Агрегати для приготування, навантаження та внесення добрив

ПЛАН

ПЛАН

1. Машини для вирощування і збирання цукрових буряків

2. Машини для вирощування і збирання картоплі

3. Машини для вирощування і збирання овочів

ЛІТЕРАТУРА: Карасюк І.М. "Технологія виробництва продукції сільського госпо­дарства" с. 88-95.

1.Машини для вирощування і збирання цукрових буряків

Механізація робіт по вирощуванню цукрових та кормових буряків значно полегшує умови праці, знижує затрати праці на виробництво цукрових та кормових буряків. Проте найбільшої економічної ефективності досягають тільки при застосуванні комплексної механізації виробничих процесів вирощування і збирання цукрових та кормових буряків.

При інтенсивній технології вирощування цукрових буряків використовують машини загального призначення, ґрунтообробні, для внесення добрив та хімічного захисту рослин. Серед знарядь для основного обробітку ґрунту найбільш ефективні двоярусні плуги П Я-3-35, ПНЯ-4-40, ПНЯ-4-42, ПНЯ-4-42-01. Вирівнювання поверхні ґрунту навесні проводять не лише шлейф-боронами ШБ-2,5, а й комбінованим агрегатом АРВ-8,1-01.

Для передпосівного обробітку ґрунту застосовують універсальні просапні культиватори УСМК-5,4АБ, УСМК-5,4АВ, АРВ-8,1-02.

Сіють цукрові і кормові буряки сівалками:

· ССТ-8Б

· ССТ-12Б,

· ССТ-18Б,

· ССТ-12В має щілинорізи-спрямовувачі для нарізування в грунті напрямних щілин для культиваторних агрегатів.

· ССТК-8 Для сівби кормових буряків з міжряддями 60 см.

Сівалки ССТ-8Б і ССТК-8 комплектуються щілинорізами.

Висівні апарати у сівалок комірково-дискові.

Гербіциди вносять смуговим способом підживлювачем-обприскувачем ПОМ-630-І.

До появи сходів буряків розпушування ґрунту проводять боронами або культиваторами УСМК-5,4Б, УСМК-5,4В. Для цього використовують ротаційні робочі органи РБ-5,4 чи пруткові ротори.

Для міжрядного обробітку на посівах буряків застосовують культиватори УСМК-5,4Б, УСМК-5,4В, а після сівалки ССТ-18Б - КРШ-8,1.

Густоту сходів буряків формують вздовж рядків проріджувачами УСМП-5,4 і ПСА-2,7, ПСА-5,4 або поперечним проріджувачем посівів УСМК-5,4Б, УСМК-5,4В.

Хімічний захист рослин проводять обприскувачами ПОМ-630-1, ПОМ-630 і ОПШ-15-01.

Наступний міжрядний обробіток буряків виконують цими самими культиваторами. Залежно від умов засто­совують однобічні плоскорізальні, розпушувальні чи стрілчасті лапи, захисні диски, підгортачі, підживлювальні ножі, однобічні плоскорізальні лапи з полицями для першого підгортання, стрілчасті лапи з полицями Для другого підгортання рослин (підгортання проводить­ся для боротьби з бур'янами).

Цукрові буряки збирають способами:

· комбайновим

· роздільними дво- і трифаз­ним способами.

При комбайновому способі збирання одним агрегатом послідовно зрізу­ють гичку, найчастіше з одночасним подрібненням, укладають її у валок або розкидають на полі, далі викопують коренеплоди, очищають їх від землі, залишків гички та інших домішок і завантажують у транспортні засоби на ходу або спрямовують у бункер і періодично вивантажують.

При роздільному двофазному способі збирання спочатку зрізують гич­ку, подають її у транспортні засоби, а потім викопують коренеплоди, очи­щають їх від землі та інших домішок і завантажують також у транспорт­ні засоби.

Роздільний трифазний спосіб збирання полягає у попередньому суціль­ному збиранні гички, дообрізуванні головок пасивними робочими органа­ми, викопуванні коренеплодів і укладанні їх у валок. Останні підбирають через деякий час спеціальними підбирачами-очисниками, очищають від землі, залишків гички та інших домішок і подають у транспортні засоби, що рухаються поруч з навантажувачем.

Збирають цукрові буряки із застосуванням потокової, перевалочної, потоково-перевалочної та валкової технології.

При потоковій технології збирання застосовують комплексну механі­зацію усього процесу. Спочатку збирають гичку машинами і відвозять її транспортними засобами на ферму або силосують. Далі викопують корене­плоди і відвозять їх на приймальний пункт цукрового заводу.

