Лікарські препарати, що застосовуються при інфаркті міокарда. Антигіпертензивні лікарські препарати

ІV. Узагальнення результатів заняття.

Приклади обладнання безкабельних мереж

Робота з радіо-модемом.

Налаштування програмного забезпечення для роботи з обладнанням безкабельної мережі.

Спочатку треба під’єднати радіо-модем до комп’ютера чи ноутбука через USB-порт. Після інсталяції програми необхідно виконати настроювання згідно з інструкціями. Вікно настроювання наведене на малюнку 4.

Малюнок 4. Вікно настроювання.

Надалі перед початком роботи щоразу потрібно проходити етапи вводу PIN-коду, аутентифікації, та підключення до базової станції – малюнок 5.

Малюнок 5.

Розглянемо приклади обладнання безкабельних мереж за даними провідних компаній з Internet-порталів.

Зображення

Характеристики

• Wi-Fi- точка доступу (роутер)
• стандарт Wi-Fi: 802.11g
• макс. швидкість безпровідного з'єднання: 54 Мбіт/с
• швидкість портів 100 Мбіт/сек
• вбудований VoIP-адаптер

• Wi-Fi-точка доступу (роутер)
• стандарт Wi-Fi: 802.11g
• макс. швидкість бездротового з'єднання: 108 Мбіт/с
• комутатор 5xLAN
• підтримка VPN
• швидкість портів 100 Мбіт/сек

· захист інформації: WEP, WPA, WPA2, 802.1x Середня ціна: 3 186 грн.

• Wi-Fi-точка доступу (роутер)
• стандарт Wi-Fi: 802.11g
• макс. швидкість бездротового з'єднання: 108 Мбіт/с
• комутатор 4xLAN
• підтримка VPN
• швидкість портів 100 Мбіт/сек

· інтерфейс убудованого принт-сервера: USB Середня ціна: 1 879 грн.

  RouterBoard Groove 5Hn

Точка доступу

MikroTik

IEEE 802.11a/n, 150 Mbps, 5 ГГц, 200 мВт, CPU 400 MHz, разъем N-Type (male), 1×10/100 Мбит/с Ethernet Interface, Nv2 TDMA, MIMO(1×1), CPE/P2P license 631 грн.

  TP-Link TL-WA901ND

TP-Link IEEE 802.11b/g/n, 300 Мбит/з (динамічна), 20 дБм, 1×10/100 Ethernet (підтримка Po), 3×антени 4 дБи, AP/Client/Bridge/Repeater, Multi-SSID, WMM

802.11a/b/g ISP рішення IEEE 802.11a, 54 Mbps, 5 ГГц, 158 мвт, CPU 180 MHz, відстань 200-500 м, всеспрямована антена 7 дБ, рознімання RP-SMA 656 грн.

TP-Link TL-WN7200ND

Wi-Fi адаптери IEEE 802.11 b/g/n 150 Мбит/з, Mini USB 2.0, знімна антена 5 дБи, потужність 27 дБм, частота 2.4 ГГц, QSS 205 грн.

ТР-Link TL-WN721N

Wi-Fi адаптери IEEE 802.11 b/g/n, 150 Мбит/c, інтерфейс USB 2.0, потужність 20 дБм, частота 2.4 ГГц, вбудована антена 115 грн.

TP-Link TL-WN722N

Wi-Fi адаптери IEEE 802.11 b/g/n, 150 Мбіт/c, інтерфейс USB 2.0

Питання для контролю:

1. Які два типи безкабельних мереж ви можете назвати?

2. Що таке точка доступу?

3. Які режими взаємодії з точками доступу ви можете назвати?

4. Які способи обслуговування при організації доступу ви можете назвати?

5. Які вам відомі стандарти безкабельних мереж?

6. Поясніть суть методу CSMA/CA?

7. Які види випромінювання використовуються для передачі даних?

План.

1.Гострий інфаркт міокарда.

2.. Засоби, що призначають хворим на інфаркт міокарда.

