Клінічна симптоматика та етапи лікування основних форм карієсу

1.Початковий карієс. Клініка, діагностика, диференційна діагностика та лікування

Початковий карієс (стадія білої крейдоподібної чи пігментованої плями macula cariosa) – вогнищева демінералізація емалі – клінічно характеризується зміною кольору на обмеженій ділянці емалі.

Скарги: типовий безсимптомний перебіг, або ж скарги на естетичний дефект (у випадку розташування на фронтальних зубах -на наявність крейдовидної чи пігментованої плями).

Об’єктивні дані:

Локалізація – типова для карієсу: фіcури, апроксимальні поверхні, пришийкова ділянка;

При огляді відмічається втрата природного блиску, зміна кольору у вигляді крейдяно-матової плями при гострому перерізі карієсу, або ж пігментованої плями з коричневим відтінком при хронічному перерізі. Плями мають чіткі, проте нерівні краї, число плям – одиночні.

При зондуванні відмічається неболюча гладка поверхня (по якій зонд ковзає), що не відрізняється від інтактних навколишніх тканин. Поверхня плями може бути шорсткуватою, але безболісною і твердою.

Методи діагностики:

1. висушування – найбільш простий і ефективний метод. Обстежуваний зуб очищають від нальоту, ізолюють від слини, поверхню висушують і поверхня плями стає матовою.

2. метод вітального зафарбовування використовується для диференційної діагностики карієсу і некаріозних уражень; очищену від зубного нальоту поверхню висушують і наносять барвник (метиленовий синій 2-3%) на 2-3 хв. Після цього барвник змивають водою. В демінералізовані тканини проникає барвник і зафарбовує їх, здорові тканини в кольорі не змінюються.

3. люмінесцентна діагностика. Метод заснований на здатності тканин під дією ультрафіолетових променів змінювати свій природній колір. Здорові тканини люмінесціюють світло-голубуватим світлом. При наявності каріозної плями спостерігається згасання люмінесценції твердих тканин.

Диференційна діагностика початкового карієсу

Ознаки	Карієс	Гіпоплазія	Флюороз
час виникнення	після прорізування зубів	до прорізування	-//-
розташування	борозни і інші заглибини, контактні і пришийкові поверхні	вестибулярна і язикова поверхня	-//-
кількість плям	одиночні	множинні	множинні
проникність для барвника	Значно збільшена	Не змінена	-//-
зміни плям	Зникає рідко, частіше на її місці виникає порожнина	Не зникає	Не зникає
залежність від вмісту фтору у питній воді	Зростання ураженості при низьких концентраціях фтору у питній воді	Не залежить	Виникає в місцевості, де підвищений вміст фтору

Лікування

При гострому перерізі - ремінералізуюча терапія. Проводиться засобами, основним компонентом яких є кальцій, фосфор, фтор та інші мікроелементи. Найчастіше це: 10% розчин глюконату кальцію, 10% розчин хлориду кальцію, 2,5% розчин гліцерофосфату кальцію, 2% розчин фтористого натрію, 3% ремодент. Вони застосовуються місцево у вигляді аплікацій, втирань, електрофорезу, полоскань.

Найбільше використовують обробку зубів фторвмісними лаками – лаки утворюють плівку, яка щільно покриває емаль і залишається на ній від кількох годин до кількох тижнів, справляючи таким чином пролонговану дію щодо вивільнення фтору і надходження його в емаль. Використовують також фторвмісні гелі, які наносяться на зуб за допомогою спеціальних пластмасових ложок і утримуються протягом 5-20хв.

Значення фтору:

v сприяє ремінералізації емалі;

v утворює фторапатит емалі;

v блокує ферментативну активність мікроорганізмів;

v укріплює кристалічну решітку емалі.

Методика глибокого фторування. Основоположником методу глибокого фторування вважається проф. Knappwost, з Німеччини. Він створив спеціальні препарати, взаємодія яких при поступовому нанесені призводить до утворення кристалів фтористого Са, які щільно закупорюють дентинні канальці і пори емалі, чого не відбувається при застосуванні традиційних фторлаків. Висока концентрація утвореного в глибині дентин- них канальців фтористого Са обумовлює наявність високої концентрації іонів фтору. Це створює умови для утворення фторапататів всередині трубочок, що й забезпечує високий гіпосенситивний та карієспрофілактичний ефект.

Одним з найбільш поширених матеріалів для глибокого фторування є препарат Bifluorid 12 – це лак з фторидами натрію (6%) та кальцію (6%). Він наноситься на попередньо очищену від нальоту чутливу поверхню та методом аплікації.

Використовують також фторвмісні гелі, які наносяться на зуб за допомогою спеціальних пластмасових ложок і утримуються протягом 5-20хв.