Перевалочна технологія збирання передбачає збирання гички, як і при потоковій технології. Коренеплоди викопують і відвозять на спеціальні вирівняні майданчики, де їх складають у валки, купи або кагати. При перевезенні коренеплодів на завод їх завантажують у транспортні засоби за допомогою високопродуктивних навантажувачів-очисників.

Застосовують перевалочну технологію при недостатній кількості транс­порту і великій засміченості вороху коренеплодів.

При потоково-перевалочній технології гичку збирають, як і при пер­ших двох технологіях, а коренеплоди викопують і частину їх відвозять на завод, а решту - на перевалочний майданчик.

Застосовують також валкову технологію. При цій технології зрізуєть­ся гичка, укладається у валок або розкидається по поверхні поля, а далі викопуються коренеплоди й укладаються у валок. Підбираються валки коренеплодів спеціальними підбирачами-очисниками і подаються в транс­портний засіб, що рухається поруч з агрегатом. Проходить випробування широковалкова технологія з утворенням потужного валка коренеплодів із 30-ти рядків при п'яти проходах агрегату.

Агротехнічні вимоги до бурякозбиральних машин

Із метою своєчасного і якісного збирання цукрових буряків машини для їх збирання повинні відповідати певним агротехнічним вимогам.

Гичкозбиральні машини мають зрізувати гичку не нижче рівня ниж­ніх зелених листків і не вище 2 см від верхньої частини головки корене­плоду. Зрізана частина головки повинна бути рівною і горизонтальною. Кількість коренеплодів з необрізаною гичкою — не перевищувати 8%, а з косим зрізом - 10%, відходи частин головок коренеплодів у гичку при збиранні - 5%, можливе забруднення зрізаної гички землею - 0,5%. Втрати зеленої гички на полі допускаються до 10%.

Коренезбиральні машини повинні забезпечити підкопування та виби­рання з ґрунту 98,5% коренеплодів. Можливі втрати до 1,5% коренепло­дів та їх частин. Кількість дуже пошкоджених коренеплодів не повинна перевищувати 5-8%. Забрудненість вороху коренеплодів гичкою допуска­ється до 3%, а наявність землі у ньому - 1%.

Навантажувачі-очисники повинні забезпечувати 99,5% повноти підби­рання коренеплодів.

Забрудненість вороху коренеплодів рослинними рештками при наванта­женні у транспортні засоби допускається до 1%. Кількість дуже пошкод­жених навантажувачами коренеплодів не повинна перевищувати 3-4%.

Відповідно до технологічних операцій, що виконують при збиранні цукрових буряків, машини поділяють на гичкозбиральні, коренезбираль­ні, бурякозбиральні комбайни, навантажувачі-очисники і підбирачі-навантажувачі та очисники головок коренеплодів.

Збирають буряки збиральними комплексами, до складу яких входять: гичкозбиральні машини БМ-6А, (БМ-6Б) призначе­на для збирання гички цукрових буряків, вирощуваних з міжряддями 450 мм, і навантаження її в транспортні засоби.

1. МБС-6, МБК-2,7 та коренезбиральні комбайни КС-6, РКС-6, МКК-6, буряконавантажувач СПС-4,2.

При збиранні роздільним дво- і трифазними способами найчастіше ви­користовують шести- і чотирирядні комплекси машин.

У країнах Західної Європи використовують, здебільшого, комбайновий спосіб збирання, і в меншій мірі - роздільний із застосуванням валкової технології.

До робочих органів бурякозбиральних машин належать гичкозрізувальні апарати, підкопувальні і сепарувальні органи.

Для якісного очищення головок коренеплодів цукро­вих буряків від гички після обрізування гичкозбиральними машинами БМ-6А, БМ-6Б використовують начіпний двовальний очисник головок ОГД-6А.

Гичкозбиральна машина БМ-4Б є модифікацією БМ-6Б. Нею збирають гичку буряків, вирощуваних на зрошуваних землях з міжряддями 600 мм.

Самохідна гичкозбиральна машина МБС-6 викорис­товується для збирання з попереднім зрізуванням гички цукрових буряків, висіяних з міжряддями 450 мм. Ши­рина захвату 2,7 м.

Машина гичкозбиральна МБК-2,7 призначена для збирання і вантаження у транспортні засоби гички кор­мових коренеплодів і маточних цукрових буряків, виро­щуваних з міжряддями 450 і 600 мм.