3.Антигіпертензивні лікарські препарати.

3.1.Препарати центральної дії-стимулятори центральних α2-АР.

3.2.Стимулятори імідазолінових рецепторівта ганглюблокуючі засоби.

3.3. Симпатолітичні засоби.

3.4. α-та β-адреноблокатори.

3.5. Вазодилятатори-судинорозширювальні засоби.

4.Засоби, що впливають на водно-сольовий обмін.

5. Засоби, що впливають на ренінангіотензинову систему. Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ).

6. Комбіновані антигіпертензивні засоби.

1. Гострий інфаркт міокарда — крайня ступінь ішемічної хвороби серця, яка характеризується розвитком ішемічного некрозу (омертвіння) ділянки міокарда внаслідок недостатності кровопостачання у цій ділянці і виявляєть-ся порушенням серцевої діяльності.Спостерігається найчастіше у чоловіків у віці 40-60 років.Зазвичай виникає в результаті ураження коронарних артерій серця при атеросклерозі, коли відбувається звуження їх просвіту. Нерідко до цього приєднується закупорка судин у зоні його поразки, кров повністю або частково перестає надходити до відповідної ділянки м'язи серця, і в ній утво-рюються осередки омертвіння (некрозу).У 20% всіх випадків інфаркту міо-кар-да має летальний кінець, причому в 60-70% - у перші 2 години.

Протягом інфаркту міокарда виділяють наступні періоди: передінфарктний; гострий (7-10 днів); підгострий (до 3 тижнів); відновлювальний (4-7 тижнів); період наступної реабілітації (2,5-4 місяці); післяінфарктний.

Схематичне зображення Інфаркту міокарда.

1 - Місце стенозу Лівої передньої нисхідної артерії.

2 - Зона ішемії, яка виникла внаслідок недостатнього кровопостачання.

RCA (англ. Right coronary artery) - Права коронарна артерія.

LCA (англ. Left coronary artery) — Ліва коронарна артерія.

Найчастіше інфаркт міокарда виникає у хворих, що вже мають діагностовану ішемічну хворобу серця. У хворого виникає біль за грудниною (який може іррадіювати у ліве плече, ліву частину нижньої щелепи, спину), холодний піт, страх смерті. Больовий напад не знімається стандартною дозою нітратів, яка дається тричі протягом 30 хвилин. Фізична активність обмежена.

2. Засоби, що призначають хворим на інфаркт міокарда. При інфаркті міокарда призначають цілий комплекс лікувальних засобів, що мають патогенетичну та симптоматичну дію.

Для усунення больового синдрому призначають наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, промедол, омнопон, фентаніл, пентазоцин, трамадол) з атропіну сульфатом, димедролом або застосовують невролептанальгезію (фентаніл з дроперидолом). Призначають інгаляцію діазоту оксиду з киснем в поєднанні з невролептиками. При залишковому і незначному больовому синдромі застосовують анальгін разом з невролептиками або протигістамінними засобами.

Для зняття тяжкого нападу стенокардії та запобігання розвитку інфаркту міокарда застосовують внутрішньосудинне введення препаратів нітратів. При цьому може виникнути значна артеріальна гіпотензія.

Для профілактики і усунення порушень ритму серця призначають аміодарон, β-АБ. Із препаратів, які мають пряму антифібриляторну дію, частіше застосовують лідокаїну гідрохлорид.

Для зниження ризику раптової смерті призначають β-АБ(метопролол, атенолол),інгібіториАПФ-ангіотензінперетворюючого ферменту (каптоприл).

Д ля стабілізації гемодинаміки- судинорозширювальні засоби: АМ(норадреналін, дофамін, мезатон), СГ (строфантин, корглікон, дигоксин).

Для профілактики тромбоутворення застосовують антикоагулянти (гепарин, фраксипарин), а при наявності тромбу — фібринолітичні засоби (стрептокіназа, стрептодеказа, актилізе). Лізис тромбу проводять у ранні строки від початку гострого інфаркту міокарда (не пізніше 6 год).

