Оцінка якості води на основі нормативів екологічної безпеки водокористування

Діючі нормативи дозволяють оцінити якість води, що використовується для водокористування:

• комунально-побутового (використання водних об'єктів для купання, занять спортом і відпочинку);

• господарсько-питного (використання водних об'єктів в якості джерел господарсько-питного водопостачання та для водозабезпечення підприємств харчової промисловості);

• рибогосподарського (використання водних об'єктів в якості середовища для риб та інших водних організмів).

Нормативну базу оцінки якості води складають:

1. загальні вимоги до складу і властивостей води (визначають допустимі склад і
властивості води, що оцінюються за найважливішими фізичними, бактеріологічними та
узагальненими хімічними показниками. Вони можуть задаватись у вигляді:

- конкретної величини;

- зміни величини показника в результаті впливу зовнішніх факторів; якісної характеристики показника.

2. значення гранично допустимих концентрацій (ГДК) речовин у воді водних об'єктів

(ГДК - це встановлений рівень концентрації речовин у воді, при перевищенні якого вода вважається непридатною для конкретного виду водокористування. ГДК, як правило, задаються у вигляді конкретного значення концентрації).

Усі речовини за характером свого негативного впливу діляться на групи. Кожна група об'єднує речовини з однаковою ознакою дії, яку називають ознакою шкідливості. Одна й та ж речовина при різних концентраціях може проявляти різні ознаки шкідливості. Ознака шкідливості, яка проявляється при найменшій концентрації речовини, називають лімітуючою ознакою шкідливості (ЛОШ).

У водних об'єктах комунально-побутового та господарсько-питного водокористування виділяють три ЛОШ:

органолептичний; загальносанітарний; санітарно-токсикологічний. У водних об'єктах рибогосподарського водокористування, крім названих, виділяють ще два

ЛОШ:

\ - токсикологічний; - рибогосподарський.

При оцінці якості води у водоймах комунально-побутового та господарсько-питного водокористування враховують також клас небезпечності речовини. Його визначають в залежності від токсичності; кумулятивності; мутагенності; ЛОШ речовини. Розрізняють 4 класи небезпечності речовин:

1. надзвичайно небезпечні;

2. високонебезпечні;

3. небезпечні;

4. помірно небезпечні.

При оцінці якості води враховується принцип адитивності - однонаправленої дії, тобто негативна дія кількох речовин, що належать до одного ЛОШ, сумується.

Із врахуванням вищесказаного оцінка якості води з точки зору екологічної безпеки водокористування проводиться за наступною методикою.

Водні об'єкти вважаються придатними для комунально-побутового та господарсько-питного водокористування, якщо одночасно виконуються наступні умови:

1. не порушуються загальні вимоги до складу та властивостей води для відповідної категорії;

2. для речовин третього і четвертого класів небезпечності виконується вимога:

С<ГДК,де

С - концентрація речовини у водному об'єкті, г/м³

3. для речовин першого і другого класів небезпечності виконується вимога:

£Сі/ГДК|<1,де

Сі, ГДКі - відповідно концентрація та ГДК і-речовини першого чи другого класів небезпечності

Водні об'єкти вважаються придатними для рибогосподарського водокористування, якщо одночасно виконуються наступні умови:

1. не порушуються загальні вимоги до складу та властивостей води для відповідної рибогосподарської категорії;

2. для речовин, які належать до одного ЛОШ, виконується вимога:

ХСі/ГДКі< 1,де

Сі, ГДКі - відповідно концентрація та ГДК і-речовини даного ЛОШ.

Норми якості води повинні виконуватись:

• для водотоків комунально-побутового та господарсько-питного водокористування - на ділянках від пункту водокористування до контрольного створу, який розташований на відстані не менше 1 км вище за течією від цього пункту водокористування;

• для водоймищ комунально-побутового та господарсько-питного водокористування - на акваторії в радіусі не менше 1 км від пункту водокористування;

• для водотоків рибогосподарського водокористування - у межах усієї рибогосподарської ділянки водотоку, починаючи із контрольного створу, розташованого не далі, ніж за 500 м вниз за течією від джерела надходження домішок;

• для водоймищ рибогосподарського призначення - на усій рибогосподарській ділянці, починаючи з контрольного пункту, розташованого в радіусі не більше 500 м від місця надходження домішок.

Дата добавления: 2014-01-04