Організація дозвілля і розваг в готельній індустрії

Організація дозвілля і розваг передбачає залучення як місцевих жителів різних соціальних груп так і подорожуючих "приїжджих гостей" до участі у різноманітних мистецько-розважальних етног­рафічних культурно-історичних театралізованих заходах. Сюди мо­жна віднести й анімаційне обслуговування під час руху "на круїз­ному теплоході, у поїзді, автобусі, літаку", а також під час перебу­вання в тематичних парках, парках розваг, вакаційних зонах тощо.

Програма організації дозвілля і розваг готується зі врахуванням особливостей та індивідуальних потреб людини у певний проміжок часу, вільного часу. Людина - унікальне творіння природи, суспіль­ства і самої себе. Потреби людини є рушійною силою розвитку як суспільства, так і самої людини. Заради потреби, власне, і здійсню­ється організація відпочинку, дозвілля і розваг. Людські потреби іс­торично обумовлені, визначаються даним історичним типом суспі­льних відносин, соціальним середовищем, системою виховання лю­дини, самовиховання тощо. Потреби людини є основою її інтересів. Вибір моделі і форми програми відпочинку, дозвілля і розваг знач­ною мірою залежить від самої людини, від природно-кліматичної характеристики, місця організації тощо.

Організація процесу розваг будується за певними принципами:

- добровільний вибір розваг;

- попередня підготовленість до споживання розваг;

- необмежений перелік видів розваг; - зміна видів розваг;

- дотримання періодичності споживання розваг;

- комбінування розваг з іншими заняттями.

На характер організації відпочинку, дозвілля розваг впливають такі чинники, як менталітет процесу відновлення фізичних, духов­них і нервово-психічних сил тощо.

Вільний час. Термін "вільний час" з'явився у XIX ст. і розгляда­вся з класових позицій. Це обумовлено тим, що різні верстви насе­лення професійні та вікові групи мають неоднакову кількість віль­ного часу.

Поняття "час" увійшло багато століть тому в побут народів, ним вимірюється практично будь-який процес, що відбувається в навколишньому світі. Людина не може жити в якому-небудь іншо­му часі, крім сьогодення. Вона завжди сучасник свого часу. Кожна мить для людини - єдине неповторне. Час за словами римського фі­лософа Л.Сенски, єдиний річ, яку не можна повернути назад.

За визначеннями В.М. Піги та інших "сфера позаробочого часу містить у собі безцінний капітал - вільний час. В одних вільний час асоціюється просто з відпочинком, в інших - з аматорською працею, у третіх - з дружніми зустрічами і розвагами, в четвертих - з непро­фесійною творчою діяльністю тощо". Серед науковців, які займа­ються вивченням вільного часу, немає єдності в його визначенні.

Варто розрізняти поняття "вільний час суспільства, і особли­вий вільний час".

Вільний час суспільства - це час, наданий кожним суспільством його членами для задоволення їхніх інтелектуальних і духовних по­треб, фізичного розвитку.

Особливий вільний час - це час, що знаходиться в розпоряджен­ні кожної людини.

Вільний час суспільства складає зміни вільного часу особистос­ті, який не може існувати поза вільними часом суспільства.

Вільний час - безумовна цінність для кожної людини, оскільки цей час відведений для її розвитку.

За оцінками фахівців, вільний час, не пов'язаний зі виконанням людиною професійних обов'язків та фізіологічних занять, становить приблизно чверть суспільного часу. Розглядаючи вільний час, необ­хідно враховувати ритм життєдіяльності людини: добовий, тижне­вий, річний, життєвий.

Добовий ритм визначається для більшості людей пятидневним робочим тижнем зі двома вихідними, які в більшості присвячуються відпочинку.

Річний ритм пов'язаний зі зміною пір року, що детермінує піки людської активності. Вільний час у його межах пов'язаний зі щоріч­ними відпустками.

Життєвий ритм характеризується різною тривалістю вільного часу в різні періоди життя людини.

Структура вільного часу і характер його використання мають свої особливості, залежать від рівня доходів, сфери діяльності, наці­онального менталітету, релігійних приписів тощо.

Відпочинок - відновлення сил після втоми припиненням дії, руху тощо. Активний відпочинок, перевагу якого підтверджують всі су­часні науково-методичні дослідження, дає позитивні результати у відновленні здоров'я. За сучасної гіподинамії, коли людина практи­чно позбавлена фізичних навантажень, в умовах стрімкого життя і постійних нервових стресів активний відпочинок набирає першоче­ргове значення.

Багато зроблено, але ще більше потрібно зробити, щоб відпочи­нок людини був змістовим, різнобічним, цікавим

Таким чином, активне, змістовне дозвілля потребує певних пот­реб і здібностей людей. Опиратися на творчі види дозвіллєвих за­нять, на забезпечення прямої участі в них кожної окремої людини ­головний шлях формування в ній особистісних якостей, які сприя­тимуть змістовному й активному проведенню дозвілля. Організація відпочинку, дозвілля і розваг передбачає залучення як місцевих жи­телів різних соціальних груп так і подорожуючих "приїжджих гос­тей" до участі у різноманітних мистецько-розважальних етнографі­чних культурно-історичних театралізованих заходах.

Дата добавления: 2014-01-04