Огляд інтерфейсу табличного процесора

1. Рядок заголовку з кнопкою системного меню програми та панеллю швидкого доступу у лівому верхньому куті, назвою програми та поточного документу, кнопками управління розмірами вікна програми у правому верхньому кутку.

2. Стрічка, яка включає вкладки:

Файл, Главная, Вставка, Разметка страницы, Формулы, Данные, Вид; кнопки згортання/розгортання команд стрічки, виклику довідки, управління розмірами вікна документу справа. (Давайте поглянемо, які пункти меню подібні до програми Word, а які відрізняються?)

На вкладках стрічки розміщені команди та панелі інструментів за групами.

Наприклад, вкладка Главная містить групи:

3. Рядок формул. Зліва міститься –

4. – інструмент «Вствить функцию» для виклику відповідного діалогового вікна.

5. Вікно з поточною адресою вказівника миші.

6. Робоча область (зона).

6.1. Рядок з заголовками стовпців.

6.2. Стовпчик з номерами рядків.

6.3. Полоси прокрутки: вертикальна, горизонтальна.

6.4. Рядок, який містить ярлички листів.

7. Рядок Стану.

Зупинимось детальніше на елементах ЕТ. Основою будь-якого ТП є ЕТ, яка розміщується у пам’яті ПК після його завантаження. Електронна таблиця, як і звичайна, складається з рядочків і стовпчиків, на перетині яких утворюється мінімальна структурна одиниця ЕТ – комірка (ячейка, клітинка, чарунка). Крім того, таблиця може містити формули, списки (посилання) і параметри форматування, які можуть бути використані для створення різних об’єктів.

Так як комірка – мінімальна структурна одиниця ЕТ, то є вказівник комірки, який представляє собою рамку, за допомогою якої назначається активна (поточна) комірка. У будь-який момент часу активна тільки одна комірка. У неї можна вносити дані і виконувати над нею операції. Вказівник комірки можна переміщувати з допомогою миші або клавіш управління курсом.

Кожна комірка електронної таблиці описується такими параметрами:

адреса; вміст; значення; формат.

Вмістом клітинки може бути: число, текст або формула. Значення комірки – це виведення на екран представлення чисел, текстових констант, а також результатів обчислення формул.

У програмі Excel електронна таблиця називається робочим листом (аркушем), а сукупність робочих листів, розміщених в одному файлі – робочою книгою. (Обговорити вживання терміну документ у даному аспекті). Файл, створений програмою Excel має розширення. xls у Office 2003 і .xlsx у Office 2007 і вище.

До складу книги може входити від одного до … листів. (У сучасних версіях даного ПЗ цей параметр визначається обсягом доступної оперативної пам’яті). Їх можна “виривати” і “вставляти”. А скільки ж елементів містить один лист? Стандартна таблиця Excel має 1048576 (65536) рядків і 16384 (256) стовпців.

Рядки таблиці ідентифікуються числами від 1 до 1048576 (65536), а стовпці – літерами латинського алфавіту від A до Z, від AA до AZ, від BA до BZ, від IA до IV, від XFA до XFD. Відповідно кожна комірка таблиці має свою адресу та ім’я, яке задається послідовністю заголовку стовпця і номера рядочка, на перетині яких знаходиться комірка.

Наприклад: A1, IV65536, XFD16384, С6, В14.

В Excel адресуються не лише окремі комірки таблиці, а й діапазони комірок (обговорити значення і вживання даного терміну у різних сферах).

Діапазон комірок може включати частину рядка, частину стовпця або блок сусідніх комірок.

Наприклад: А3:F3 – діапазон комірок, який включає частину рядка 3 з шести комірок.

D8:D11 – діапазон комірок, який включає частину колонки D з 4 комірок.

С1:F11 – діапазон комірок, який включає блок комірок, заданий адресами лівої верхньої та правої нижньої комірок з 44 комірок.

Стандартна ширина стовпця, що призначається системою за замовчуванням, дорівнює 9 позиціям (символам). Вона може змінюватись користувачем від 1 до 32767 символів.

Електронні таблиці (ЕТ) — це клас програма для роботи з даними, які подають у вигляді прямокутної таблиці.

Таблиця складається із заадресованих клітинок.

Адреса клітинки — це назва стовпця і номер рядка, на перетині яких розташована клітинка.

