Міжнародне становище. Зразу після припинення воєнних дій невдоволення селян політикою воєнного комунізму і реквізиціями різко зросло

Зразу після припинення воєнних дій невдоволення селян політикою воєнного комунізму і реквізиціями різко зросло.

Сильніше за все постраждала велика машинна індустрія.

Внутрішнє становище

Економічної політики (1921—1928 рр.).

Тема: Українська Соціалістична Радянська республіка в умовах нової

Семирічний період бойових дій на території України цілком зруйнував її економіку.

У 1920 р. республіка отримала тільки 10% довоєнної промислової продукції.

3 11 тис. під­приємств, що знаходилися на території УСРР у 1922 р., працю­валиблизько 2,5 тис.

У Донбасі працювали в основному тільки невеликі шахти з примітивною технікою.

Залізорудна промис­ловість узагалі не працювала.

У металургії працювала лише одна невелика доменна піч на Петровському заводі в Єнакієвому.

Чисельність промислових робітників скоротилася вдвічі. Був цілком паралізований зв'язок і транспортна мережа.

Фактично перестала існувати фінансово-грошова система. За час війни населення скоротилося майже на 4 млн. чол.

Криза охопила сільське господарство, де посівні площі з 20,9 млн. десятин у 1913 р. скоротилися до 15,4 млн. десятин у 1920 р.

Знизилася врожайність зернових культур, продук­тивність праці, валовий збір у 1921 р. склав тільки 25% від довоєнного.

Ширилися протести проти вилучення продовольства і забо­рони торгівлі. Продрозкладка виконувалася з величезними труднощами.

Навесні 1921 р. р озкладка з врожаю попереднього року в Україні була виконана менш ніж на 40%.

Оскільки державний хлібний фонд у запланованих розмі­рах утворити не удалося, різко погіршилося постачання населення міст продовольством.

У промислових центрах України продовольчий пайок для робітників був скорочений до 100 г хліба і видавався нерегулярно.

Рятуючись від голоду, робітники йшли з заводів у села.

На підприємствах почастіша­ли страйки, найчастіше «італійські», коли працівники вихо­дили на свої робочі місця, але різко знижували темпи роботи.

Такі виступи придушувалися місцевою владою. Так, на по­чатку червня організаторів страйку у Катеринославських заліз­ничних майстернях виключили з профспілки.

На початку 20-х років стало очевидним, що надії більшо­вицького керівництва на світову революцію не виправ­далися.

Доводилося встановлювати дипломатичні відносини з іншими країнами. Проблемою першорядного значення стало дипломатичне визнання радянських республік вели­кими державами.

Разом із тим, необхідно було врегулювати відносини з прикордонними державами (за винятком Румунії, усі держави уздовж європейського кордону знаходилися колись у складі Російської імперії).

X. Раковський, що поряд з обов'язками Голови Раднаркому виконував обов'язки наркома закордонних справ УСРР, проводив активну діяльність на міжнародній арені.

Після досягнутого в жовтні 1920 р. перемир'я з Польщею в Ризі поча­лися тривалі переговори про укладення мирного договору.

Дата добавления: 2014-01-04