Психологічний погляд на теорію ролей

Психодраматичний погляд на теорію ролей

Ретроспективний аналіз становлення і розвитку теорії ролей дозволяє стверджувати, що психодраматичний погляд на неї передував і соціологічному і соціально-психологічному. Тому що перші формулювання поняття „роль” в роботах Морено Я.Л. зустрічаються, починаючи з 1923 року. Тому недивно, що багато відомих дослідників відносять засновника псих одрами Морено Я.Л. до піонерів в галузі теорії ролей, поряд з Мідом Дж. І Лінтоном Р.

До ключових дефініцій і концептів психодраматичної теорії ролей слід віднести наступні: роль, рольовий розвиток, рольова регресія, рольова навчальність, спонтанність.

Психологічний погляд у науковій літературі розглядається з точки зору Люшера М. і Дж.Келлі.

Так Люшер М., автор відомого кольорового тесту, під роллю розумів „не суспільну позицію чи статус, яку людина насправді займає, не діяльність, якою людина займається, але єдино і виключно, оцінку людиною його власної особистості, її фіксацію (ілюзорну) самооцінку... і результативну з неї поведінку, а також образ діяльності людини”.

Він вважає, що, той, хто виходить із фікції, що його ілюзорна самооцінка відповідає дійсності, і будує свою поведінку відповідно до того, яку та відіграє роль. За ознакою самооцінки автор виділяє дві ролі: роль-ідола (завищена самооцінка) і роль-захист (занижена самооцінка). Люшер висуває і обґрунтовує ідею про те, що ілюзорні самооцінки і образ діяльності людини розщеплюються на дві протилежності: з одного боку, на роль-ідол, на „цільову програму”, до якої прагнуть і якої домагаються, а з іншого боку, на роль-захист, тобто на таку ситуацію, якої намагаються позбутися, тому що вона лякає своєю небезпекою. Особливості реалізації даних ролей автор розглядає в контексті чотирьох основних типів поведінки, які він визначив червоним, синім, зеленим і жовтим кольором.

Люшер вводить поняття „сигнали особистості”, під якими розуміє сукупність обраних людиною манери поведінки і засобів, за допомогою яких вона добивається від оточуючих її людей бажаної для себе самооцінки її особистості. На основі багатолітніх досліджень він класифікує і описує сигнали особистості. Які виражаються одягом, мовою, сексуальними відносинами, взаємнопов’язуючи їх 9сигнали) з ролями. Які особистість відіграє і з відповідним ним типом поведінки.

Своєрідною трактовою ролі відрізняється і Келлі Дж., автор теорії особистісних конструктів. Який визначив роль, як форму поведінки. Яка логічно витікає з того факту, що людина розуміє, як думають інші люди, які пов’язані з нею в її діяльності. Це визначення зумовлює, що у соціальній взаємодії хоча б один з учасників усвідомлює, яким чином інший учасник інтерпретує те, що відбувається. У поглядах Келлі звертає на себе увагу те, що ролі не обов’язково повинні бути взаємними, тобто для того, щоб здійснити соціальну взаємодію, достатньо, щоб рольову поведінку (в авторському трактуванні) реалізував хоча б один з учасників. За думкою автора, по-перше, у сучасному суспільстві переважають однобічні рольові стосунки (лікар-пацієнт, адвокат-клієнт, роботодавець-робітник і т.д.); по-друге, оптимальні стосунки людей зумовлюють їхнє взаєморозуміння у поглядах на життя.

У рамках теорії особистісних конструктів Келлі Дж. Формулює чотири вимоги, які визначають нормальне функціонування людини. Одна з вимог має відношення до теорії ролей і постає у тому, що у здорової людини повинен бути добре розвинений репертуар соціальних ролей і розуміння інших людей, які залучені у процес соціальної взаємодії.

Діяльність соціальних працівників передбачає широкий спектр сервісних послуг, які надаються клієнтам для їхнього інформування, консультування, обслуговування, стимулювання тощо.

Надаючи певну послугу, соціальний працівник може одночасно виконувати одну або декілька ролей. У чис­ленних статтях Енциклопедії соціальної ро­боти - настільної книги соціальних праців­ників США - виділяється, згідно з різними авторськими поглядами, від п'яти до два­дцяти ролей. Порівняльний аналіз точок зору північноамериканських та європей­ських колег показує, що рольові репертуари соціальних працівників обох сторін, - Європи (Австрія, Велика Британія, Німеччина, Росія, Франція, Швейцарія, Швеція та ін.) і Північної Америки (Канада, США) – багато в чому конгруентні.

Рольові репертуари як зарубіжних, так і вітчизняних соціальних працівників можуть бути об'єднані у шість груп: практичних, посередницьких, керівних, дослідницьких, сервісних та латентних ролей.

Таблиця І

Група практичних ролей •	вчитель соціальних умінь консультант/консультант-клініцист.
	агент з питань соціальних змін
	аніматор
	соціальний менеджер
	помічник клієнта
	вуличний працівник
Група посередницьких ролей	брокер соціальних послуг
	керуючий справами клієнта,
	захисник прав та інтересів клієнта
Група керівних ролей	керівник робочого навантаження
	' лідер команди
	• керівник персоналу
	адміністратор
Група дослідницьких ролей	експерт
	^1 аналітик
	дослідник
Група сервісних ролей	викладач
	керівник польової практики
	супервізор
Група латентних ролей	захисник панівного порядку
	підривач державного устрою
	брокер у сірих тонах
	цап-відбувайло
	донор
	потенційний гнобитель
	всезнайко

Дата добавления: 2014-01-04