Структура податкових надходжень країн G-7, % ВВП

Країна							Зміни 1965-2008,%
Канада	25,7	32,0	32,6	35,7	33,4	32,2	+25,2
- прибутковий податок з громадян	5,8	10,5	11,5	13,4	11,9	12,0	+ 106,8
- податок на прибуток фірм	3,8	4,3	2,7	2,9	3,5	3,9	+2,6
- соціальні внески	1,4	3,2	4,4	5,0	5,0	5,0	+257,1
- ПДВ та податки з продажу	4,6	4,0	4,3	5,0	5,0	5,5	+19,5
- інші податки	10,1	10,0	9,7	9,4	8,0	6,3	-37,6
США	24,7	25,6	25,6	27,9	27,3	26,9	+8,9
- прибутковий податок з громадян	7,8	8,9	9,7	10,0	9,7	9,8	+25,6
- податок на прибуток фірм	4,0	2,9	1,9	2,9	3,0	2,8	-30,0
- соціальні внески	3,3	5,2	6,4	6,9	6,7	6,6	+ 100,0
- ПДВ та податки з продажу	1,2	1,8	2,0	2,2	2,2	4,8	+300,0
- інші податки	8,4	6,8	5,5	5,9	5,6	2,9	-65,5
Японія	18,2	20,9	27,4	26,8	27,4	28,3	+55,5
- прибутковий податок з громадян	4,0	5,0	6,8	6,0	5,1	5,2	+30,0
- податок на прибуток фірм	4,0	4,3	5,7~^	4,3	4,2	4,5	+12,5
- соціальні внески	4,0	6,1	8,3	9,0	10,1	9,8	+145,0
- ПДВ та податей з продажу	0,0	0,0	0,0	1,5	2,6	5,1	+510,0
- інші податки	6,2	5,5	6,6	6,0	5,4	3,7	-40,3
Великобританія	30,4	35,3	37,6	34,6	36,4	35,7	+17,4
- прибутковий податок з громадян	10,1	14,1	9,8	10,0	10,6	10,2	+0,9
- податок на прибуток фірм	1,3	2,2	4,7	2,8	3,4	4,0	+207,6
— соціальні внески	4,7	6,2	6,7	6,1	6,8	6,5 J	+38,3
ПДВ та податей з продажу	1,8	3,1	6,0	6,6	6,8	10,3	+472,2
- інші податки	12,5	9,7	10,4	9,1	8,8	4,7	-62,4
Франція	34,1	35,4	42,7	43,3	44,0	43_?1	+26,4
- прибутковий податок з громадян	3,6	3,7	4,9	4,9	7,9	8,0	+ 122,2
- податок на прибуток фірм	1,8	1,8	1,9	2,1	2,4	2,4	+33,3
- соціальні внески	П,6	14,4	18,5	18,6	16,3	15,3	+31,8
- ПДВ та податки з продажу	7,9	8,2	8,4	7,4	7_?3	10,5	+32,9
- інші податки	9,2	7,3	9,0	10,3	10,1	6,9	-25,0
Німеччина	31,7	34,3	36,0	37,2	34,7	36,4	+14,8
- прибутковий податок з громадян	8,2	10,3	10,3	10,2	8,1	9,8	+19,5
- податок на прибуток фірм	2,5	1,5	2,2	1,0	1,7	1,8 j	-28,0
- соціальні внески	8,5	11,7	13,2	~1^>	13,9	9,9	+ 16,5
- ПДВ та податки з продажу	0,0	5,0	5,7	6,5	6,2	10,6	+1060,0
- інші податки	12,5	5,8	4,6	5,0	4,8	4,3	-65,6
Італія	25,6	25,3	33,7	40,1	40,9	43,2	+68,7
- прибутковий податок з громадян	2,8	3,8	9,0	10,4	10,4	10,3	+267,8
- податок на прибуток фірм	1,8	1,6	3,1	3,5	2,8	4,6	+155,5
- соціальні внески	8,7	11,6	11,7	12,6	12,6	12,7	+45,9
- ПДВ та податки з продажу	0,0	3,5	4,9	5,5	6,0	10_?5	+1050,0
- інші податки	12,3	4,8	5,0	8,1	9,1	5,1	-58,5
Країни G-7 у середньому	26,3	27,7	30,2	31,6	31,1	35,1	+33,4
- прибутковий податок з громадян	6,1	7,0	8,0	8,1	8,3	9,3	+52,4
- податок на прибуток фірм	3,2	2,7	2,8	2,8	3,0	3,5	+9,3
- соціальні внески	5,2	7,4	8,8	9,3	8,9	9,4	+80,7
- ПДВ та податки з продажу	1,6	2,8	3,2	3,6	3,7	8,2	+412,5
- інші податки	10,2	7,8	7,4	7,8	7,2	4,7	-53,9

