Затримки, які виникають під час стрільби і способи їх усунення

ТЕМА. НЕ ІДЕНТІФІКАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗБРОЇ

1. Поняття і види не ідентифікаційних досліджень в судовій балістика

2. Поняття та види пострілу без натискання на спусковий гачок

3. Становлення технічного стану та придатності вогнепальної зброї до пострілів

4. Встановлення можливості проведення несанкціонованого пострілу з вогнепальної зброї при певних умовах

Діагностичні дослідження. Суть діагностичних досліджень полягає у визначенні належності об'єкта до певного класу вогнепальної зброї за допомогою кількісного дослідження критеріїв надійності його конструкції (здатність здійснювати більш як один постріл; наявність у снаряда необхідної вбивчої сили); виявленні властивостей і стану вогнепальної зброї та боєприпасів (визначенні справності вогнепальної зброї та патронів і придатності їх до стрільби, можливості здійснення пострілу зі зброї без натискання на спусковий гачок внаслідок технічного стану зброї); виявленні можливості здійснення певних дій (визначення пробивної сили снаряду, можливості здійснення прицільної стрільби); з'ясуванні обставин пострілу (дистанції пострілу, факту рикошету, характеру пошкодження (вогнепальне чи ні), відносної давності пострілу, послідовності пострілів, причини осічки). До цього виду експертизи належать також дослідження з поновлення пошкоджених та знищених (спиляних та забитих) маркувальних знаків на вогнепальній зброї.

ДІАГНОСТИЧНІ ЗАВДАННЯ як різновид неідентифікаційних завдань, які можуть поставити перед криміналістичною експертизою, орієнтовані на з’ясування характеристик об’єктів, які розшукують за їх матеріальними слідами. До таких належить і визначення природи об’єкта, яка обумовлює його кримінально-правову характеристику [89, с.82-112]. До діагностичних завдань відносять встановлення природи, можливостей та стану об’єктів за властивостями власне об’єкта, за слідами-відображеннями, залишеними об’єктом.

v Визнання об’єкта для проведення пострілу;

v Визначення технічного стану вогнепальної зброї та її припасів;

v Можливість пострілу без натискання на спусковий гачок;

v Встановлення механізму вогнепального пошкодження;

v Встановлення причини пошкодження і причини пострілу;

Затримку, яка виникла під час стрільби, потрібно спробувати усунути перезаряджанням, для чого швидко відвести затворну раму назад до упору, відпустити її і продовжувати стрільбу. Якщо затримка таким способом не була усунена, то необхідно з'ясувати причину її виникнення й усунути (табл. 1).

Затримка та її характеристика	Причина затримки	Спосіб усунення
Неподання набою. Затвор у передньому положенні, але пострілу не трапилось - у патроннику немає набою	1. Забруднення або несправність магазина. 2.Несправність засувки магазина	Перезарядити гвинтівку.При повторній затримці замінити магазин. При несправності засувки магазину відправити гвинтівку до майстерні
Утикання набою. Набій кулею утикнувся в казенний зріз ствола, рухомі частини зупинилися у середньому положенні.	1. Вигин загинів бокових стінок магазина	Утримуючи рукоятку затворної рами видаліть набій, який утикнувся. При повторній затримці замініть магазин.
Осічка. Затвор у передньому положенні, набій у набійнику, курок спущений, але постріл не відбувся	1. Несправність набою. 2.Несправність ударника або ударно-спускового механізму; забруднення	Перезарядити гвинтівку. При повторній затримці оглянути і прочистити, ударник і ударно-спусковий механізм. Якщо ці механізми поламані або зношені відправтие гвинтівку до майстерні. Відведіть рукоятку затворної рами назад, і утримуюючи її у задньому положенні, відокремте магазин і видаліть несправний набій.
Невилучення гільзи. Гільза у набійнику, наступний за нею набій утикнувся у неї кулею, рухомі частини зупинилися у середньому положенні.	1. Брудний набій або забруднення набійника. 2. Забруднення або несправність викидача або його пружини	Вийміть затвором або шомполом гільзу з набійника. При повторенні затримки прочистіть набійник. Огляньте і почистіть від бруду викидач і продовжуйте стрільбу. При несправності викидача відправте гвинтівку до ремонтної майстерні.
Прихоплення або невідбиття гільзи. Гільза не викинута зі ствольної коробки, а залишилася у ній попереду затвору або діслана затвором назад у набійник.	1. Забруднення тертьових частин, газових шляхів або набійника. 2. Забруднення або несправність викидача	Відведіть затворну раму за рукоятку назад, викиньте гільзу і продовжуйте стрільбу. При повторенні затримки прочистіть газовідвідні шляхи, рухомі частини та набійник. При несправності викидача відправте гвинітвку у ремонтну майстерню

СИТУАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Для їх здійснення необхідною умовою є вивчення місця події чи певних обставин, за яких було вчинено злочин, наприклад, можливості здійснення пострілу без натискання на спусковий гачок у певній ситуації (падіння зброї з певної висоти, зачеплення гілкою за спусковий гачок тощо), визначення взаєморозта-шування особи, яка стріляла, потерпілого і зброї в момент пострілу. Як правило, такі дослідження здійснюють за допомогою комплексної експертизи (спільно медиками та спеціалістами з балістики). Ці дослідження пов'язані з вивченням рельєфу та предметної обстановки місця події.

СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ полягають у визначенні параметрів процесу (механізму) взаємодії об’єктів за слідами-відображеннями, динаміки та умов взаємодії людини і речей, а також у встановленні характеристик зовнішніх дій, руху контактуючих об’єктів. Назву цьому класу завдань надав Г.Л. Грановський, однак обсяг завдань і зміст трактовані криміналістами неоднаково. Вважаємо, що їх зміст необхідно обмежити одиничним актом взаємодії чи послідовними актами взаємодії у механізмі слідоутворення, які постають стадіями одного процесу.

Ю.К. Орлов розподіляє ситуаційні завдання на «обставинні» та «пов’язані з подією». До перших він відносить встановлення якогось конкретного елемента події (напрямок удару, швидкість руху, відстань пострілу та інші), до других – всі основні елементи події в цілому. Таке трактування не протирічить розумінню ситуаційного завдання як пізнання динамічного елементу зв’язків взаємодії.

Т.С. Волчецька, вводячи термін «криміналістична ситуалогія», розуміє його як загальну криміналістичну теорію у вигляді сукупності систематизованих знань, які описують та пояснюють сутність кримінальних і криміналістичних ситуацій, досліджує їх формування, виникнення, генезис та озброєння методикою діагностики ситуацій і керування ними. Одним з ключових положень ситуалогії вказаний автор вважає моделювання, реконструкцію і послідуючу діагностику слідчої ситуації для встановлення генезису злочину.