Загальна характеристика заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

План

Заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення

1 Загальна характеристика заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

2 Доставлення порушника та привід

3 Адміністративне затримання та тимчасове затримання транспортних засобів

4 Особистий огляд та огляд речей, вилучення речей і документів.

5 Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами й огляд на стан сп’яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження (забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення) визначені чинним законодавством. Безпосередньо їх перелік подає стаття 260 КУпАП, яка має назву "Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення". До них вона відносить адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За межами цього переліку законодавець називає ще декілька заходів, які за своїм функціональним призначенням є такими, що забезпечують провадження у справах про проступки. Це доставлення порушника (ст. 259), привід (ч. 2 ст. 268).

Отже, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення до заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження відносяться:

· доставлення порушника (ст. 259);

· адміністративне затримання та тимчасове затримання транспортного засобу (ст. 261, 262, 263, 265-2);

· особистий огляд і огляд речей (ст. 264);

· вилучення речей і документів (ст. 265);

· відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп’яніння (ст. 266);

· привід (ч. 2 ст. 268).

Важливу роль для розуміння заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження як цілісної системи дає їх аналіз відповідно до функціонального призначення.

Функції всієї сукупності заходів забезпечення провадження випливають із норм статті 245 КУпАП, яка у загальному вигляді формулює завдання провадження по адміністративним проступкам. За її логікою ці завдання поділяються на конкретні або процесуальні і загально-соціальні.

Конкретними або процесуальними є:

1) своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясуванні обставин кожної справи;

2) вирішення справи в точній відповідності з законом;

3) забезпечення виконання винесеної по справі постанови.

Загально-соціальні це виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень; запобігання правопорушенням; виховання громадян у дусі додержання законів; зміцнення законності.

Виходячи із нормативно-визначених конкретних завдань провадження, функціями заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження є: по-перше, адміністративно-процесуальне припинення; по-друге, формування доказової бази; по-третє, забезпечення виконання постанов по справі.

Проте жорстке розмежування заходів за функціональним призначенням і неможливе і недоречне. Один і той же захід за конкретних обставин може виконувати декілька функцій. Так, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп’яніння може забезпечити як припинення правопорушення, так і фіксацію доказів. Втім, практика протидії адміністративним проступкам дозволяє, з відповідними припущеннями, вести мову про домінуючі напрями застосування того чи іншого заходу.

З огляду на вищенаведене можна зазначити, що функція адміністративно-процесуального припинення більш за все притаманна таким заходам, як доставлення порушника (ст. 259) й адміністративне затримання та тимчасове затримання транспортного засобу (ст. 261, 265-2).

Функцію щодо формування доказової бази виконують такі заходи, як особистий огляд і огляд речей (ст. 264); відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами й огляд на стан сп’яніння (ст. 266).

Функцію забезпечення виконання постанов по справі — вилучення речей і документів (ст. ст. 265 – 265-3) і привід (ч. 2 ст. 268). Так, виконання постанов про оплатне вилучення предмета (ст. 312), конфіскацію предмета, грошей (ст. 314), позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном (ст. 318), позбавлення права полювання (ст. 319) забезпечується вилученням відповідних предметів і документів тощо.

Крім класифікації заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження за функціональним призначенням, їх можна розмежувати відповідно до об’єктів примусового впливу. За таким критерієм вони поділяються на заходи, спрямовані на майно особи і заходи, спрямовані безпосередньо на особу.

До заходів, спрямованих на майно особи, відносяться огляд речей, вилучення речей і документів, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами. До заходів, які спрямовані безпосередньо на особу — доставлення порушника, адміністративне затримання, особистий огляд, огляд на стан сп’яніння, привід.

Характерною особливістю заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження є те, що вони мають двоєдину правову природу. Зазначені заходи одномоментно є часткою заходів процесуального примусу і часткою заходів адміністративного примусу.

До системи заходів процесуального примусу вони входять разом із заходами, що передбачені статтями розділу 6 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р.; глави 9 розділу 1 Цивільного процесуального кодексу від 18 березня 2004 р. тощо.

Належність до адміністративного примусу обумовлена патерналіським характером їх зв’язків із заходами адміністративної відповідальності. У системі заходів адміністративного примусу (який складається із заходів запобігання, припинення і відповідальності) вони, з деякими припущеннями, утворюють групу процесуальних заходів припинення.

Ця особливість стала підставою для їх найменування адміністративно-процесуальними заходами примусу, заходами адміністративно-процесуального примусу, адміністративними заходами процесуально–забезпечувального характеру, процесуальними заходами адміністративного припинення.

В регламентації заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення законодавець не обмежується лише їх переліком. У відповідних положеннях він розкриває їх зміст, формулює мету, визначає обставини і порядок застосування, регламентує процесуальне оформлення й оскарження, встановлює строки здійснення, а також компетенцію правомочних суб’єктів.

Нормативно зафіксовано, що їх використання можливо у випадках, які прямо передбачені законодавством і лише за умови, коли вичерпано інші заходи впливу. Особливо підкреслено, що тільки КУпАП та інші закони визначають порядок (процедури) адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів.

Чітко сформульована мета, на досягнення якої спрямовані заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення. Такою метою є:

· установлення особи правопорушника;

· складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;

· забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ;

· виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.

Завершуючи загальну характеристику заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження (забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення), зазначимо, що аналогічні заходи містять, крім Кодексу України про адміністративні правопорушення, і деякі інші нормативні акти.

Так, стаття 342 Митного кодексу України фактично врегульовує, як захід забезпечення провадження, доступ посадової особи митного органу до товарів, транспортних засобів і документів під час здійснення нею провадження в справах про порушення митних правил. Стаття 374 МК визначає адміністративне затримання по аналогії з Кодексом України про адміністративні правопорушення. Стаття 375 МК визначає процесуальними діями, що проводяться з метою отримання доказів, такі примусові заходи, як витребування документів; вилучення товарів, транспортних засобів і документів; митне обстеження; взяття проб і зразків для проведення дослідження.

Чинне законодавство передбачає можливість оскарження застосування заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення з боку осіб, до яких вони здійснювались (стаття 267 КУпАП).

Дата добавления: 2014-01-04