3.1. Міжнародні правила сплати податків на споживання

Додатково проблему адміністрування податків за умов глобалізації ускладнюють надзвичайно висока мобільність факторів виробництва (зокрема, капіталу і праці), а також різні механізми нарахування податків на споживання: за принципом походження або за принципом призначення (табл. 12.5). Так, наприклад, у ситуації, коли дві країни - торгові партнери застосовують різні механізми нарахування ПДВ, на перший погляд, втрачає та країна, яка нараховує даний податок за принципом походження, тому що внаслідок подвійного оподаткування і в країні експорту, і в країні імпорту товар стає менш конкурентоспроможним. Проте це відбувається лише за умови існування альтернативного товаропотоку до країни імпорту. Якщо ж країна експорту є монополістом певної товарної групи, то запровадження механізму нарахування ПДВ за походженням дозволяє їй отримувати додаткові надходження до бюджету за рахунок споживачів країни імпорту.

Оскільки в США база оподаткування податком з продажу визначається за місцем призначення, а окремі штати стягують його за різними ставками (від 2,9 до 7,25%), то наслідком цього стає менша конкурентоспроможність товарів у тих штатах, де такі ставки є вищими (незалежно від місця виробництва товарних груп). В цьому аспекті важливим чинником оподаткування є категорія нексусу (nexus), що описує ступінь ділової активності економічних агентів всередині країни (штату) на основі їхньої фізичної присутності, наявності найманих працівників, складських приміщень, торгових залів. Проте в умовах відкритості економік до фізичної присутності варто додати й економічну, адже часто продавці здійснюють торгові операції без складів, робочих місць, торгових площ, але при цьому є факт продажу в регіоні, що й слугуватиме доказом економічної присутності компанії в країні (штаті).

Міжнародні правила сплати податків на споживання (податок з продажу, ПДВ, акцизні збори)

Правила	Характеристика	Небезпеки
Оподаткування товарів за місцем походження (origin principle)	За принципом походження товари оподатковуються за місцем їхнього виробництва, тобто стягнення податків у даному разі відбувається при експорті товарів. Недоліком принципу походження є відмінність між механізмами та рівнями оподаткування товарів, що імпортуються, і вітчизняних товарів, особливо якщо у країні походження при експорті застосовується інша ставка. Застосування принципу походження зумовлює необхідність врегулювання питання «подвійного оподаткування зовнішньої торгівлі», що пов'язане з високим рівнем податкової координації між країнами.	Небезпека створення торговельних потоків, які б штучно базувалися скоріше на різниці в податках, ніж на різниці у порівняльних витратах. Виникнення політико-економічного тиску на держави-члени з метою вирівнювання податкових ставок, скасування фіскальних кордонів, оскільки імпортовані товари вже були б оподатковані в країні походження. Базою є споживання всередині країни плюс чистий експорт (внутрішнє виробництво).
Оподаткування товарів за місцем призначення (destination principle)	За принципом призначення товари оподатковуються за місцем їхнього споживання, тобто при споживанні у країні-імпортері. Застосування принципу призначення у механізмі оподаткування імпорту податками на споживання згідно з діючими в країнах СОТ домовленостями передбачає, що ставка даного податку не має перевищувати внутрішню при реалізації вітчизняних товарів. Перевагою даного принципу є можливість дотримання та контролювання однакового рівня оподаткування на момент кінцевої реалізації відносно імпортованих і національних товарів.	Виробництво могло б концентруватися там, де порівняльні економічні переваги були б найбільшими, а не там, де оподаткування нижче, адже уся наявна на ринку конкурентна продукція (внутрішнього походження чи імпортована) однаково підлягала б оподаткуванню податком на споживання, що діє на цьому ринку. Податкові бар'єри потрібно було б підтримувати для того, щоб оподатковувати імпортні товари в країні призначення, і держави-учасниці не були б зацікавлені у вирівнюванні ставок оподаткування. Вичерпною базою є споживання всередині країни.

4. Оцінка ефективності системи оподаткування держави в системі міжнародних фінансів

З метою оцінки результативності діяльності органів податкової служби у високорозвинутих країнах світу використовуються численні методики ефективності податкового адміністрування, які дозволяють широкій громадськості та урядовим організаціям мати чітке уявлення щодо «складнощів» податкових процедур, «легкості» ведення бізнесу в країні, «марнотратності» податкової бюрократії. В Україні такі системні дослідження не проводяться не лише у зв'язку із «закритістю» інформаційно-статистичної бази податкових служб, а й тому, що керівні органи державної влади не зацікавлені в оцінці результативності діяльності органів податкової служби з огляду на іманентно властиві усій системі державної влади ознаки бюрократизму та корумпованості. Отже, спробуємо оцінити ефективність податкового адміністрування в Україні, базуючись на даних міжнародних організацій і визнаних у світі індикаторів.