Санітарно-протиепідемічний режим - це комплекс орга­нізаційних, санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів, які запобігають виникненню внутрішньолікарняної інфекції

Звичайно, епідеміологічне обстеження проводиться епідеміологом за участю завідувача відділення і заступника головного лікаря лікарні при наявності трьох і більше випадків внутрішньолікарняних інфек­цій і кожного випадку сепсису.

В інших випадках обстеження виконують заступник головного ліка­ря за участю лікаря і куратора. На кожне внутрішньолікарняне інфек­ційне захворювання заповнюють "екстрене повідомлення", яке пере­дають в санепідемстанцію. Виявленого інфекційного хворого перево­дять в окрему палату (ізолятор), а потім в інфекційну лікарню. Хворі з гнійно-септичними інфекціями повинні бути переведені в спеціалізова­не відділення гнійної хірургії.

САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНИЙ РЕЖИМ

Санітарно-протиепідемічний режим включає вимоги до санітарного стану території, на якій розміщена лікарня, внутрішнього обладнання лікарні, освітлення, опалення, вен­тиляції та санітарного стану приміщень лікарні.

Основними елементами комплексу заходів, які спрямовані на забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в лікувальних закладах, є проведення дезинфекції, суворе дотримання ви­мог асептики, антисептики та стерилізація.

Особливості влаштування, обладнання, роботи та сані­тарно-протиепідемічного режиму окремих підрозділів лікарні розглянемо більш детально.

Дезінфекція (від французького слова сіез - заперечення і латинсь­кого іпіесііо - інфекція) - це знищення в середовищі, яке оточує людину, патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій, най­простіших, грибів, токсинів).

При дезінфекції знищуються в основному патогенні мікроорганіз­ми. Цим дезінфекція відрізняється від стерилізації, при якій знищують­ся всі види мікроорганізмів і їх спори.

Мета дезінфекції - знищити збудника в середовищі, яке оточує людину. Для проведення дезінфекції необхідно знати: - що підлягає знезараженню; - коли необхідно провести дезінфекцію; - чим провести дезінфекцію; - як здійснити дезінфекцію.

Розділи дезінфекції:- власне дезінфекція; - дезінсекція; - дера­тизація; - стерилізація. Дезінсекція - комплекс заходів і способів боротьби із членистоногими, що є переносниками інфекційних хвороб. Вона може бути профілактичною (створення умов, які стримують їх розмноження) і винищувальною. Дератизація - це комплекс заходів, що спрямовані на знищення гризунів, які є джерелами або переносниками інфекційних хвороб.

Розрізняють два види дезінфекції: 1) профілактичну; 2) осередкову.

Профілактична дезінфекція проводиться постійно, незалежно від наявності джерела інфекційного захворювання. Мета - запобігти вини­кненню і поширенню інфекційного захворювання та накопиченню збуд­ника захворювання в навколишньому середовищі.

Осередкова дезінфекція, залежно від того, на якому етапі передачі збудника інфекції вона проводиться, поділяється на поточну та заключну.

Поточна дезінфекція проводиться в осередку інфекції в присутності хворого чи бацилоносія. Мета поточної дезінфекції: запобігання розсіюван­ню збудника в навколишньому середовищі шляхом негайного знищення збудника інфекції після його виведення з організму хворого чи носія.

Заключна дезінфекція проводиться одноразово в осередку інфекції після ізоляції, виїзду, смерті хворого чи бацилоносія. Її мета - повне знезаражування об'єктів, які могли бути заражені збудником інфекції. Заключну дезінфекцію проводять в осередках тих інфекцій, збудники яких стійкі в навколишньому середовищі. До них належать: чума, холе­ра, поворотний тиф, черевний тиф, сальмонельози, дизентерія, гастроентерити, коліти, інфекційний гепатит А і вірусні гепатити, поліомі­єліт, туберкульоз, дифтерія, менінгококова інфекція, грибкові захво­рювання, глистяні інвазії та деякі інші. Заключну дезінфекцію викону­ють дезінфекційні бригади санепідемстанції.

Методи дезінфекції: механічний, фізичний, хімічний.

Механічні методи - чищення, вологе прибирання, прання, про­вітрювання, витрушування, вентиляція, фільтрація. Цими засобами мо­жна звільнити багато речей і поверхонь від пилу і бруду, а відтак - від значної кількості мікроорганізмів. Побутовий пиловсмоктувач разом з пилюкою видаляє до 98 % мікробів.

При провітрюванні помешкань протягом 15 хв. кількість мікроорганіз­мів у повітрі різко зменшується, а через 30 хв. вони майже відсутні. Промисловість випускає спеціальне вентиляційне обладнання, що ши­роко застосовується в лікувально-профілактичних закладах. Провітрю­вання має велике значення для профілактики грипу, кору, вітряної віс­пи, краснухи й інших інфекційних хвороб, збудники яких передаються крапельним шляхом і нестійкі у повітрі. Для зменшення бактерійного за­бруднення повітря чи води можна використовувати ще й фільтрування.

Дата добавления: 2014-01-04