Стовпці електронної таблиці мають такі назви: А, В, С, D, Е, F і т.д. Рядки пронумеровані числами 1, 2, 3... Клітинки мають адреси Al, А2, ВЗ, С4, D4 і т.д.

Одна клітинка в таблиці може бути вибраною (активною). Щоб вибрати клітинку, використовують табличний курсор — чорну прямо­кутну рамку. Рамку переміщають за допомогою клавіш-стрілок чи клацанням мишею у потрібній клітинці. Клітинку вибирають для того, щоб ввести в неї дане, наприклад, з клавіатури.

У вибрану клітинку вводять числові й текстові дані, а також формули.

Чим електронна таблиця відрізняється від звичайної? Всі клітинки в ній заадресовані, в них можна вводити не тільки дані, а й формули.

Формула — це засіб перетворення даних. Результати перетворень (числа або тексти) електронна таблиця відображає у клітинці, куди була введена формула.

Отже, формулу вводять у клітинку, щоб одержати результат. Процес введення формули закінчують натисканням на клавішу Enter. У клітинці можна відобразити або формулу, або результат її застосування.

Отже, властивості електронної таблиці:

• відображає дані у вигляді таблиці, що особливо важливо, якщо однотипних даних багато;

• виконує обчислення за формулами;

• автоматично переобчислює значення виразу формули відразу після зміни даних у таблиці;

• під час копіювання формул відразу модифікує адреси в них.

Прикладну програму, де реалізовані можливості і функції електронної таблиці, називають табличним процесором.

Таку програму можна називати програмою класу «Електронні табли­ці» або просто електронною таблицею. Приклади програм цього класу: MS Excel з пакету MS Office, Cale з пакету OpenOffice, Lotus 1-2-3 та ін. Ці програми допомагають розв'язати складні та дуже складні задачі.

Табличний процесор Excel дає змогу користувачу оперувати з такими об'єктами: робочі книги, аркуші, клітинки, діапазони клітинок, стовпці, рядки. Робота з будь-яким об'єктом завжди починається з його виділення. При цьому задається місцеположення даних, які стають доступними для введення, виведення й опрацювання.

Для виділення будь-якої клітинки робочого аркуша, наприклад, клітинки А1, достатньо помістити в неї курсор і натиснути ліву кнопку миші. Поява жирної рамки навколо клітинки свідчить про те, що вона стала робочою і до неї можна вводити дані або формулу. Посилання на виділену клітинку відображається в панелі імені робочого аркуша.

Для того щоб виділити множину клітинок окремого рядка або стовпця, потрібно натиснути ліву кнопку миші на номері відповідного рядка або стовпця. Посилання на виділений рядок або стовпець відображається в панелі імені робочого аркуша у вигляді адреси першої клітинки рядка або стовпця.

Для того щоб виділити діапазон суміжних клітинок робочого аркуша, потрібно помістити курсор в першу клітинку, клацнути мишею і протягнути курсор до останньої клітинки. Або помістити курсор в першу клітинку, натиснути ліву кнопку миші і утримуючи клавішу Shift, помістити курсор в останню клітинку й знову натиснути ліву кнопку миші. Можна також скористатись комбінаціями клавіш Shift + ← - ↑-↓- →. Посилання на виділений діапазон клітинок відображається в панелі імені робочого аркуша у вигляді адреси першої клітинки діапазону.

Для того щоб виділити кілька несуміжних клітинок або діапазонів робочого аркуша, потрібно скористатися "буксуванням" покажчика миші при натиснутій клавіші Ctrl.

Для виділення всього робочого аркуша досить натиснути ліву кнопку миші на перетині заголовків стовпців і рядків.

Налаштовування розмірів стовпців і рядків

Розміри клітинок стовпців і рядків завжди потрібно узгодити з розмірами тих даних, які в них будуть розміщуватись. Для цього потрібно покажчик миші встановити на межі стовпців або рядків, натиснути ліву клавішу і, не відпускаючи її, збільшити або зменшити ширину стовпця чи висоту рядка.

У тих випадках, коли необхідно відрегулювати ширину стовпців і висоту рядків одночасно, потрібно скористатися послугою Основне - Клітинки - Формат (Рис. 3.4). Цими послугами ширина і висота клітинок встановлюється безпосередньо або автодобіром.

Можливе також приховування (відображення) вмісту клітинок. Для цього потрібно скористатися послугами Формат - Видимість - Приховати або відобразити.

Дата добавления: 2014-01-04