Сутність права

В філософії під сутністю любого явища розуміють сукупність найбільш важливих, вирішальних, стійких якостей і відносин, які виражають внутрішні глибинні необхідні зв’язки і відносини, якими визначаються всі інші якості і ознаки даного явища. Таким чином, сутність права – це головна внутрішня, стійка якісна характеристика права, яка розкриває природу і призначення права в суспільстві. А оскільки праву притаманний вольовий характер, то важливо, чию волю виражає право, чиї інтереси воно втілює.

Єдиного уявлення про сутність права, яке притаманно всім часам, народам, різним суспільствам не існує, оскільки на право і його сутність великий вплив здійснює економіка, національний склад населення країни, історичні фактори, рівень правової і політичної культури суспільства і т.д. Тому уявлення про сутність права не залишались не змінними і всі часи і віки.

Було б неслушним відривати один від одного класовий та соціальний аспекти сутності права. І той і інші аспекти складають єдину, хоча й внутрішньо суперечливу сутність права як регулятора суспільних відносин через державне закріплення міри свободи, рівності та справедливості.

Поняттям права охоплюються два аспекти, які виражають його сутність:

- цілісно-нормативний;

- регулятивний.

Якщо з цілісно-нормативної точки зору право є мірою свободи, рівності та справедливості (правомірним порядком), то з регулятивної точки зору – спрямовано на впорядкування суспільних відносин (динамічний, регулятивний аспект). На різних етапах розвитку суспільства перший аспект може домінувати, впливати на загальну спрямованість правового регулювання, або відступити на другий план. Тоді він стає нібито приглушеним, виявляється у трансформованому, стертому вигляді.

Сутність права менше піддається змінам, ніж його зміст і форма: зміни, що відбуваються у житті суспільства, спричиняють собою насамперед зміни в змісті права. Проте не можна відкидати зміну сутності права, визнавати для неї лише якості статичності та незмінності на відміну від змісту та форми. Діалектичний розвиток сутності права виражається, насамперед, у зміні співвідношення між класовими завданнями та загальними справами, розв’язуваними правом; між правом як мірою свободи (є показником якості правопорядку) і правом як регулятором суспільних відносин (є інструментом підтримування правопорядку).

До категорії сутності мають належати такі якісні риси, без яких взагалі немає того предмета, про сутність якого йдеться. До сутнісних якостей права слід віднести його нормативність, представницько-зобовязуючий характер правових норм, їх зв’язок із державою (названі вище ознаки права).

Дата добавления: 2014-01-04