З метою полоскання використовують 0,01-0,1% р-н фториду натрію,

- аплікацій – 0,1-,0, 2%;

- іонофорезу – 2%;

- аплікації 10; глюконату кальцію, а потім 2 % фториду натрію.

Ремінералізуюча терапія ефективна, якщо включає призначення всередину фосфорно-кальцієвих, вітамінних препаратів у комплексі з аплікаціями на зуби.

При хронічному перебігу, при наявності пігментованої плями, ремінералізуюча терапія, як правило неефективна, тому проводять косметичне препарування та пломбування.

2. Поверхневий карієс. Клініка, діагностика, диференційна діагностика та лікування.

Виникає на місці білої або пігментованої плями внаслідок прогресування деструктивних змін в емалі. Характеризується розм’якшенням ураженої емалі.

Скарги: на короткочасні болі від хімічних подразників (солене, солодке, кисле); на наявність дефекту твердих тканин зуба; при хронічному перерізі- скарги можуть бути відсутні.

Клінічно при об’єктивному обстеженні спостерігається дефект в межах емалі з крейдо видними чи пігментованими краями. Під час зондування різко виражена жорсткість, затримка зонда, розм’якшення емалі, зондування безболісне. При хронічному перерізі дефект емалі більш пігментований, шорсткий при зондуванні.

Диференційна діагностика проводиться з гострим початковим карієсом, гіпоплазією емалі (коміркова форма), а також з ерозивною формою флюорозу. Поверхневий карієс відрізняється від початкового повним руйнуванням поверхневого шару і заглибленням в патологічний процес емалі. На відміну від гострого середнього карієсу, гострий поверхневий - характеризується збереженням цілісності емалево-дентинного сполучення, яке при середному карієсі завжди руйнується. При середньому карієсі порожнина заглиблюється в дентин. Зондування емалево - дентинного з’єднання болюче. Гіпоплазія емалі відрізняється від поверхневого множинністю дефектів і симетричністю їх розташування. Гіпопластичний дефект х-ся правильними сферичними контурами, краї якого згладжені, дно такого дефекту завжди гладеньке і блискуче.

Методи діагностики:

1.Зондування –симптом затримки зонду;

2.Трансілюмінація – на фоні свічення інтактних тканин зуба чітко видно тінь, що відповідає дефекту емалі;

3.рентгенографія- дозволяє визначити наявність дефекту (скритих порожнин на контактних поверхнях)

3. Середній карієс. Клініка, діагностика, диференційна діагностика та лікування.

За цієї форми карієсу порушується цілісність емалево-дентинного сполучення і утворюється дефект в серединній зоні дентину.

Скарги:

1.на короткочасні болі від хімічних, температурних подразників. Яка одразу ж зникає після їх усунення;

2.на наявність каріозної порожнини, естетичний дефект (у фронтальних зубах) або застрягання їжі між зубами (у випадку локалізації на контактних поверхнях)

Клініка гострого середнього карієсу. Каріозна порожнина характеризується невеликим вхідним отвором. Краї емалі, що закривають вхід в каріозну порожнину, крейдовидно змінені. Тільки після зняття навислих країв виявляється, що каріозна порожнина середніх розмірів, виповнена розм’якшеним, світлим дентином, який легко знімається пластами екскаватором. При зондуванні розкритої каріозної порожнини виявляється болючість по емалево - дентинному з’єднанню та розм’якшеність дентину.

При хронічному середньому карієсі вхідний отвір каріозної порожнини широкий, дно та стінки виповнені щільним пігментованим дентином. Зондування стінок та дна безболісне.

Діагностика

1.Зондування;

2.Рентгенографія – наявність дефекту в межах дентину, що не з’єднаний з порожниною зуба, використовується для діагностики прихованих порожнин, розташованих на апроксимальних поверхнях і невидимих під час огляду.

3.Термодіагностика

Диференційна діагностика: з глибоким карієсом, з хронічним періодонтитом.

Гострий глибокий карієс відрізняється більшою чутливістю до температурних і механічних подразників, зондування дна каріозної порожнини болюче, тоді як при середньому карієсі більш чутливі є стінки каріозної порожнини.

При проведенні диференційної діагностики з хронічним періодонтитом звертають увагу на колір зуба (сіруватий відтінок) і препарування емалево-дентинного з’єднання не супроводжується болісними відчуттями, каріозна порожнина з’єднана з порожниною зуба. Характерні зміни на рентгенограмі.

Лікування гострого поверхневого, середнього та хронічного поверхневого, середнього та глибокого карієсу передбачає препарування та пломбування каріозної порожнини з накладання ізолюючої прокладки та постійного пломбувального матеріалу.

4. Глибокий карієс. Клініка, діагностика, диференційна діагностика та лікування.

