Реформи Марії-Терезії і Йосифа II

Після поділу Польщі і включення частини польських земель (разом із Галичиною і Буковиною) до складу Австрійської імперії правителі останньої провели ряд реформ, спрямованих на централізацію державного управління і заміну феодально-станових відносин буржуазними.

Так, імператриця Марія-Терезія, яка правила в 1740-1780 рр.,

- замінила дворянське самоврядування (особливо розвинуте на землях колишньої Речі Посполитої) бюрократично-чиновницьким управлін­ням, що підпорядковувалося безпосередньо імператор­ському двору,

- обмежене право поміщи­цького вотчинного суду над селянами,

- панщина була обме­жена до З днів на тиждень,

- створена постійна армія на основі обов'язкової військової повинності, централізо­ваного рекрутського набору і стягування постійного військо­вого податку, що різко обмежило роль дворянського опол­чення.

Реформи Марії-Терезії продовжив її спадкоємець Йосиф II, який правив у 1780-1790 рр. Він прагнув на всій території імперії створити уніфіковану абсолютистську адміністра­тивно-бюрократичну систему управління, ліквідувавши залишки автономії в її окремих землях.

При цьому австрій­ський уряд намагався протиставити польсько-шляхетському опору свою політику на галицьких і буковинських землях, українське селянство, що їх населяло, надаючи йому певні свободи.

Однак, селянські реформи Йосифа II, декларовані в його указах і патентах 1781, 1782, 1785 р. про

- скасування кріпосної залежності,

- заміну панщини й інших натуральних повинностей єдиним поземельним податком наштовхнулися на завзятий опір поміщиків і не були реалізовані.

У той же час була ліквідована особиста залежність селян від поміщиків, вони отримали право без згоди своїх панів

- одружуватися,

- переселятися,

- передавати майно в спадок і т.д.

Сільським громадам за імператорським указом 1784 р. було надане право самоврядування, у 1786 р. було підтверджене обме­ження панщини 3 днями на тиждень.

У релігійній сфері результатом реформ було підпорядкування церкви державі, при чому основні християнські конфесії імперії (католицька, греко-католицька і протестантська) були зрівняні в правах, а священики отримали статус державних службовців.

Фактично автономний орден єзуїтів, який мав значний вплив на політичне життя в імперії, був ліквідований імператорським указом у 1773 р..

Проголошена загальна середня освіта, створено широку мережу навчальних закладів, які утримувались за рахунок держави.

У початковій школі навчання велося рідною мовою.

Дата добавления: 2014-01-04