Робота з документами

1.

Братство Тарасівців».

Хлопоманство».

Руська трійця».

Реформи Марії-Терезії і Йосифа II.

Кирило-Мефодіївське братство і його вплив на розвиток українського національного руху.

Тема: Суспільний розвиток українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у ХІХ ст..

Лекція 11.

Мета: ознайомити студентів з діяльністю І української політичної нелегальної організації – Кирило-Мефодіївське братство, показати діяльність Т. Шевченка, як суспільно-політичного діяча та його участь у братстві;

Показати роль реформи Марії – Терезії та Йосифа ІІ, їх роль у розвитку економічного і суспільного життя Галичини та Буковини

Формувати вміння аналізувати історичні документи, робити повідомлення на історичні теми;

Виховувати у студентів інтерес до історичної долі українських земель,повагу до людей, що були носіями національної ідеї в суспільно-політичному русі.

План:

Кирило-Мефодіївське братство (товариство) виникло напри­кінці 1845 - початку 1846 рр. у Києві і ставило собі за мету об'єднання слов'янських земель навколо України на принципах демократичної федерації.

Засновниками братства були

- професор Київського університету історик М. І. Костома­ров,

- учитель В. М. Бєлозерський

- чиновник М. І. Гулак.

Загальне число членів досягло декількох десятків чол. (Т. Г. Шевченко, письменник П. О. Куліш, учитель Д. П. Пильчиков, студенти І. Я. Посяда, Г. В. Андрузький, поміщик М. І. Савич, колишній студент О. О. Навроцький та ін.).

Орга­нізаційні і програмні положення братства були викладені в «Книзі буття українського народу», «Статуті товариства св. Кирила і Мефодія» і т.зв. «Законі божому».

Братство ставило завданням

- національне визволення України,

- ліквіда­цію кріпосного права,

- станових привілеїв,

- проголошення свободи совісті тощо.

До складу майбутньої слов'янської феде­рації, на думку керівників товариства, повинні були ввійти Україна і Росія, Польща, Чехія, Сербія, Болгарія.

Вища зако­нодавча влада в майбутній державі повинна була належати двопалатному сеймові, виконавча - президентові.

При цьому погляди окремих членів товариства не були однорідні. М. Кос­томаров і його прихильники припускали домогтися здійс­нення своїх політичних ідеалів мирним реформістським шляхом, згідно з «євангельськими правилами любові, лагід­ності і терпіння».

Т. Шевченко стояв на революційно-демо­кратичних позиціях, закликаючи до насильницького ски­нення існуючого ладу.

Близькими до нього були погляди М. Гулака й О. Навроцького. Найбільш помірковану пози­цію займав П. Куліш, який обмежувався ідеями відро­дження української культури і національних традицій.

Товариство знаходилося в стадії організаційного оформлення і проіснувало 13-14 місяців.

У березні 1847 р. члени товариства за доносом студента А. М. Петрова були заарештовані, а в травні присуджені до різних мір покарання:

- Шевченко відданий у солдати,

- Гулак ув'язнений у Шліссельбурзьку фортецю,

- інші вислані з Києва.

Уряд, побоюючись поширення демократич­них ідей, приховав республіканський характер організації, додавши їй вигляду товариства, що ставило своїм завданням об'єднання всіх слов'ян під верховенством Російської імперії.

Історичне значення братства полягало в тому, що воно вперше порушило питання про національне визволення України і від­творення її державності на прогресивних республікансько-федеративних засадах, що дало поштовх усім наступним національним політичним рухам в Україні.

Дата добавления: 2014-01-04