Місячні оперативні програми

Спільними й основними календарно-плановими нормати­вами для всіх видів потокових ліній єритм запуску-випуску деталей та нормативи заділів.

Процес оперативного планування в умовах масового ви­робництва

Як і при серійному виробництві, в масовому виробництві також необхідно забезпечити безперервність випуску про­дукції робочими місцями, дільницями, цехами і заводом у ціло­му. Безперебійність та погодженість роботи всіх ланок вироб­ництва, що працюють у виштовхувальному режимі, потребує наявності деталізованих і точних оперативних планів роботи.

Масове виробництво, як відзначалось, базується на пото­кових методах, тому оперативно-календарні плани (ОКП) ма­ють пристосовуватись тут до цієї ситуації.

Календарно-планові нормативи (КПН) також мають це враховувати. Склад календарно-планових нормативів зале­жить, насамперед, від виду потокових ліній. Для однопредметних безперервних ПЛ основними календарно-плановими нормативами є:

- середньорозрахунковий ритм запуску-випуску однієї штуки;

- внутрішньолінійні заділи (на робочих місцях, транс­портні, резервні заділи).

Для однопредметних дискретних (переривчастих) ПЛ основними календарно-плановими нормативами (КПН) є:

- середньорозрахунковий ритм запуску-випуску однієї штуки;

- оборотні заділи;

- період обороту лінії тощо.

Для багатопредметних ПЛ додатково розраховуються такі календарно-планові показники:

- власні ритми запуску-випуску партії деталей;

- ритми та розміри запуску-випуску партії деталей.

Заділи у потоковому виробництві можуть бути внутрішньолінійні (на робочих місцях або технологічні заділи, оборотні, транспортні, резервні, страхові) та міжлінійні (складські), які визначаються для системи потокових ліній і охоплюють оборотні, транспорті та резервні заділи.

На основі планово-календарних нормативів відпрацьову­ються місячні оперативні програми для цехів.

У масовому виробництві з постійним ритмом номенклату­ра деталей невелика й стабільна протягом тривалого періоду часу. Тому планово-обліковими одиницями (ПОО) для за­готівельних та обробних цехів є деталі окремих найменувань, а для збиральних цехів — вироби. На потокових лініях кількість деталей, що виготовляються в день, визначається відношенням загальної кількості деталей, що підлягають ви­пуску, до кількості робочих днів у плановому періоді.

Для масового виробництва характерним є складання квартальних програм з розподілом випуску по місяцях. Скла­дання квартальних (місячних) програм здійснюється по цехах в оберненій послідовності до технологічного процесу. Тобто спочатку складається програма для збирального цеху, потім для обробних цехів і, нарешті, заготівельних.

У квартальних програмах вказується також випуск у гро­шовому вираженні. У випадку відхилень величин норматив­них заділів у квартальні програми вносяться відповідні по­правки.

Місячна програма може бути складена у вигляді плана-графіка, де вказується кількості деталей, що випускаються за днями місяця. Такі плани-графіки для окремих потокових ліній можуть складатися в поопераційному розрізі.

Облік виконання місячних та внутрішньомісячних про­грам здійснюється безпосередньо в самих планах на основі до­кументів про відвантаження продукції з цеху. Його можна здійснювати також за допомогою лінійних графіків, що пока­зують, на яку кількість виробів у той чи інший момент часу цех забезпечив випуск деталей.

Місячна (квартальна) програма цеху є також завданням для дільниць, оскільки кожна дільниця в масовому вироб­ництві спеціалізована за предметним принципом і випускає заготовки та готові вироби. Для однопредметних безперерв­них ПЛ і для однопредметних дискретних ПЛ складаються стандарт-плани їх роботи. Для чіткішого виконання стандарт-плану роботи потокової лінії складається змінне завдання в погодинному розрізі, — погодинний графік. У цьому графіку вказуються номери операцій, прізвища виконавців та годинна сітка на зміну. У кінці кожної години проставляються планова кількість та фактично виготовлена на дану годину кількість деталей.

Дата добавления: 2014-01-04