Коренезбиральна машина КС-6Б призначена для зби­рання коренеплодів цукрових буряків. Ширина захвату 2,7 м. Основні складальні одиниці — шасі, рама, ходова частина, коренезбирач, двигун, трансмісія, кабіна, бун­кер, транспортери, грудкоподрібнювач, автомат водіння. Машина оснащена універсальною системою автоматич­ного контролю. Коренезбирач з копачами дискового ти­пу. Випускається КС-6Б-01 з вилчастими копачами, КС-6Б-02 — з вилчастими і дисковими, КС-6Б-05 — з ви-копувальними пристроями для збирання цукрових і кор­мових буряків.

Коренезбиральна машина РКС-6 складається з коре-незбиральної частини з роторними вилчастими копачами і встановленого на її рамі трактора МТЗ-80, з якого зня­то ведучі колеса, передній міст і пачіпну систему. Шири­на захвату 2,7 м.

Коренезбиральна машина РКМ-6 приводиться в дію від двигуна СМД-64-02 і має такі модифікації: РКМ-6 з копачем вилчастого і дискового типів; РКМ-6-01 — вилчастого типу; РКМ-6-02 — дискового типу; РКМ-6-0.3 — з копачем для збирання кормових буряків.

В агрегаті з гичкозбиральною машиною МБК-2,7 працює коренезбиральна машина МКК-6.

Коренезбиральна машина РКС-4 є модифікацією РКС-6 і застосовується на зрошуваних землях у районах бурякосіяння.

Буряконавантажувач-очисник СПС-4,2А призначений для вантаження в транспортні засоби коренеплодів цук­рових буряків з польових кагатів шириною до 4 м з до­очищенням їх від грунту і гички.

2. Машини для вирощування і збирання картоплі

Для основного і ранньовесняного обробітку грунту під картоплю застосовують такі самі знаряддя, як і для цукрових буряків.

Передпосадковий обробіток грунту проводять куль­тиваторами суцільного обробітку. Використовують та­кож інші машини загального призначення.

Для суцільного передпосадкового обробітку грунту господарства, які вирощують картоплю за голландською технологією, застосовують вертикально-фрезерні куль­тиватори КВФ-2,8 і КВФ-4.

Промисловість випускає начіпні і напівначіпні кар­топлесаджалки.

Картоплесаджалка СН-4Б-1 призначена для гребе­невого або гладенького рядкового садіння не пророщених бульб картоплі з міжряддями 70 см і одночасним вне­сенням у борозни мінеральних добрив. Ширина захва­ту — 2,8 м.

Рама саджалки опирається на двоє опорних метале­вих коліс. На рамі встановлено два бункери для бульб. Картоплесаджалка має вигортальні апарати з 12 ложеч­ками кожний, туковисівні апарати АТД-2, посадкові сек­ції, гідрофікований маркер МГ-1. Робочі органи саджал­ки приводяться в дію від ВВП трактора.

Картоплесаджалки КСМ-4, КСМ-6 І КСМ-8 мають та­ке саме призначення, як і СН-4Б-1, але вони напівначіпні з шириною захвату відповідно 2,8, 4,2 і 5,6 м. Крім основних, вони мають завантажувальні бункери, що дає можливість завантажувати бульби автосамоскидами чи тракторними візками. Вигортальні диски мають по 15 ложечок, що дає можливість висаджувати бульби на робочих швидкостях до 9 км/год.

Випускаються модифікації картоплесаджалок для садіння на грунтах, засмічених камінням.

Картоплесаджалка САЯ-4 призначена для садіння яровизованих бульб. Ложечково-ланцюгові садильні апа­рати забезпечують садіння без значного обламування проростків.

Картоплесаджалками КСМГ-4 і КСМГ-6 висаджують бульби у попередньо нарізані гребені з одночасним вне­сенням мінеральних добрив.

Для транспортування насінних бульб або мінераль­них добрив і наступного завантаження використовують завантажувач саджалок і культиваторів ЗАК-3.

3.Машини для вирощування і збирання овочів

При вирощуванні овочевих культур застосовують пе­реважно такі самі машини загального призначення, як і для цукрових буряків.

У разі потреби після оранки проводять експлуатацій­не планування (вирівнювання) поверхні грунту довго-базовими планувальниками П-4 і П-2,8.

