Норми моралі, норми-звичаї, корпоративні норми: їх зв'язок і взаємодія з нормами права

Мораль – система норм і принципів, які виникають із потреби узгодження інтересів індивідів один з одним і суспільством, спрямовані на регулювання поведінки людей відповідно до понять добра і зла і підтримуються особистими переконаннями, традиціями, вихованням, силою громадської думки.

Золотим правилом моралі, відомим з найдавніших часів, є таке: «(не) роби щодо інших так, як ти (не) хотів би, щоб вони робили щодо тебе».

Дотримання норм права є моральний обов’язок громадянина, який визначається моральною і правовою культурою суспільства.

Спільне у норм права і норм моралі полягає в тому, що вони:

1) діють у єдиному полі соціальних зв’язків, тобто є соціальними нормами;

2) переслідують спільну мету – встановлення і підтримання порядку в суспільстві;

3) мають однакове функціональне призначення – впливати на поведінку людей, регулювати їх відносини, формувати масштаби (еталони) поведінки;

4) адресовані до всіх або до великої групи людей, тобто є правилами поведінки загального характеру;

5) мають єдину духовну природу, єдиний ціннісний стрижень – справедливість. Навіть у класовій державі норми права були вираженням справедливості, на якій ґрунтуються норми моралі.

Норми–звичаї – правила зовнішньої поведінки, які розглядаються членами соціального об’єднання як обов’язкові або на підставі безпосередніх умов суспільного життя, або на підставі якогось суспільного авторитету; здійснюється добровільно, а у разі їх порушення до правопорушників засоби громадського впливу.

У державному суспільстві норми-звичаї були санкціоновані державою шляхом включення звичаю до законодавчих актів рабовласницьких і феодальних держав, які утворили найдавніший шар права – звичаєве право. Після набуття нормою-звичаєм правового характеру, тобто санкціонування її державою, його дотримання забезпечується примусовою силою держави (закони Хамурапі включали норми-звичаї, які після надання їм письмової форми набули стійкого характеру). Перші писані закони, що ґрунтувалися на нормах-звичаях, мали справляти враження на підданих своєю стабільністю і розвивати в них почуття впевненості у справедливості.

Згодом звичаї минулого поступово трансформувалися відповідно до соціально-економічного ладу суспільства і дотепер продовжують відігравати досить істотну роль, особливо на рівні повсякденної свідомості, у правосвідомості.

Близькими до норм-звичаїв є норми-традиції – такі, що склалися, способи поведінки людей, які передавалися з покоління в покоління і перетворилися на правові норми. Традиції нерідко мають зовнішнє вираження в нормах обрядів – дій або комплексі вчинків людини, що стають правилами поведінки (обряд вручення свідоцтва про народження, весільні обряди та ін.). обрядові церемонії, що відбуваються в урочистій обстановці, мають назву ритуалів. Ритуал можна назвати різновидом звичаю або традиції, підтримуваної і забезпечуваної державою (прийняття присяги Президентом, на службу до збройних сил України і т.д.).

До корпоративних норм належать:

- норми, що містяться у документах некомерційних, недержавних корпорацій – громадських об’єднань (партії, профспілки);

- норми, що містяться у документах комерційних корпорацій, насамперед тих, що створюються для підприємницької діяльності (господарські товариства тощо).

Корпоративні норми – правила поведінки, які встановлені в корпорації (підприємстві, установі, організації) для регулювання відносин між людьми, спрямовані на досягнення цілей її функціонування і виражені в її статутах, положеннях.

Якщо соціальна норма – це правило (зразок) поведінки, яке виражається у ставленні однієї людини до іншої, то корпоративна норма – правило поведінки, встановлене організацією для своїх членів.

Спільне у корпоративних норм і норм моралі полягає в тому, що вони:

- регулюють типові ситуації або вид відносин, а не окремий випадок чи конкретні суспільні відносини;

- мають багаторазове використання, т.т. розраховані на багатократне повторення;

- мають однаковий не персоніфікований характер, т.т. застосовуються відразу до багатьох, поіменно не вказаних осіб;

- викладаються у письмових актах, прийнятих в офіційно встановленому порядку уповноваженими органами.

Відмінності між корпоративними нормами і нормами права:

Корпоративні норми слід розглядати як норми, що заповнюють прогалини в нормативній системі права і мають субсидіарний (допоміжний) характер.

Дата добавления: 2014-01-04