Глибокий карієс характеризується руйнуванням твердих тканин зуба з формуванням великої порожнини, відділеної від пульпи тонким шаром дентину.

Скарги на: наявність порожнини та короткочасні болі середньої інтенсивності від температурних (особливо від холодного), механічних (застрягання їжі), рідше від хімічних подразників.

Клініка гострого глибокого карієсу: об’єктивно глибока каріозна порожнина. Виповнена розм.’якшеним слабо пігментованим дентином. Який легко знімається пластами за допомогою екскаватора. Зондування дна каріозної порожнини болюче.

Клінічна картина хронічного глибокого карієсу аналогічна хронічному середньому карієсі, лише каріозна порожнина більш глибока. У зв’язку з близькістю пульпи, деякі подразники можуть давати відчуття важкості, неспокою в зубі (наприклад застрягання їжі), хоча болю, як при гострому процесі не буде завдяки шару замісного дентину.

Діагностика:

Дані об’єктивного обстеження;

Термодіагностика – короткочасний біль на холодне і гаряче, що проходить одразу після усунення подразника

Рентгендіагностика –наявність дефекту в межах припульпарного дентину, не з’єднаного з порожниною зуба

Диференційна діагностика проводиться з середнім карієсом, гострим вогнищевим пульпітом, хронічним фіброзним пульпітом

Симптоми	Глибокий карієс	Гострий вогнищевий пульпіт
Скарги	На короткочасні болі від всіх подразників, що швидко зникають після їх усунення	Гостра, самовільна приступоподібна біль, що посилюється в нічний час і від різних подразників, що не проходить після їх усунення
Зондування	Рівномірна болючість по всьому дну	Ізка болючість в одній точці (в проекції рогу пульпи)
термодіагностика	Болі на холодне, гаряче, що проходять одразу після усунення подразника	Болюча біль довго не проходить після усунення подразника, переходить в приступ

Симптоми	Глибокий карієс	Хронічний фіброзний пульпіт
скарги	На короткочасні болі від всіх подразників, що швидко зникають після їх усунення	На болі всіх видів подразників, довго не проходять.Болі при зміні температури при вдиханні холодного повітря
зондування	Рівномірна болючість по всьому дну	Зондування болюче в точці з’єднання з порожниною зуба, пульпа може кровоточити
термодіагностика	Болі на холодне, гаряче, що проходять одразу після усунення подразника	Болюча біль довго не проходить після усунення подразника.

При наявності каріозної порожнини основним методом лікування карієсу зубів на сьогоднішній час є препарування і пломбування порожнини з відновленням анатомічної форми зуба, а також його функціональних та естетичних характеристик.

Препарування - це лікувальна стоматологічна процедура, спрямована на тверді тканини зуба з метою видалення уражених карієсом тканин і створення форми порожнини, що забезпечуватиме зручне і технічне пломбування.

На сьогодні існують наступні способи препарування твердих тканин:

· механічний спосіб - препарування з використанням борів та ручних інструментів;

· Хіміко-механічний спосіб - використання хімічних препаратів, що розм’якшують каріозні тканини, а потім видаляються ручними інструментами;

· Пневмокінетичний спосіб - різновид піскостурйноїх обробки, що полягає у направленій подачі струї аерозолю, що містить частинки абразива -оксиду алюмінію і воду;

· Акустичний спосіб- використання звукових та ультразвукових наконечників і спеціальних насадок до них з алмазним покриттям робочої частини;кінчик насадки при роботі здійснює мікроскопічні вібруючі рухи, обробляючи стінки каріозної порожнини4

· Лазерний спосіб - використання спеціальних лазерів, призначених для обробки каріозних порожнин

Особливості лікування гострого глибокого карієсу.

Препарування каріозної порожнини слід проводити дуже обережно, щоб не допустити перфорацію в пульпову камеру. Особливістю препарування каріозної порожнини є неповне видалення розм’якшеного дентину з дна порожнини. Стінки після препарування повинні бути ретельно відпрепаровані до щільного, не зміненого за кольором дентину.

Антисептична обробка каріозної порожнини проводиться лише розведеними і теплими розчинами антисептиків, які не подразнюють пульпу (0,5% перекись водню, або етонію, 0,02% розчин фурациліну, ектерицид, мікроцид.

Не можна використовувати спирт, висушувати порожнину різким струменем повітря з пустера (слід використовувати стерильні ватні кульки).

Лікування гострого глибокого карієсу проводять переважно в два відвідування. В перше відвідування на дно каріозної накладається лікувальна прокладка, зверху накладається тимчасова пломба з водного дентину або дентин-пасти. В друге відвідування частково знімається тимчасова пломба (не повністю,) накладають ізолюючу прокладку та постійну пломбу.

Дата добавления: 2014-01-04