Грядки для вирощування рослин нарізують грядко-утворювачем УГН-4К чи борознорізом БОН-5,4. Іноді грядки нарізують одночасно з сівбою, використовуючи для цього грядкоутворювач-сівалку ГС-1,4 або комбіно­ваний агрегат АПО-5,4. Гребені нарізують фрезерними культиваторами КФГ-2,8, КФЛ-4,2, КФЛ-5,4. Передпо­сівне розпушування полотна грядок виконують культи­ваторами КФО-4,2, КФО-5,4.

Деякі овочеві сівалки за будовою і технологічним процесом близькі до зернових, але мають певні кон­структивні особливості, пов'язані з особливостями насін­ня овочевих культур.

Сівалка овочева СО-4,2 призначена для рядкової і стрічкової сівби насіння з одночасним внесенням міне­ральних добрив на вирівняній, гребеневій і грядковій по­верхнях. Ширина захвату 4,2м.

Висівні апарати сівалки — котушкові, туковисівні, котушково-штифтові. Сошники можуть бути одно- або двострічкові. Вони дводискові, з обмежувальними змін­ними ребордами для регулювання глибини ходу.

Сівалку СЛН-8Б використовують для сівби цибулі-сіянки і цибулі-вибірки рядковим з міжряддями 45 см і стрічковим способами. Висівні апарати котушкові. Ши­рина захвату до 2,8 м.

Сівалка СЛС-12 призначена для точного висіву цибулі-сіянки і часнику, напівначіпна з шириною захвату 4,2м.

Сівалка СЛС-5,4 призначена також для сівби цибулі-сіянки і зубків часника. Висівні апарати котушкові. Ши­рина захвату 5,4 м.

Використовують також сівалку ово­чеву точного і рядкового висівання СУПО-6 з пневма­тичними висівними апаратами. Ширина захвату 4,2 м. Сівалка СУПО-9 призначена для точного висівання насіння овочевих культур і рядкового (насіння столових буряків та інших овочевих). Ширина захвату 5,4 м.

Сівалка СОПГ-8 застосовується для пунктирно-гніз­дової сівби овочевих культур. Ширина захвату 4,8 м.

Начіпна розсадосадильна машина СКН-6А призначе­на для рядкового і стрічкового садіння розсади овоче­вих культур в горщечках і без них. Ширина захвату 4,2 м. Машина складається з рами, садильних секцій, опорно-привідних коліс, трансмісійного валу з коробкою передач, роздавального валу, механізму поливу, марке­рів, тента, баків для води, стелажів для ящиків з роз­садою.

Розсадосадильна машина МРП-5,4 має таке саме призначення, як і СКН-6А, і близька до неї за будовою. Ширина захвату 5,4 м.

Міжрядний обробіток грунту (розпушування, зни­щення бур'янів, підгортання рослин і внесення мінераль­них добрив) проводять овочевими культиваторами КОР-4,2, КОР-5,4 (культиватори-рослинопідживлювачі), КФЛ-4,2, КГФ-2,8 (культиватор-гребенеутворювач фрезерний), КФО-4,2, КФО-5,4 (культиватор фрезерний овочевий), ФПУ-4,2 (універсальна просапна фреза).

При вирощуванні овочевих культур за астрахан­ською технологією застосовують пристрій ППР-5,4. Він призначений для нарізування щілин під час передпосів­ного обробітку грунту з одночасним загортанням гербі­цидів (вносяться стрічковим способом машиною ПОМ-630-2), а також для забезпечення сівби чи садіння по напрямних щілинах, розпушування грунту і знищен­ня бур'янів у захисних зонах.

До культиватора КОР-4,2 постачається пристрій ППР-5,4-01—для овочевих культур, вирощуваних з міжряддями 70 і 140 см, до культиватора КОР-5,4 — ППР-5,4 для овочевих культур з міжряддями 60, 90 і 120 см.

Причіпну однорядкову машину ММТ-1 застосовують для збирання моркви і навантаження її після очищення від гички у транспортні засоби.

Цибулю-ріпку збирають копачами ЛКГ-1,4 та ЛКП-1,8.

Самохідний томатозбиральний комбайн СКТ-2А при­значений для суцільного одноразового збирання одночас­но дозріваючих помідорів, які використовуються для тех­нічної переробки. Ширина захвату комбайна 1,4—1,6 м.

Машину УКМ-2 використовують для суцільного зби­рання двох рядків капусти (міжряддя 700 мм). Капусту можна збирати з одночасним навантаженням у транс­портний засіб або з укладанням у валок на землю.

