Агрегати для приготування, навантаження та внесення добрив. 1. Характеристика, комплектування і використання машин і агрегатів для обробітку грунту

ПЛАН

1. Характеристика, комплектування і використання машин і агрегатів для обробітку грунту.

3. Сівалки.

4. Машини для хімічного захисту рослин.

5. Зернозбиральні машини.

Карасюк "Технологія виробництва продукції сільського госпо­дарства" К. Вища школа ст. 70-84

1.Характеристика, комплектування і використання машин і агрегатів для обробітку грунту.

Система обробітку грунту складається з основного, передпо­сівного, парового обробітку грунту та міжрядного обробітку про­сапних культур.

До основного обробітку грунту входять лущення стерні одночасно із збиранням врожаю та зяблева оранка плуга­ми з передплужниками або обробіток плоскорізами.

Лущенням стерні руйнують систему капілярів верхнього ша­ру грунту, знищують бур'яни, які вже ростуть, загортають насін­ня бур'янів і створюють сприятливі умови для його проростання. Пророслі бур'яни приорюють під час оранки на зяб плугами з передплужниками.

Передпосівний обробіток грунту складається з раннього весняного боронування (закриття вологи), суцільної культивації (не менш як два рази) грунту культиваторами з роз­пушувальними або стрілчастими лапами і передпосівного боро­нування або шлейфування грунту. Осінній передпосівний обробі­ток грунту складається з лущення стерні й оранки непарових попередників, культивації або оранки пару з одночасним борону­ванням перед сівбою озимини.

Паровий обробіток передбачає забезпечення на чистих або чорних парах пухкого стану грунту з дрібногрудочкуватою струк­турою і повне знищення бур'янів. Цей обробіток проводять куль­тиваторами для суцільного обробітку грунту або плоскорізами на різну глибину залежно від місцевих умов, але не мілкіше як на 8...12см.

Міжрядний обробіток просапних культур ви­конують культиваторами для міжрядного обробітку, обладнани­ми стрілчастими, плоскорізальними або розпушувальними робо­чими органами залежно від прийнятої технології міжрядного об­робітку тієї чи іншої культури і стану грунту.

Залежно від виду механічного обробітку ґрунту розрізняють машини:

1. для основного обробітку ґрунт у відносяться плуги, дискові борони, лущильники, плоскорізи-глибокорозпушувачі, деякі комбіновані ґрунтообробні агрегати та ін.

2. поверхневого обробітку ґрунту машини поділя­ють на культиватори, борони, котки, мотики, лущильники, комбіновані агрегати та ін.

3. спеціального призначення відносяться плуги для оранки нових освоюваних та осушених земель, для плантажної оранки, ярусного обробітку, ґрунтообробні фрези для обробітку осушених земель, щілино­різи, грядкоутворювачі тощо.

Із ґрунтообробних машин виділяють спеціальну групу для обробітку ґрунтів в умовах вітрової і водної ерозій.

За способом з'єднання з трактором ґрунтообробні машини поділяють на:

1. причіпні,

2. начіпні,

3. напівначіпні.

Причіпні машини мають свій коліс­ний хід, який сприймає масу машини в робочому і транспортному поло­женнях.

У начіпної машини при переведенні її у транспортне положення маса повністю передається на ходову систему трактора.

До напівначіпних належать машини, у яких при транспортуванні частина маси її переда­ється на трактор, а решта - на ходову систему машини.

Начіпні ґрунтообробні машини значно легші від напівначіпних та при­чіпних. Вони простіші за конструкцією і маневреніші.

Плуги. На Україні глибоку оранку при основному обробітку грунту проводять плугами з передплужниками.

Плуги застосовують для основного обробітку ґрунту (оранки) з обертанням скиби або його глибоким розпушенням. Плуг під час роботи відрізує скибу, розпушує і перевертає її, переміщує рослинні рештки та верхній знеструктурений шар грунту в нижню частину орного горизонту.

Класифікація плугів.

За призначенням плуги поділяють на:

1. загального призначення

2. спеціальні плуги (відносяться плантажні, чагарниково-болотні, ярусні, садові)

За типом, конструкцією робочих органів (корпусів) плуги бувають:

1. лемішно-полицеві,

2. безполицеві,

3. плуги-розпушувачі – призначені для основного безполицевого обробітку грунту та поглибленням орного шару до 40 см. Складається з підпружиненого дискового рифленого ножа розміщеного перед розпушувальним корпусом.

