Поняття й особливості пострілу без натискання на спусковой гачок

Одними з видів неідентифікаційних судових експертиз є діагностичні. Судово-балістичні експертизи цього виду призначаються при необхідності встановлення стану і функціонування вогнепальної зброї або окремих її механізмів а також боєприпасів [2, 3, 6]. Вони вирішують, як правило, що наступні питання:

- чи справна зброя і придатна вона до пострілів?;

- чи могла, зброя вистрілити без натискання на спусковий гачок при конкретних обставинах, що мали місце в момент події?;

- чи придатні патрони, вилучені у гр-на П. для ураження цілі?, та інші.

Під справністю вогнепальної зброї прийнято розуміти відповідність технічних характеристик усіх деталей і механізмів конкретного екземпляру зброї, його балістичних властивостей вимогам державних стандартів, технічним умовам, до визначеного зразка зброї для забезпечення надійного функціонування в різних умовах експлуатації. Поняття справності не поширюється на саморобну або перероблену вогнепальну зброю, оскільки офіційною документацією виготовлення такої зброї не регламентується. Слід зазначити, що при вирішенні діагностичних задач нерідко виникає необхідність установлювати не технічну справність зброї, а її працездатність, тобто можливість проведення з неї систематичної стрільби. Наприклад, відсутність на мисливський рушниці антабки, або на пістолеті щічки рукоятки є несправностями, оскільки технічні умови передбачають їхню наявність, однак ці несправності не впливають на можливість проведення пострілу з такої зброї.

Серед інших об’єктів судово-балістичної експертизи необхідно виділити: пневматичну зброю: зброю для підводного полювання; різні піротехнічні засоби; устаткування, матеріали й інструменти для виготовлення зброї і патронів або для спорядження патронів; креслення і малюнки, що характеризують зброю, патрони і їхні елементи, по яких вони виготовлялися; фактичні дані про об'єкти судово-балістичної експертизи, що містяться в протоколах слідчих дій і додатках до них (огляду, допиту і т.д.), а також висновках інших експертів (судово-медичної експертизи, криміналістичної експертизи матеріалів, речовин і виробів та інш.).

З криміналістичної і кримінально-правової точки зору такі предмети не є вогнепальною зброєю. У ч.4 Постанови Пленуму ВР України № 6 від 8 липня 1994 року “Про судову практику в справах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» (із внесеними змінами постановою Пленуму від 3 грудня 1997 р. №12) спеціально зазначено: ”Пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельні, газові пістолети, ракетниця, а також вибухові пакети й інші імітаційно-піротехнічні й освітлювальні засоби, що не містять у собі вибухових речовин і їхніх сумішей не можуть бути віднесені до предметів за незаконне носіння, збереження, придбання, виготовлення, збут або розкрадання яких передбачена відповідальність за ст. 262 і ст. 263 КК України.” Як показує судово-слідча й експертна практика, наявність у названих пістолетів і револьверів, пристроїв ударного-спускового механізму, руків’я і т.д., дозволяє шляхом заміни ствола або виготовлення для нього вкладного стволика, розсвердлювання патронників привести їх у стан, коли вони цілком або частково втрачають колишнє цільове призначення, але набувають кримінальне: з них стає можливим проведення постріли унітарними патронами і ураження снарядами живої цілі, насамперед людини.

Під пострілом без натискання на спусковитй гачок звичайно розуміється можливість проведення при визначених обставинах пострілу що здійснився мимо волі і бажання стріляючого.

Такі обставини можуть виникнути з різних причин у зв'язку:

- з недосконалістю конструкції окремих видів зброї;

- з технічною несправністю зброї, що виникає в результаті тривалої її

експлуатації;

- від конструктивних дефектів;

- від порушення технології виробництва зброї або виробничих дефектів;

- через порушення правил поводження зі зброєю та інш.

У криміналістичній літературі дотепер ведуться дебати: у яких випадках постріл вважати випадковим, довільним, а в яких - без натискання на спусковий гачок.

Кустанович С.Д. («Судова балістика», М.,1956 р., стор.9) визначає: "Випадковим (у літературі зустрічається також термін „мимовільний постріл”) називається такий постріл, що відбувається не за бажанням того хто стріляє. Тому необхідно розрізняти випадкові постріли в результаті мимовольного натиску на спусковий гачок при нормальній взаємодії частин зброї і випадкові постріли, що відбуваються без натискання на спусковий гачок.

Ряд авторів Герасимов Н.И., Самсонов Г.А., Гущин В.Ф., Вакуловський, Силкін П.Ф., Аханов В.С. - вживають одне поняття: постріл без натискання на спусковий гачок розуміється ними як такий, що відбувся крім волі і бажання стріляючого.

Найбільш поширеним є розподіл пострілів на випадковий (довільний) і постріл без натискання на спусковий гачок.

Така класифікація позбавлена єдиної підстави. У першому випадку поняття визначає постріл, проведений особою, у якої була зброя, а в другому - постріл, обумовлений роботою механізму зброї. Очевидно, що випадковий (несанкціонований, довільний і т.п.) постріл може бути як із натисканням на спусковий гачок, так і без нього, а постріл без натискання на спусковий гачок може виявитися як випадковим, так і навмисним (коли навмисно використовується наявна в зброї спроможність до таких пострілів).

Для розробки слідчої версії слідчому необхідно установити технічний стан зброї. Цей стан встановлюється в процесі судово-балістичного дослідження, яке проводиться в ході проведення дізнання чи слідства.

Дата добавления: 2014-01-04