Комбайн КОП-1,4 призначений для суцільного одно­разового збирання одночасно дозріваючих огірків та останнього збирання неодночасно дозріваючих сортів з навантаженням у транспортний засіб. Комбайн причіп­ний, ширина захвату 1,4 м.

Універсальну овочеву платформу ПОУ-2,0 застосову­ють для збирання помідорів, огірків, капусти тощо з ме­ханізованим вивантаженням або перевантаженням у транспортні засоби незатарених або затарених у ящики з наступним розвантажуванням вручну.

1. Характеристика, комплектування і використання машин і агрегатів для обробітку грунту.

3. Сівалки.

4. Машини для хімічного захисту рослин.

5. Зернозбиральні машини.

Карасюк "Технологія виробництва продукції сільського госпо­дарства" К. Вища школа ст. 70-84

1.Характеристика, комплектування і використання машин і агрегатів для обробітку грунту.

Система обробітку грунту складається з основного, передпо­сівного, парового обробітку грунту та міжрядного обробітку про­сапних культур.

До основного обробітку грунту входять лущення стерні одночасно із збиранням врожаю та зяблева оранка плуга­ми з передплужниками або обробіток плоскорізами.

Лущенням стерні руйнують систему капілярів верхнього ша­ру грунту, знищують бур'яни, які вже ростуть, загортають насін­ня бур'янів і створюють сприятливі умови для його проростання. Пророслі бур'яни приорюють під час оранки на зяб плугами з передплужниками.

Передпосівний обробіток грунту складається з раннього весняного боронування (закриття вологи), суцільної культивації (не менш як два рази) грунту культиваторами з роз­пушувальними або стрілчастими лапами і передпосівного боро­нування або шлейфування грунту. Осінній передпосівний обробі­ток грунту складається з лущення стерні й оранки непарових попередників, культивації або оранки пару з одночасним борону­ванням перед сівбою озимини.

Паровий обробіток передбачає забезпечення на чистих або чорних парах пухкого стану грунту з дрібногрудочкуватою струк­турою і повне знищення бур'янів. Цей обробіток проводять куль­тиваторами для суцільного обробітку грунту або плоскорізами на різну глибину залежно від місцевих умов, але не мілкіше як на 8...12см.

Міжрядний обробіток просапних культур ви­конують культиваторами для міжрядного обробітку, обладнани­ми стрілчастими, плоскорізальними або розпушувальними робо­чими органами залежно від прийнятої технології міжрядного об­робітку тієї чи іншої культури і стану грунту.

Залежно від виду механічного обробітку ґрунту розрізняють машини:

1. для основного обробітку ґрунт у відносяться плуги, дискові борони, лущильники, плоскорізи-глибокорозпушувачі, деякі комбіновані ґрунтообробні агрегати та ін.

2. поверхневого обробітку ґрунту машини поділя­ють на культиватори, борони, котки, мотики, лущильники, комбіновані агрегати та ін.

3. спеціального призначення відносяться плуги для оранки нових освоюваних та осушених земель, для плантажної оранки, ярусного обробітку, ґрунтообробні фрези для обробітку осушених земель, щілино­різи, грядкоутворювачі тощо.

Із ґрунтообробних машин виділяють спеціальну групу для обробітку ґрунтів в умовах вітрової і водної ерозій.

За способом з'єднання з трактором ґрунтообробні машини поділяють на:

1. причіпні,

2. начіпні,

3. напівначіпні.

Причіпні машини мають свій коліс­ний хід, який сприймає масу машини в робочому і транспортному поло­женнях.

У начіпної машини при переведенні її у транспортне положення маса повністю передається на ходову систему трактора.

До напівначіпних належать машини, у яких при транспортуванні частина маси її переда­ється на трактор, а решта - на ходову систему машини.

Начіпні ґрунтообробні машини значно легші від напівначіпних та при­чіпних. Вони простіші за конструкцією і маневреніші.

Плуги. На Україні глибоку оранку при основному обробітку грунту проводять плугами з передплужниками.

Плуги застосовують для основного обробітку ґрунту (оранки) з обертанням скиби або його глибоким розпушенням. Плуг під час роботи відрізує скибу, розпушує і перевертає її, переміщує рослинні рештки та верхній знеструктурений шар грунту в нижню частину орного горизонту.

Класифікація плугів.

За призначенням плуги поділяють на:

1. загального призначення

2. спеціальні плуги (відносяться плантажні, чагарниково-болотні, ярусні, садові)

За типом, конструкцією робочих органів (корпусів) плуги бувають:

1. лемішно-полицеві,

2. безполицеві,

3. плуги-розпушувачі – призначені для основного безполицевого обробітку грунту та поглибленням орного шару до 40 см. Складається з підпружиненого дискового рифленого ножа розміщеного перед розпушувальним корпусом.

