Учитель соціальних умінь

Група практичних ролей

Група практичних ролей соціального працівника е стрижнем всього його рольового репертуару, першоосновою якого, як були благодійники і філантропи XIX сторіччя. Вони надавали посильну допомогу бідним, знедоленим, хворим; здійснювали добрі справи і вчинки щодо безробітних (надаючи роботу), дітей-сиріт, перестарілих (здійснюючи патронаж,, доглядї, правопорушників (допо­магаючи виправити поведінку) тощо.

Головне ж наповнення практичної частини рольового репертуа­ру сучасного соціального працівника відбулося у ЗО-70-х роках XX сторіччя і пов'язане з розширенням концептуальної бази профе­сії, поглибленням спеціалізації її носіїв, зростанням соціальної акти­вності людей. У зв'язку із соціально-економічними змінами, які перманентно відбуваються у світі, процес формування практичних ролей соціального працівника відбувається і досі. Підтвердження такої тези бачимо, наприклад, у появі та утвердженні позицій у цілій низці європейських та азійських країн, а також в Україні так званого вулич­ного (соціального) працівника.

У більшості випадків процес навчання клієнтів зачіпає кожну з основних сфер відносин особистості: пізнавальну емоційну, поведінкову. Значна частина діяльності соціального працівника у ролі вчителя соціальних умінь полягає у забезпеченні клієнтів необхідною інформацією у придатній для них формі, наданні багатоваріантних порад і пропозицій, у практичному навчанні-альтернативним моделям дій.

Мета: Навчання-клієнтів мистецтва ефективної взаємодії з соціальним оточенням. |

Зміст діяльності. Діяльність соціального працівника в даному цільовому втіленні досить різноманітна, що обумовлено широким спектром так званих соціальних умінь. Це можуть бути, наприклад, уміння, пов'язані з самообслуговуван­ням людей з фізичними або психічними вадами (особиста гігіє­на і догляд, користування транспортом); спеціальні уміння (керу­вання сімейним бюджетом, бать­ківські уміння); комунікативні уміння, які проявляються відповід­но до обставин; що склалися - на роботі, вдома, в громадських міс­цях; уміння, спрямовані на розв'язання чи запобігання кризових си­туацій або сприяння ухваленню ва­жливих рішень, чи умінь, які дозволяють надавати необхідну самодопомогу чи непрофесійну взаємодопомогу тощо. До числа соціальних можна віднести також і адаптивні уміння, що орієнтовані на пристосування індивіда до мінливих соціальних умов. Зазвичай адаптивні уміння пов'язані з такими змінами у житті людей, як зміна/втрата роботи, втрата близьких, зміна соціального оточення (наприклад, перехід дитини до іншої школи, переїзд сім'ї на нове місце проживання тощо). У спеціальній літературі вказані зміни одержали назву кризових або стресових ситуацій.

Величезне значення надається превентивному (профілактичному) характеру навчання соціальним умінням. Прикладами можуть бути курс лекцій для тих, хто укладає шлюб, з питань планування сім’ї або груповий тренінг їхньої батьківської ефективності, навчання учнів шкіл ненасильницьким способом розв'язувати конфлікти, які у них виникають.

Дата добавления: 2014-01-04