Перетворюючя функція

Прогностична функція

Дана функція реалізує другу ланку парадигми "оцінка-прогноз- перетворення". Оскільки вже є експертна оцінка проб клієнта, можна виробити план розв'язання цієї проблеми, що і є суттю прогностичної функціі. Видається можливим сформулювати прогностичної функції трохи інакше, а саме як визначення цілі і міри втручання соціального працівника; прогнозування; програмування, проектування процесів розв 'язання проблем клієнтів; наданняїм необхідних сервісних послуг.

Здійснення характеризованої функції передусім передбачає встановлення пріоритетів, оскільки проблеми здебільшого багатогранні і потребують дій у кількох напрямках. І, знову ж таки, важливо, щоб клієнти самі визначали свої пріоритети. Від соціального працівника вимагається лише деяка допомога у формулюванні планів, варіантів його виконання.

Прогностична функція зарубіжних соціальних працівників, звичайно реалізується у рамках контракту - письмової чи усної угоди, яка не має юридичної сили й укладається між соціальним працівником, клієнтом та іншими зацікавленими особами.

Мета контракту - роз'яснення різноманітних аспектів сервісних послуг і покладання певних обов'язків на всі сторони, які беруть у цьому участь.

У контракті зазначається:

· мета і завдання роботи, що проводиться;.

· часові рамки;

· перелік, графік, вартість сервісних послуг, які надаються; можливі альтернативні варіанти;

· потреби клієнта, які не можуть бути задоволені із поясненням причин;

· форми і методи соціальної роботи, які використовуються;

· засоби контролю та перевірки виконання;:

· умови коригування, перегляду, дострокового припинення;

· санкції на випадок порушень, процедури їх оскарження.

Дану функцію в дещо іншому контексті виділили В. Г. Бочарова, Г. Н. Філонов, обгрунтувавши її суть як, "конструктивні зміни в соціумі та системі життєзабезпечення людини".

Зарубіжна і вітчизняна практика дозволяє говорнти про два рівні реалізації перетворюючої функції: конкретний і програмний.

Конкретний рівень передбачає задоволення потреб індивідів, груп, спільнот за спеціально розробленими моделями.

Джозеф Хопкінс у 1986 році зумів виділити 26 моделей, за якцми сучасні соціальні працівники можуть будувати конкретне втручання.

10 найвідоміших наукових підходів і концепцій, які формують зміс­товий фундамент цих моделей (табл. б).

Таблиця 6

Концептуальні підходи	Цілі/задачі
1. Біхевіористський підхід	Модифікація поведінкових паттернів
(від англ.- поведінка)	клієнта
2. Втручання у кризових ситуаціях	Пом'якшення впливу на клієнта стресо­вої події шляхом наданні йому безпосередньої емоційної допомоги, мобілізації всіх
	його зусиль і можливостей для подолання
	кризи, повернення клієнта на попередній чи
	підйом на вищий рівень його життєдіяльності
3. Когнітивннй підхід	Допомога клієнтові у зміні своїх когнітив-
(від лат.	них процесів, детермінуючих емоційні і
знання, пізнання)	поведінкові складові реакцій на наявні
	проблеми.
4. Проблемно-орієнтований підхід	Вирішення усвідомлених клієнтом проблем з акцентом на стимулювання та підтримку його власних здібностей і ресурсів.
5. Психо-соціаль ний підхід	Підтримка рівноваги між внутрішнім
	психологічним життям клієнта і міжсисте-
	мними (зовнішніми) стосунками, які
	впливають на його життєдіяльність
6. Системний підхід	Сприяння клієнтам у їхній взаємодії з
	довколишнім соціумом за допомогою ви-
	ділення, підтримки, перебудови існуючих,
	а також підключення альтернативних си­стем зв'язку
7. Соціальне нав чання	Навчання клієнтів соціальних умінь і на-
	вичок, необхідних для розв'язання наяв
	них проблем або попередження їх появи.
8. Трансактний аналіз	Розв'язання життєвих проблем клієнта за
	допомогою аналізу і корекції структури
	його його станів; встановлення міжособи-
	стісних стосунків, вільних від ігор; дослі­
	дження і кардинальні зміни деструктивно­го
	життєвого сценарію
9. Екзистенційний підхід	Сповнення клієнта надією на віднайден­
	ня сенсу життя; надання допомоги у звіль-
	ненні від страхів, безглуздого, нікчемного
	існування, зміні стилю життя, й одержан­
	ні від нього задоволення
	10. Екологічний підхід (від грецьк. дім, житло)	Досягнення особистісних змін, адекватних вимогам довколишнього середовища або його зміни, приведення її соціального і фізичного компонента у відповідність потребам людей

Перетворення на програмному рівні здійснюється шляхом залучення соціально вражених, маргінальних прошарків населення у цільові та/або комплексні соціальні проекти регіонального, -держа го або міждержавного характеру..Яскравою ілюстрацією рівня є соціальні програми (Європейського Союзу (ЄС), "орієнтова мододь, хронічно хворих, мігрантів, етнічні меншини, жінок, хворі на алкоголізм або наркоманію, людей із обмеженими можливостями. Допомога цим категоріям осіб здійснюється в різних формах,включаючи професійне навчання і перенавчання; створення нових робочих місць за рахунок відкриття дрібних, в т.ч. так званих соціальних підприємств; допомога нещодавнім випускникам різних навчальних закладів у пошуках роботи; зокрема, формування у молодих людей навичок між особистісного спілкування, підприємливості, важливі для успішного працевлаштування; створення умов для незалежного існування людей з обмеженими можливостями, які в противному разі змушені стати постійними мешканцями установ інтернатного типу.

Дата добавления: 2014-01-04