4. Чизельні – призначені для глибокого розпушення схилів, робочі органи стрілчасті і долотоподібні лапи.

5. Дискові – призначені для оранки перезволожених грунтів, плуг складається з сферичних дисків, передплужників, розпушувачів, опорного колеса та рами.

6. Фронтальні плуги – призначені для гладкої оранки, з обертанням скиби на 180 та укладання їх у власні борозни.

7. з комбінованими робочими органами.

Найбільш широке застосу­вання отримали лемішно-полицеві плуги.

За кількістю корпусів плуги бувають одно-, дво-, три-, чотири-, п'яти-, шести-, семи-, восьми-, дев'яти- і десятикорпусні.

За технологічним процесом роботи (технологією оранки) плуги поділя­ють на плуги для оранки всклад і врозгін та для гладкої оранки.

Плугами загального призначення проводять оранку з обертанням ски­би на глибину до 30-35 см.

Спеціальні плуги застосовують для оранки під сади, виноградники, при освоєнні нових земель тощо.

Дискові плуги використовують для оранки важких і перезволожених ґрунтів.

За способом з'єднання з трактором плуги бувають начіпні, напівначіпні та причіпні.

Агротехнічні вимоги до плугів. Плуги лемішно-полицеві повинні забез­печувати обробіток ґрунту найчастіше на глибину 24-30 см, їх корпуси -повністю підрізувати скиби ґрунту, перевертати їх та укладати на дно бороз­ни, а рослинні рештки й добрива загортати у ґрунт на глибину 12-15 см.

Передплужники повинні підрізувати ²/₃ ширини скиби та укладати верх­ній шар ґрунту на дно борозни, а глибина обробітку становити 8-12 см.

Скиби на поверхні поля мають бути прямолінійними за довжиною гону і щільно прилягати одна до одної, поверхня зораного поля - рівною, без гли­боких борозен та гребенів (висота гребенів і глибина борозен не більше 5 см).Поширилася останнім часом також технологія безполицевого обробітку грунту плоскорізами-глибокорозлушува-чами.

Тракторний начіпний плуг (рис. 1; складається з рами пря­мокутного трубчастого перерізу, механізму регулювання глиби­ни оранки, робочих органів (корпусів) і приєднувальної до трактора частини.

Рис. 1 Схема плуга і встановлення його робочих органів:

І — стояк корпуса плуга; 2 — стояк передплужника; 3 — скоба; 4 — дисковій ніж; 5 — леміш; 6 — польова дошка; 7 — п'ятка; 8 — полиця.

Плуг складається з робочих органів, рами, коліс; приєднувального пристрою, механізму регулювання глибини оранки.

До робочих органів плуга належать

1. корпус,

2. передплужники

3. дисковий ніж.

Корпус плуга складається із стояка 1, леміша 5, полиці 8 і польової дошки 6, п'ятка. Корпус плуга характеризується шириною захвату, глибиною оранки, кутами встановлення леміша.

Стояк з'єднує леміш з полицею і польовою дошкою і кріпиться до рами плуга. Стояки виливають із сталі або штампують.

Леміш підрізує скибу знизу, піднімає і спрямовує її на поли­цю. За формою лемеші бувають трапецієвидні й долотоподібні. Для збільшення строку служби й надання можливості самозагострюватися лемеші виплавляють спеціальним сплавом — сормайтом.

Оскільки лемеші є основною частиною, від якої залежить опір плуга, їх треба періодично оглядати, відновлювати форму і гострити.

Полиця розкришує підрізану лемішем скибу, обертає її і ски­дає в борозну, утворену корпусом, що пройшов раніше. Полиці виготовляють з маловуглецевої сталі, яку потім цементують і гартують, або з дво- чи тришарової сталі.

Польова дошка – забезпечує стійкість ходу корпуса плуга. При роботі вона спирається на стінку борозни і сприймає на себе боковий тиск скиби, що діє на корпус. У процесі роботи вона стирається і її потрібно змінювати.

Передплужники призначай для відрізування, перевертання і складання верхнього шару скиби на дно борозни.(8-12см)

Ніж плуга розрізує грунт у вертикальній площині. Бувають дискові, череслові та плоскі з опорною лижою.

За способом з'єднання з трактором плуги бувають начіпні, напівначіпні та причіпні.