4. Чизельні – призначені для глибокого розпушення схилів, робочі органи стрілчасті і долотоподібні лапи.

5. Дискові – призначені для оранки перезволожених грунтів, плуг складається з сферичних дисків, передплужників, розпушувачів, опорного колеса та рами.

6. Фронтальні плуги – призначені для гладкої оранки, з обертанням скиби на 180 та укладання їх у власні борозни.

7. з комбінованими робочими органами.

Найбільш широке застосу­вання отримали лемішно-полицеві плуги.

За кількістю корпусів плуги бувають одно-, дво-, три-, чотири-, п'яти-, шести-, семи-, восьми-, дев'яти- і десятикорпусні.

За технологічним процесом роботи (технологією оранки) плуги поділя­ють на плуги для оранки всклад і врозгін та для гладкої оранки.

Плугами загального призначення проводять оранку з обертанням ски­би на глибину до 30-35 см.

Спеціальні плуги застосовують для оранки під сади, виноградники, при освоєнні нових земель тощо.

Дискові плуги використовують для оранки важких і перезволожених ґрунтів.

За способом з'єднання з трактором плуги бувають начіпні, напівначіпні та причіпні.

Агротехнічні вимоги до плугів. Плуги лемішно-полицеві повинні забез­печувати обробіток ґрунту найчастіше на глибину 24-30 см, їх корпуси -повністю підрізувати скиби ґрунту, перевертати їх та укладати на дно бороз­ни, а рослинні рештки й добрива загортати у ґрунт на глибину 12-15 см.

Передплужники повинні підрізувати ²/₃ ширини скиби та укладати верх­ній шар ґрунту на дно борозни, а глибина обробітку становити 8-12 см.

Скиби на поверхні поля мають бути прямолінійними за довжиною гону і щільно прилягати одна до одної, поверхня зораного поля - рівною, без гли­боких борозен та гребенів (висота гребенів і глибина борозен не більше 5 см).Поширилася останнім часом також технологія безполицевого обробітку грунту плоскорізами-глибокорозлушува-чами.

Тракторний начіпний плуг (рис. 1; складається з рами пря­мокутного трубчастого перерізу, механізму регулювання глиби­ни оранки, робочих органів (корпусів) і приєднувальної до трактора частини.

Рис. 1 Схема плуга і встановлення його робочих органів:

І — стояк корпуса плуга; 2 — стояк передплужника; 3 — скоба; 4 — дисковій ніж; 5 — леміш; 6 — польова дошка; 7 — п'ятка; 8 — полиця.

Плуг складається з робочих органів, рами, коліс; приєднувального пристрою, механізму регулювання глибини оранки.

До робочих органів плуга належать

1. корпус,

2. передплужники

3. дисковий ніж.

Корпус плуга складається із стояка 1, леміша 5, полиці 8 і польової дошки 6, п'ятка. Корпус плуга характеризується шириною захвату, глибиною оранки, кутами встановлення леміша.

Стояк з'єднує леміш з полицею і польовою дошкою і кріпиться до рами плуга. Стояки виливають із сталі або штампують.

Леміш підрізує скибу знизу, піднімає і спрямовує її на поли­цю. За формою лемеші бувають трапецієвидні й долотоподібні. Для збільшення строку служби й надання можливості самозагострюватися лемеші виплавляють спеціальним сплавом — сормайтом.

Оскільки лемеші є основною частиною, від якої залежить опір плуга, їх треба періодично оглядати, відновлювати форму і гострити.

Полиця розкришує підрізану лемішем скибу, обертає її і ски­дає в борозну, утворену корпусом, що пройшов раніше. Полиці виготовляють з маловуглецевої сталі, яку потім цементують і гартують, або з дво- чи тришарової сталі.

Польова дошка – забезпечує стійкість ходу корпуса плуга. При роботі вона спирається на стінку борозни і сприймає на себе боковий тиск скиби, що діє на корпус. У процесі роботи вона стирається і її потрібно змінювати.

Передплужники призначай для відрізування, перевертання і складання верхнього шару скиби на дно борозни.(8-12см)

Ніж плуга розрізує грунт у вертикальній площині. Бувають дискові, череслові та плоскі з опорною лижою.

За способом з'єднання з трактором плуги бувають начіпні, напівначіпні та причіпні.

