеріалу, який не впливає на склад проби, що буде аналізуватися не відразу після відбирання (див. ISO 5667-2).

Перед відбиранням проб засоби слід вимити водою з миючим засобом або ж так, як описано в інструкції виробника, потім ретельно прополоскати водою. Засоби для відбирання проб перед використанням можна прополоскати стічною водою, в якій буде відбиратися проба, щоб у такий спосіб мінімізувати ризик забруднення проби. Слід звернути особливу увагу на ополіскування після миття, якщо проба буде аналізуватися на сполуки, що входять до складу миючого засобу. Пробовідбірники не можна мити в стічній воді, якщо це вплине на аналіз (наприклад, аналіз нафтопродуктів і жирів, мікробіологічні аналізи).

4.2.2 Обладнання для автоматичного відбирання проб

Існує велика кількість пристроїв для безперервного або послідовного автоматичного відбирання проб. Часто ці пристрої є портативними й застосовуються для стічних вод будь-якого типу. Вони головним чином поділяються на два види: для відбирання пропорційно часу і для відбирання пропорційно витраті (див. ISO 5667-2). Але є пробовідбірники, в яких поєднані ці два типи. Дія пробовідбірника може бути заснована на таких засобах відбирання проб:

- ланцюговому насосі (багаточерпаковому насосі);

- стиснутому повітрі або вакуумі;

- безперервному потоці стоків;

- відкачці (часто з допомогою шлангового насосу).

Жодний із цих засобів не можна рекомендувати як універсальний. При виборі обладнання для відбирання проб слід враховувати такі особливості, і користувач повинен визначити важливість кожної з них, виходячи з вимог до відбирання проб.

a) Пробовідбірник повинен забезпечувати відбирання усереднених проб, дозованих за часом, наприклад, відбирання проб через різні інтервали часу при постійній витраті.

b) Пробовідбірник повинен відбирати серію дискретних проб через фіксований інтервал часу, кожна проба повинна знаходитись в окремій посудині. Наприклад, при проведенні щоденного спостереження, щоб визначити періоди пікового навантаження.

c) Пробовідбірник призначено для послідовного відбирання у окремі посудини усереднених проб через короткі проміжки часу. Це також можна застосовувати при моніторингу певних періодів, які нас цікавлять.

d) Пробовідбірник має забезпечувати відбирання усереднених по витраті проб, тобто відбирати різні об'єми проб залежно від витрат води за визначений період часу. Такий пристрій може бути корисним при вивченні навантаження по субстрату.

e) Пробовідбірник має забезпечити послідовне зважене відбирання проб відносно витрати води. Кожна проба відбирається в окрему посудину. Це може бути корисним, коли бажають виявити періоди змінного навантаження по субстрату або коли потрібно зіставити дані зі змінною витратою води.

Особливості, наведені в а) − е), відносяться до типів проб, що відбираються відповідно до 5.3.1. Крім цього, при виборі обладнання для відбирання проб користувач повинен враховувати такі особливості, за винятком випадків, коли ситуація виявляється такою, що в цих особливостях немає потреби, зокрема, при відбиранні проб із напірного магістрального колектора стічних вод:

f) Можливість у будь-якій ситуації підняти за допомогою пробовідбірника пробу на певну висоту.

g) Міцна конструкція і мінімум робочих частин.

h) Мінімальне число частин, які контактують з водою, або частин, занурених у воду.

i) Пробовідбірник повинен бути корозійностійким, його електричні частини мають бути захищені від впливу льоду, вологи або корозійної атмосфери.

j) Конструкція пробовідбірника повинна бути простою в експлуатації, при догляді й очищенні.

k) Канал проходу проби від точки відбирання до точки видачі повинен мати мінімальний внутрішній діаметр 9 мм, щоб звести до мінімуму можливість його забивання; забірна частина відбірника повинна бути захищена, щоб уникнути забивання каналу відбирання проби.

l) Швидкість рідини, з якої відбирається проба, повинна бути не менше 0,5 м/с, щоб запобігти поділу на фази у каналі проходу проби та у мірній камері.

m) Слід забезпечити можливість промивання каналів проходження проби перед надходженням нової проби.

n) Прецизійність і точність об'ємів, що надходять, повинна бути як мінімум у межах 5 % від заданого об'єму.

o) Забезпечення регулювання інтервалу часу між відбирання окремих проб від 5 хвилин до 1 години.

p) Посуд з пробами і з’єднувальні трубки мають бути такими, щоб їх можна було легко знімати, промивати і заміняти у пробовідбірнику.

q) В окремих випадках у пробовідбірнику слід передбачити можливість розміщення камер для збереження посуду з пробами, без світла при температурі від 0 °С до 4 °С протягом усього періоду відбирання проб, а також можливість добавки у проби хімічних консервантів до або під час відбирання проби.

r) Портативні пробовідбірники повинні бути легкими, захищеними від руйнування та навмисних поломок, стійкими до погодних умов, здібні працювати за різних умов середовища.

s) Пробовідбірники повинні працювати без догляду протягом досить тривалого часу (наприклад, декілька днів).

t) Конструкція пробовідбірника має виключати внутрішнє іскріння, щоб зменшити можливість ризику вибуху, особливо в тих випадках, коли до складу проби входить метан або леткі органічні розчинники.

u) Може виникнути необхідність відбирати проби з каналів під тиском. Цей чинник слід враховувати при остаточному виборі пробовідбірника.

При виборі пробовідбірника слід також враховувати ясність мови інструкції до нього. Інструкція повинна бути написана мовою, зрозумілою оператору. Слід враховувати можливість гарантійного і післягарантійного обслуговування і можливість придбання запасних частин до пробовідбірника. Нарешті, дуже важливо, щоб на місці використання пробовідбірника було забезпечено дотримання усіх вимог, необхідних для роботи приладу, зокрема, наявність джерела електроенергії або стиснутого повітря.

ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ - В усіх випадках мають бути задоволені місцеві вимоги охорони праці і техніки безпеки

5 Процедура відбирання

5.1 Місце відбирання

ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ - В усіх випадках при виборі точок відбирання проби мають бути задоволені вимоги охорони праці і техніки безпеки (див. 6)

Дата добавления: 2014-01-04