Марки плугів для оранки грунту під зернові культури:

плуг начіпний ПЛН-5-35, ПЛН-4-35,

плуги напівначіпні універсальні ПНУ-6-40, ПНУ-8-40.

Плуги модульні ПМУ-3-40, ПМУ-4-40, ПМУ-5-40,

Плуги оборотні ПО-4-40, ПОН-5-40(напівнач)

Плуг поворотний ППН- 7- 45

Двоярусні плуги ПНЯ-4-35, ПНЯ-5-35, ПНЯ-4-40

(Перша цифра- кількість корпусів, друга - ширина захвату корпусу (в см).

Для оранки грунту під зернові культури застосовується плуг начіпний п'ятикорпусний ПЛН-5-35, начіпний чотирикорпусний ПЛН-4-35, плуг напівначіпний п'ятикорпусний ПЛ-5-35. Для глибокої оранки використовують двоярусні плуги - ПЯ-3-35 та ПНЯ-4-40. Плоскорізи-глибокорозпушувачі застосовують для розпушення ґрунту на глибину до 30 см без перевертання скиби. Їх використовують для обро­бітку стерньових агрофонів після збирання зернових культур, для обро­бітку парів і полів після збирання просапних культур тощо. Застосування плоскорізів дозволяє ефективно боротися з вітровою ерозією ґрунтів, оскіль­ки на поверхні поля залишається до 75%, а інколи й більше стерні. Найбільш широко використовують плоскорізи - глибокорозпушувачі ПГ-3-5, ПГ-3-100, ГУН-4.

Лущильники: призначені для лущення стерні після збирання зернових і зернобобових культур, передпосівного обробітку, розпушення скиб після оранки. Робочими органами лущильників є сферичні диски із загостреною різальною кромкою.

Розрізняють:

1. дискові- випускають причіпні гідрофіковані ЛДГ- 5А, ЛДГ- 10А(Б), ЛД-10, ЛД-14, ЛДГ- 15А, проводять лущення стерні на глибину 4-10см.

2. лемішно-полицеві – начіпні та напівначіпні лущильники. ППЛ-10-25 (напівначіпний десяти корпусний), ППЛ- 5-25.

Ґрунтообробні фрези застосовують для інтенсивного подрібнення і перемішування шарів ґрунту, подрібнення бур'янів і рослинних решток, заробки добрив у ґрунт і вирівнювання поверхні поля. Обробіток ґрунту фрезами досить енергомісткий процес. Витрати енергії при фрезеруванні значно більші, ніж при обробітку пасивними робочими органами. Фрези доцільно використовувати для суцільного обробітку важких ґрунтів, лу­ків, осушених земель тощо.

За призначенням ґрунтообробні фрези поділяють:

1. Польові фрези призначені для суцільного розпушування, подрібнення рослинних решток, обробітку важких перезволожених ґрунтів, підготовки ґрунту перед сівбою рису, овочевих та інших культур. До польових відно­сять фрези ФМН-0,9, ФМН-1,2, КР-2,7, КВФ-2,8, КВФ-4, КФГ-3,6 та ін.

2. Просапні фрези - це фрезерні культиватори, їх застосовують для обро­бітку міжрядь просапних культур, насінників трав, плодових саджанців та ін. Глибина обробітку - до 25 см. До просапних фрез відносять фрезер­ні культиватори КФ-2,7, КФК-2,8, КВФ-4,2 КФ-5,4 та ін.

3. Садові фрези призначені для суцільного обробітку ґрунту в міжряддях плодових садів, ягідників тощо. Використовують начіпні фрези ФА-0,76М, ФСН-0,9А і ФПШ-200.

4. Болотні фрези використовують для обробітку нових освоєних земель, для догляду за луками і пасовищами. Вони проводять обробіток ґрунту на глибину до 20-25 см. Найбільш широко застосовують болотні фрези ФБН-1,5, ФБН-2, ФБК-2 та ін.

Борони: застосовуються для поверхневого розпушування грунту, подрібнення грудок, вирівнювання поверхні поля, знищення і вичісування бурянів, руйнування грунтової кірки.

Залежно від типу робочих органів розрізняють борони:

· зубові,

· дискові БД-10Б, БДВ-3М

· голчас­ті – БИГ- 3А застосовується для ґрунтозахисного обробітку грунту, поверхневого обробітку під озимі культури, для ронньо-весняного розпушування грунту.

