Правозахисна функція

Організаторська функція

Комунікативна функція

Комунікативна (від лат. -роблю спільним, спілкуюсь) функція забезпечує смисловий аспект, стратегію і тактику співробітництва соціального працівника з потенційним/реаальним клієнтом. Полягає у встановленні, продовженні і припиненні необхідних професійних контактів, обміні інформацією, виробленні взаємодіючих сторін позитивної перцепції один одного.

Організаторська ( від пізньолат. - надаю стрункого вигляду, облаштовую) функція передбачає активність соціального працівника у забезпеченні узгодженої взаємодії елементів системи соціальних послуг комплексному обслуговуванні клієнтів; зміні, неефективних сторін функціонування соціальних агенцій; створенні, розвитку і координації соціальної мережі (волонтерських організацій, громадський формуваиь, соціально-значимого спрямування, груп самодопомоги.

Передбачає використання соціальним працівником всього "арсе­налу правових норм для захисту прав та інтересів клієнтів, сприяння у застосуванні заходів державного примусу і реалізації юридичної відповідальності щодо осіб, які вдаються до прямих чи опосередко­ваних протиправних дій щодо клієнта".

Превентивна функція

Пафос превентивної (від-лат. - застерігаю, попереджаю) функції полягає в орієнтації на роботу зі "здоровим" клієнтом. Вона передбачає, за визначенням Мартина Блума, науково обгрунтовані і своєчасно вжиті соціальним працівником заходи, спрямовавані на запобігання виникненню можливих життєвих колізій в окремих індивідуумів та в групах ризику; збереження, підтримку і захист нормального рівня життя і здоров'я людей; сприяння їм у досягненні поставлених цілей і розкриття їхнього внутрішнього потенціалу (включаючи, наприклад, профілактику девіантності; формування здорового способу життя; викорінення джерел стресу і в самій дюдині, і в довколишньому середовищі; створення умов для надбання клі­єнтом досвіду розв'язання потенційно існуючих проблем.

У спеціалізованих джерелах дану функцію називають також попере джувально-профілактичною, соціально-терапевтичною, іноді її частину виокремлюють як соціально-медичну функцію.

Психотерапевтичнії функція

Психотерапевтична (від грецьк. - душа, догляд, лікування) функція визначається як комплексний вербальний і невербальний вплив соціального працівпнка на когнітнвну, емоційну і поведінкову сфери особистості клієнта, з метою сприяння йому у зміні ставлення до наявних проблем навколишнього соціального сер едовиша (в різних концепціях ця мета може формулюватися також як особистісне зростання, самоактуалізація. Самовизначення, самови-

ховання тощо). Деякі автори, виходічи з того, що психотерапію не можна вважати соціальною роботою; віддають перевагу іменуванню даної функції психологічною, забуваючи при цьому, що "психотерапія... може бути змістом соціальної роботи". Особливо, якщо йдеться про психотерапію так званих здорових людей, кількість яких за даними В.Т.Кондрашенко і Д.І.Донського, складає не менше половини пацієнтів психотерапевтів.

Рекламно-пропагандистська функція, ^!

Вперше виділена П. Д. Павленком полягає у поширенні ідей соціального захисту людини, а також об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг з метою створення попиту на них.

Дата добавления: 2014-01-04