Марки плугів для оранки грунту під зернові культури:

плуг начіпний ПЛН-5-35, ПЛН-4-35,

плуги напівначіпні універсальні ПНУ-6-40, ПНУ-8-40.

Плуги модульні ПМУ-3-40, ПМУ-4-40, ПМУ-5-40,

Плуги оборотні ПО-4-40, ПОН-5-40(напівнач)

Плуг поворотний ППН- 7- 45

Двоярусні плуги ПНЯ-4-35, ПНЯ-5-35, ПНЯ-4-40

(Перша цифра- кількість корпусів, друга - ширина захвату корпусу (в см).

Для оранки грунту під зернові культури застосовується плуг начіпний п'ятикорпусний ПЛН-5-35, начіпний чотирикорпусний ПЛН-4-35, плуг напівначіпний п'ятикорпусний ПЛ-5-35. Для глибокої оранки використовують двоярусні плуги - ПЯ-3-35 та ПНЯ-4-40. Плоскорізи-глибокорозпушувачі застосовують для розпушення ґрунту на глибину до 30 см без перевертання скиби. Їх використовують для обро­бітку стерньових агрофонів після збирання зернових культур, для обро­бітку парів і полів після збирання просапних культур тощо. Застосування плоскорізів дозволяє ефективно боротися з вітровою ерозією ґрунтів, оскіль­ки на поверхні поля залишається до 75%, а інколи й більше стерні. Найбільш широко використовують плоскорізи - глибокорозпушувачі ПГ-3-5, ПГ-3-100, ГУН-4.

Лущильники: призначені для лущення стерні після збирання зернових і зернобобових культур, передпосівного обробітку, розпушення скиб після оранки. Робочими органами лущильників є сферичні диски із загостреною різальною кромкою.

Розрізняють:

1. дискові- випускають причіпні гідрофіковані ЛДГ- 5А, ЛДГ- 10А(Б), ЛД-10, ЛД-14, ЛДГ- 15А, проводять лущення стерні на глибину 4-10см.

2. лемішно-полицеві – начіпні та напівначіпні лущильники. ППЛ-10-25 (напівначіпний десяти корпусний), ППЛ- 5-25.

Ґрунтообробні фрези застосовують для інтенсивного подрібнення і перемішування шарів ґрунту, подрібнення бур'янів і рослинних решток, заробки добрив у ґрунт і вирівнювання поверхні поля. Обробіток ґрунту фрезами досить енергомісткий процес. Витрати енергії при фрезеруванні значно більші, ніж при обробітку пасивними робочими органами. Фрези доцільно використовувати для суцільного обробітку важких ґрунтів, лу­ків, осушених земель тощо.

За призначенням ґрунтообробні фрези поділяють:

1. Польові фрези призначені для суцільного розпушування, подрібнення рослинних решток, обробітку важких перезволожених ґрунтів, підготовки ґрунту перед сівбою рису, овочевих та інших культур. До польових відно­сять фрези ФМН-0,9, ФМН-1,2, КР-2,7, КВФ-2,8, КВФ-4, КФГ-3,6 та ін.

2. Просапні фрези - це фрезерні культиватори, їх застосовують для обро­бітку міжрядь просапних культур, насінників трав, плодових саджанців та ін. Глибина обробітку - до 25 см. До просапних фрез відносять фрезер­ні культиватори КФ-2,7, КФК-2,8, КВФ-4,2 КФ-5,4 та ін.

3. Садові фрези призначені для суцільного обробітку ґрунту в міжряддях плодових садів, ягідників тощо. Використовують начіпні фрези ФА-0,76М, ФСН-0,9А і ФПШ-200.

4. Болотні фрези використовують для обробітку нових освоєних земель, для догляду за луками і пасовищами. Вони проводять обробіток ґрунту на глибину до 20-25 см. Найбільш широко застосовують болотні фрези ФБН-1,5, ФБН-2, ФБК-2 та ін.

Борони: застосовуються для поверхневого розпушування грунту, подрібнення грудок, вирівнювання поверхні поля, знищення і вичісування бурянів, руйнування грунтової кірки.

Залежно від типу робочих органів розрізняють борони:

· зубові,

· дискові БД-10Б, БДВ-3М

· голчас­ті – БИГ- 3А застосовується для ґрунтозахисного обробітку грунту, поверхневого обробітку під озимі культури, для ронньо-весняного розпушування грунту.

