Теплоізоляційні матеріали

Полімерні теплоізоляційні матеріали класифіку­ють за структурою, формою, видом основної сировини, середньою густиною, теплопровідністю та стискуваністю (ГОСТ 16381).

Полімерні матеріали, що мають ніздрювату структуру, яка може бути пред­ставлена системою ізольованих пор, називають пінопластами, сполучених пор - поропластами, а регулярно повторюваних порожнин - сотопластами. Такий по­діл пористих пластмас є умовним, оскільки зазвичай не вдається одержати мате­ріали з одним типом пор.

Промисловість випускає різноманітні за формою теплоізоляційні матеріали: рулонні, штучні, сипкі та шнурові.

Полімерні теплоізоляційні матеріали поділяють також за жорсткістю (за стискуваністю під навантаженням 0,002 МПа) на м'як і (понад 30%), напівжорсткі (6...30%) і жорсткі (до 6%).

Для будівельної теплоізоляції застосовують жорсткі пластмаси, які мають границю міцності при 50% деформації понад 0,15 МПа. їх одержують з термо­пластичних та термореактивних полімерів хімічними та фізичними способами (ДСТУ Б В.2.7-8-94).

До жорстких пластмас можна віднести теплоізоляційні плити, прикладом яких є плити «Піноплекс» довжиною від 1200 до 4500 мм та шириною 600 мм, виготовлені методом екструзії з пінополістиролу. Залежно від середньої густини, яка змінюється від 30 до 50 кг/м³, матеріал має міцність при стиску 0,25...0,5 МПа, водопоглинання 0,4...0,1%, коефіцієнт теплопровідності 0,028...0,03 Вт/(м • К), ді­апазон робочих температур -50...+75°С. Застосовують плити «Піноплекс» для теп­лоізоляції підлог, стін громадських, житлових і промислових будівель.

За хімічним способом поризації структура ніздрюватого матеріалу утворю­ється при термічному розкладанні газоутворювачів або взаємодії компонентів композиції, при фізичному - внаслідок інтенсивного розширення розчинних га­зів із зниженням тиску чи підвищенням температури, а також їхнього механічно­го диспергування.

Без спінювання одержують сотопласти. їх виготовляють, склеюючи в бло­ки гофровані аркуші паперу чи шматки тканини, просочені полімером.

Густина ніздрюватих пластмас залежить від виду полімеру та вмісту газоутворювача. Середня густина теплоізоляційних пластмас становить 10...200 кг/м³. Теплопровідність пластмас, застосовуваних для теплоізоляції, нижча, ніж теплоп­ровідність інших неорганічних та органічних теплоізоляційних матеріалів. Вона становить 0,026...0,045 Вт/(м • К). При однаковій структурі матеріалу теплопровід­ність певною мірою залежить від величини пор.

Особливістю теплоізоляційних полімерних матеріалів є обмежена темпера­туростійкість (60...70°С), яку потрібно враховувати при визначенні можливості їх застосування.

Дата добавления: 2014-01-04