Для обмеження ділянки інфаркту міокарда застосовують препарати, що зменшують потребу серцевого м'яза в кисні (нітрогліцерин внутрішньосудинно, β-адреноблокатори). Ці засоби зменшують післянавантаження на міокард і гальмують ліполіз. Застосовують гіпербаричну оксигенацію або тромболітичну терапію в комбінації з засобами, що підвищують анаеробний обмін (поляризуюча суміш).

Для підвищення проникності стінки судин у зоні ішемії вводять препарати гіалуронідази, а для впливу на реактивні запальні процеси — антиоксиданти (а-токоферол, дибунол, глюкокортикоїди).

3. Антигіпертензивні засоби. Артеріальна гіпертензія залишається однією з головних причин летальності та інвалідизації населення і діагностується у 30 % дорослого населення, а серед людей похилого і старечого віку — більш ніж у 40 % населення. Артеріальна гіпертензія — це один з основних чинників розвитку мозкового інсульту, інфаркту міокарда, недостатності серця, нирок. Медикаментозне лікування хворих починають, коли AT перевищує 140/90 мм рт. ст.; у випадках недостатності серця, цукрового діабету - при AT 130 - 135/85 - 89 мм рт. ст.

Гіпертонічна хвороба - захворювання серцево-судинної системи, що харак-теризується постійним або періодичним артеріального тиску. Гіпертонічна хвороба - хвороба ХХ століття. Основними механізмами, що приводять до стабільно високого АТ є нервовий та гуморальний механізми. Початкова ланка нервового - емоції, душевні переживання, що супроводжуються і у здо-рових людей різними реакціями, в тому числі підвищенням АТ.

Інший механізм - гуморальний - регулює кров'яний тиск, за допомогою виді-ляються в кров активно діючих речовин та викликає більш довгострокові і стійкі зрушення у рівні артеріального тиску. Неухильне прогресування гіпер-тонічної хвороби можна зупинити своєчасним лікуванням.Постійне обме-ження або виключення з їжі солоних блюд - найважливіша з реальних і дос-тупних заходів протидії артеріальної гіпертезія. Тому хворому гіпертонічною хворобою нерідко призначають сечогінні препарати, що підсилюють виве-дення куховарської солі з сечею. Установлено зв'язок між рівнем АТ і віком, статтю, расовими та етнічними особливостями, спадковістю, генетичними аспектами, особливостями неонатального періоду, психосоціальних чинни-ків, соціально-економічного статусу, ожирінням, палінням, фізич.активністю.

Антигіпертензивні засоби викликають зниження системного AT. Препарати призначають хворим на гіпертензивну (гіпертонічну) хворобу, зокрема при підвищенні AT. Рівень AT залежить від динамічної роботи серця, тобто від систолічного та хвилинного об'єму крові, периферичного опору судин (ПОС) і в'язкості крові, електролітного балансу й еластичності стінки артерій, а систолічний об'єм — від сили скорочень серця, венозного притоку, периферичний опір — від просвіту капілярів та артеріол.

Значну роль у регуляції AT відіграють неврогуморальні чинники, що мають судинорозширювальний (азоту оксид —чинник релаксації, простациклін — чинник гіперполяризації) та судинозвужувальний вплив (ендотелій, простаноїди, ангіотензин II). Невротропні речовини зменшують судинозвужувальний вплив. Вони можуть діяти на судинорухові центри й периферичні структури, що беруть участь у судинній іннервації. За впливом засобів міотропної дії (судинорозширювачів) зменшується ПОС. Зниження об'єму циркулюючої крові, а також зміни електролітного балансу можуть відбуватися при змінах впливу неврогуморальних механізмів, регулюючіAT.

Віддають перевагу ЛЗ, що суттєво не погіршують якість життя, мають достатню тривалість ефекту, стабільність впливу, мінімальну побічну дію.

Дата добавления: 2014-01-04