Наростання кризи

Економінчна криза.

Господарська криза відчутно вдарила й по Україні. В 1990 р. валовий національний продукт був на 2,4% меншим від попереднього року; національний доход зменшився відповідно на 3,6%. Вперше за післявоєнні роки в республіці мало місце абсолютне зменшення випуску товарів народного споживання.

Розпочате впровадження економічних методів управління господарством було обмежене: такі механізми економічного підйому виробництва як податок, кредит, фінанси використовувалися поверхово і непослідовно. Обмежувалися права підприємств у використанні фондів, передбачених на розвиток виробництва, соціально-культурної сфери тощо. Економіка України залишалася одержавленою, була складовою частиною загальносоюзного господарського комплексу. Центральні міністерства та відомства розпоряджалися 95% усієї власності, що знаходилася в республіці; 65% усіх підприємств були союзного підпорядкування, а їхні керівники призначалися центром.

У розміщенні промисловості склалася структурна та територіальна диспропорційність. В Україні частка галузей, в яких вироблялися засоби виробництва, становила 70%, а галузей, що виробляли предмети споживання. – 30%, тоді як в передових країнах Заходу було навпаки.

Економіка України орієнтувалась не на людей, на їх потреби, а на виробництво заради виробництва. Серйозні диспропорції виявилися і в територіальному розміщенні виробничих сил. Рівень економічного розвиткуцентру і заходу України був майже удвічі нижчим, ніж Подніпров’я і Донбасу.

Основну долю капітальних вкладень центральні відомства спрямовували не на модернізацію виробництва, впровадження високопродуктивних технологій, а на будівництво нових потужностей.

Досить велика частина української промисловості була мілітаризована, тобто зорієнтована на випуск військової техніки та озброєння.

Близько 30% військово-промислового комплексу Радянського Союзу припадало на Україну, близько 80% підприємств машинобудівних галузей були втягнуті у виробництво озброєння. На цих підприємствах зосереджувалися найкраще устаткування, висококваліфіковані фахівці, сировина тощо. Напередодні розпалу Радянський Союз на військові цілі витрачав близько 35% союзного бюджету, з цією ж метою досить велика частка бюджету вкладалась у промисловість України.

Велика концентрація металургійних, хімічних, енергетичних підприємств створила складну екологічну си­туацію. В зону екологічного лиха потрапило 15% території України. Однобічна економічна політика центру, обмежені витрати на охорону природи, ігнорування екологічних законів біосфери призвели до забруднення атмосфери підземних і поверхневих вод, що неї атипію впливало на здоров'я людини.

В Україні в кінці 80-х років було сконцентровано близько 40% усього атомного енергетичного потенціалу СРСР. З огляду на це можна сказати, що Україна стала заручницею катастрофи на Чорнобильській АЕС, яка сталася 26 квітня 1986 р. Про небезпеку радіації, що стала наслідком вибуху, населення Швеції дізналося раніше, ніж в Україні.Вчені визнали, що Чорнобильська катастрофа набула планетарних вимірів. Тільки в Україні від чорнобильського лиха постраждало 3,5 млн. жителів, 73 тис. чоловік стали інвалідами.

Дата добавления: 2014-01-04