Медик – одна з найгуманніших професій на землі, але жодна професія так не пов’язана з фізичним болем, людськими хворобами і стражданнями, як професія медичної сестри

Комітет експертів ВООЗ ще в 60- ті роки визначив сестринську справу як «практику людських взаємовідносин», а медична сестра «повинна вміти розпізнати потреби пацієнтів, які виникають у зв’язку з хворобою, здійснюючи до кожного індивідуальний підхід».

Сестринська справа – це наука, спрямована на вирішення існуючих і потенційних проблем пацієнта із здоров’ям в умовах оточуючого середовища, що змінюється.

Медсестра – не просто професія…Це стан душі, здатність щохвилини співчувати людському болю та стражданню і сповна надавати необхідну медичну та психологічну допомогу хворому.

Вважається класичним визначення, яке дала американська медична сестра і викладач Вірджинія Хендерсон у 1961 році, що одержало зго­дом міжнародне визнання: "Унікальність покликання медичної сестри полягає в тому, щоб надавати кожній людині, хворій чи здоровій, допо­могу у всьому, що сприяє здоров'ю чи його відновленню, або приходу безболісної смерті, і з чим людина могла б справитись без сторонньої допомоги, якщо б вона була достатньо здоровою, і робити це таким чином, щоб допомогти хворому якнайшвидше набути самостійності".

Інше визначення дали американські медичні сестри у 1984 році: "Медична сестра- людина, яка оберігає, захищає і турбується, вона підготовлена до догляду за хворим".

Але перше визначення сестринської справи дала засновниця медсестринства Флоренс Найтінгейл у відомих "Нотатках про догляд" у 1859 році, сформулювавши його як дію з використання оточуючого середовища пацієнта для його швидкого одужання.

Розвиток сестринської справи як науки в Україні відбувався дуже повільно.

Основні причини, які гальмували розвиток сестринської справи в Україні:

- низький професійний і соціальний статус медичної сестри;

- низький рівень підготовки і відсутність перспектив професійного росту;

- недооцінка значення наукових принципів і підходів до організації й
управління сестринською діяльністю;

- нехтування зарубіжним досвідом.

Ще в 1899 році при активній участі медичних сестер із Великобрита­нії, США та Канади була створена Міжнародна рада медичних сестер, яка і на сьогоднішній день є найбільш авторитетною Міжнародною організаці­єю медичних сестер.

Хвороба ставить перед хворим, його родиною, колективом, в якому він працює або навчається, ряд запитань і проблем. Наприклад, лікарі врятували життя людині, яка постраждала після важкої черепномозкової травми, але не змогличерез важкість травми і пошкоджен­ня зорових нервів зберегти пацієнту зір.

У хворого та його родини вини­кло безліч проблем, які вони не можуть вирішити без допомоги медич­ної та соціальної служб, без допомоги суспільства.

У цьому випадку частину проблем пацієнта допоможе вирішити саме медична

сестра. Вона допоможе пацієнту і його родині психологічно ада­птуватися до ситуації, яка виникла, навчить його елементів самогігієни і самодогляду, допоможе знайти своє місце в суспільному житті.

Отже, сестринська справа орієнтована більшою мірою на людину або групу людей (сім'ю, колектив, суспільство), ніж на хворобу. Вона спрямована на вирішення проблем і потреб людей, їхніх родин та суспі­льства в цілому, які виникли або можуть виникнути у зв'язку із зміна­ми у здоров'ї.

Таким чином, сестринська справа - це самостійна професія, яка во­лодіє достатнім потенціалом, щоб стати врівень із лікувальною справою.

Функції медичної сестри значно ширші, ніж просте виконання вказівок та призначень лікаря. На неї покладено ос­ новні обов'язки з догляду за пацієнтами, профілактики захворювань, збереження здоров'я, реабілітації і полегшення страждань.

На нараді національних представників Міжнародної ради сестер (Нова Зеландія, 1987 рік) було сформульовано поняття "сестринська справа": " Сестринська справа є складовою частиною системи охорони здоро­в'я і включає в себе діяльність, спрямовану на зміцнення здоров'я, профілактику захворювань, надання психосоціальної допомоги осо­бам, які мають фізичні та психічні захворювання, догляд за ними, а також непрацездатними усіх вікових груп. Така допомога надається медичними сестрами як у лікувальних, так і в будь-яких інших устано­вах, а також вдома і скрізь, де в ній є потреба".

О сновною метою сестринської справи є:

- роз'яснення населенню та адміністрації лікувально-профілактичних
закладів важливості та пріоритетності сестринської справи в ниніш-­
ній час;

- залучення, розвиток і ефективне використання сестринського потенціа-
лу шляхом розширення професійних обов'язків та надання сестрин-­
ських послуг, які максимально задовольняють потреби населення;

- забезпечення і проведення навчального процесу для підготовки високо-­
кваліфікованих медичних сестер, а також проведення післядиплом-
ної підготовки фахівців із середньою та вищою сестринською освітою;

формування певного стилю мислення у медичних сестер

Сестринська справа вирішує такі завдання:

- розвиток і розширення організаційних та управлінських резервів у роботі з
кадрами;

- консолідація професійних і відомчих зусиль щодо медичного обслу­говування населення;

- ведення роботи щодо забезпечення підвищення кваліфікації і профе­сійних
навичок персоналу;

- розробка і впровадження нових технологій у сфері сестринської до­помоги;

- надання консультативної сестринської допомоги;

- забезпечення високого рівня медичної інформації;

- ведення санітарно-просвітньої і профілактичної роботи;

- проведення науково-дослідних робіт у сфері сестринської справи;

- створення власних сестринських стандартів, які б спрямовували се­стринський
догляд у потрібне русло і допомагали б оцінити резуль­тати діяльності.

Відомий вислів: «Медицина - стовбур дерева, а її спеціальності - окремі гілки.

Але коли гілка сягає розмірів цілого дерева, то вона здо­буває право на самостійне існування». Ця гілка - сестринська справа, що виділяється із системи медичної освіти в окрему науку.

Із залежного підрозділу медицини сестринська справа розвиваєть­ся в самостійну науку. Сестринська справа має свою філософію, теорію, стандарти та моделі.

Сьогодні виділено 4 основні функції сестринської справи:

1. Здійснення сестринського догляду і керівництво ним. В основі цієї
функції лежить медсестринський процес.

2. Навчання пацієнтів та їх родин основним навикам, які забезпечують
збереження і відновлення здоров'я.

3. Виконання ролі ефективного члена медико-санітарної бригади. Медико-
санітарна бригада - це група людей, які об'єднані однією метою-
надання допомоги хворому. До складу бригади входять лікар, медична
сестра, санітар або ж бригада може бути сестринською (медична сестра-
бакалавр, медична сестра).

4. Розвиток сестринської практики та проведення сестринських дослі­джень.

Сестринська справа як предмет.

Сестринська справа - це основний предмет, що вивчають медичні сестри, який максимально орієнтований на формування базових про­фесійних знань, умінь і навичок, необхідних для їхньої діяльності, та на оволодіння на рівні умінь сестринським процесом як науковим мето­дом надання сестринської допомоги пацієнтам в конкретній клінічній ситуації.

Дата добавления: 2014-01-04