· шлейф-борони. ШБ-2,5. призначена для весняного поверх­невого вирівнювання і розпушення поверхні поля, закриття вологи.Шлейф-борона складається з двох секцій. Кожна секція має ніж шириною 60 мм, брус із приєднаними до нього зубами та чотири стале­вих кутники (шлейфи), які шарнірно з'єднані один з одним. Обидві секції приєднані ланцюгами до бруса ваги. При переміщенні шлейф-боро­ни по полю (під кутом 45° до напрямку оранки) ніж зрізує гребені скиб, зуби бруса розпушують ґрунт, а кутники переміщують ґрунт з гребенів у борозни.

Зубові борони мають робочі органи у вигляді зубів, нижня частина яких робоча. Зуби закріплюють на жорсткій або шарнірній рамі (складаєть­ся з окремих ланок з робочими органами, які шарнірно з'єднані між собою).

Зуби борін бувають прямі, лапчасті та криволінійні на пружинному стояку.

Зуби на бороні розміщують рядами, але із зміщенням у сусідніх рядах. Щоб борона не забивалась грудками, рослинними рештками, зуби в ряду розміщують на відстані один від одного не менше 15 см.

Залежно від тиску на один зуб борони з жорсткою рамою поділяють на:

1. важкі (16-20Н), БЗТС-1,0,

2. середні (11-15Н) БЗСС- 1,0

3. легкі (6-10Н) - сітчасту БСО-4А

Котки застосовують для подрібнення брил і грудок, розпушування і ущільнення грунту, вирівнювання поверхні поля, руйнування ґрунтової кірки, льодової кірки на посівах озимих. Залежно від конструкції робочих органів котки поділяють на:

1. кільчасто-шпорові, ЗККШ-6, КТП-7,8 призначені для поверхневого розпушування ґрунту з ущільненням підповерхневого шару, руйнування грудок, ґрунтової кірки та вирівнювання поверхні зораного поля.

2. кільчасто-зубчасті ККН-2,8, КЗК-6, КЗК-10, К-10 застосовують для вирівнювання поверхні поля, подрібнення грудок, ущільнення підповерхневого і розпушення поверхневого шарів ґрунту

3. борончасті КБН-3 використовують для прикочування ґрунту перед сівбою з одночасним розбиванням грудок і розпушенням поверхне­вого шару ґрунту.

Коток складається з п'яти секцій. На кожній секції вста­новлено по два циліндричних котки, на поверхні яких розміщені по гви­нтовій лінії зуби діаметром 16 мм. Секції розміщені в шаховому порядку.

4. котки з гладкою поверхнею Водоналивні котки СКГ-2, СКГ-2-2 та СКГ-2-3 застосовують для перед­посівного ущільнення, прикотковування ґрунту одночасно з сівбою і піс­ля сівби цукрових буряків та інших культур. Котки водоналивні ЗКВГ-1,4, КВГ-2,75, КВГ-3 призначені для перед­посівного і посівного прикочування ґрунту.

5. Пруткові котки призначені для вирівнювання поверх­ні поля, подрібнення грудок та ущільнення ґрунту. Їх найчастіше розмі­щують за робочими органами культиваторів

Культиватори за призначенням поділяють на такі групи:

1) для суцільного (парові) обробітку ґрунту застосовують для під­різування бур'янів, розпушення, передпосівного обробітку ґрунту тощо.

2) міжрядного обробітку ґрунту (просапні), використовують для міжрядного обробітку про­сапних культур, їх називають ще культиватори-рослинопідживлювачі. Такі культиватори обладнують туковисівними апаратами і вони розпушу­ють ґрунт, підрізують бур'яни, підгортають рослини в рядках, проводять підживлення рослин тощо.

3) Універсальні культиватори застосовують для суцільного, часто перед­посівного і міжрядного обробітку ґрунту.

4) спеціаль­ного призначення культиватори мають вузьке призначення. До них відно­сять садові культиватори, протиерозійні, фрезерні та ін.

Культиватори виготовляють начіпні та причіпні.

Робочими органами культиваторів є лапи, ножі, диски, пружинні паль­ці, вирівнювальні бруси, котки роторні та ін.

Застосовують такі культиватори: КПС-4, КПС-8, КШУ-18, КШУ-12.

Зчіпки: застосовуються для комплектування широкозахватних агрегатів для сівби, боронування. Застосовують такі зчіпки: гідрофіковані причіпки СП-11У, СП-11А, СП-16А, СГ-21. Напівначіпні СН-75.

Дата добавления: 2014-01-04