· шлейф-борони. ШБ-2,5. призначена для весняного поверх­невого вирівнювання і розпушення поверхні поля, закриття вологи.Шлейф-борона складається з двох секцій. Кожна секція має ніж шириною 60 мм, брус із приєднаними до нього зубами та чотири стале­вих кутники (шлейфи), які шарнірно з'єднані один з одним. Обидві секції приєднані ланцюгами до бруса ваги. При переміщенні шлейф-боро­ни по полю (під кутом 45° до напрямку оранки) ніж зрізує гребені скиб, зуби бруса розпушують ґрунт, а кутники переміщують ґрунт з гребенів у борозни.

Зубові борони мають робочі органи у вигляді зубів, нижня частина яких робоча. Зуби закріплюють на жорсткій або шарнірній рамі (складаєть­ся з окремих ланок з робочими органами, які шарнірно з'єднані між собою).

Зуби борін бувають прямі, лапчасті та криволінійні на пружинному стояку.

Зуби на бороні розміщують рядами, але із зміщенням у сусідніх рядах. Щоб борона не забивалась грудками, рослинними рештками, зуби в ряду розміщують на відстані один від одного не менше 15 см.

Залежно від тиску на один зуб борони з жорсткою рамою поділяють на:

1. важкі (16-20Н), БЗТС-1,0,

2. середні (11-15Н) БЗСС- 1,0

3. легкі (6-10Н) - сітчасту БСО-4А

Котки застосовують для подрібнення брил і грудок, розпушування і ущільнення грунту, вирівнювання поверхні поля, руйнування ґрунтової кірки, льодової кірки на посівах озимих. Залежно від конструкції робочих органів котки поділяють на:

1. кільчасто-шпорові, ЗККШ-6, КТП-7,8 призначені для поверхневого розпушування ґрунту з ущільненням підповерхневого шару, руйнування грудок, ґрунтової кірки та вирівнювання поверхні зораного поля.

2. кільчасто-зубчасті ККН-2,8, КЗК-6, КЗК-10, К-10 застосовують для вирівнювання поверхні поля, подрібнення грудок, ущільнення підповерхневого і розпушення поверхневого шарів ґрунту

3. борончасті КБН-3 використовують для прикочування ґрунту перед сівбою з одночасним розбиванням грудок і розпушенням поверхне­вого шару ґрунту.

Коток складається з п'яти секцій. На кожній секції вста­новлено по два циліндричних котки, на поверхні яких розміщені по гви­нтовій лінії зуби діаметром 16 мм. Секції розміщені в шаховому порядку.

4. котки з гладкою поверхнею Водоналивні котки СКГ-2, СКГ-2-2 та СКГ-2-3 застосовують для перед­посівного ущільнення, прикотковування ґрунту одночасно з сівбою і піс­ля сівби цукрових буряків та інших культур. Котки водоналивні ЗКВГ-1,4, КВГ-2,75, КВГ-3 призначені для перед­посівного і посівного прикочування ґрунту.

5. Пруткові котки призначені для вирівнювання поверх­ні поля, подрібнення грудок та ущільнення ґрунту. Їх найчастіше розмі­щують за робочими органами культиваторів

Культиватори за призначенням поділяють на такі групи:

1) для суцільного (парові) обробітку ґрунту застосовують для під­різування бур'янів, розпушення, передпосівного обробітку ґрунту тощо.

2) міжрядного обробітку ґрунту (просапні), використовують для міжрядного обробітку про­сапних культур, їх називають ще культиватори-рослинопідживлювачі. Такі культиватори обладнують туковисівними апаратами і вони розпушу­ють ґрунт, підрізують бур'яни, підгортають рослини в рядках, проводять підживлення рослин тощо.

3) Універсальні культиватори застосовують для суцільного, часто перед­посівного і міжрядного обробітку ґрунту.

4) спеціаль­ного призначення культиватори мають вузьке призначення. До них відно­сять садові культиватори, протиерозійні, фрезерні та ін.

Культиватори виготовляють начіпні та причіпні.

Робочими органами культиваторів є лапи, ножі, диски, пружинні паль­ці, вирівнювальні бруси, котки роторні та ін.

Застосовують такі культиватори: КПС-4, КПС-8, КШУ-18, КШУ-12.

Зчіпки: застосовуються для комплектування широкозахватних агрегатів для сівби, боронування. Застосовують такі зчіпки: гідрофіковані причіпки СП-11У, СП-11А, СП-16А, СГ-21. Напівначіпні СН-75.

Дата добавления: 2014-01-04