Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Побудова гармонійних сполучень кольорів

Гармонія кольорів як об’єктивна закономірність. Гармонійні поєднання кольорів. Історія виникнення та розвитку гармонії кольорів. Гармонійні та негармонійні поєднання кольорів.

План

1. Побудова гармонійних сполучень кольорів.

2. Гармонія та дисгармонія.

3. Колорит.

4. Гармонія кольору в дизайні та в дизайні інтер’єра.

5. Гармонія кольору. Класифікації колірних гармоній.

6. Сучасна класифікація колірних гармоній.

7. Змістовність колірної гармонії.

 

 

 
   

Щоб правдиво передати натуру в реалістичному живописі при зображенні одночасно кількох предметів, недостатньо вміти бачити лише світлотіньові та кольорові переходи на формі одного предмету. Зображення тільки тоді відповідає дійсності, коли воно відображає взаємозв`язок кольорів усіх предметів на момент їх спостереження художником. При зображенні натури необхідно передавати не справжні, реалістичні розміри предметів та не їх локальні кольори, а обумовлений колір натури, співвідношення (пропорції) величин та кольорів. Зорове сприйняття усіх властивостей предметів залежить від порівняння одного предмета з іншими.

Помилкова упевненість починаючих є у тому, що фарби палітри рівноцінні природним. Учні багато разів переписують роботу, багато разів складають сумішки фарб, додають то теплі, то холодні кольори, але потрібне зображення не виходить: предмети натюрморту не матеріальні, не відчувається освітлення; в етюдах пейзажу відсутній стан природи. Художник повинен не копіювати натуру "лоб в лоб", а передати її характерні колористичні особливості: явища повітряної перспективи, освітлення та пов`язані з ним зміни в кольорі предметів, рефлекси, контрасти або нюанси тону і кольору. Тільки в цьому випадку фарби на полотні перестають бути фарбами, а створюють відчуття простору та освітленості. Секрет живопису не в тому, щоб точнісінько зобразити колір натури. Силу кольору потрібно шукати не в пістрявості, не в різких кольорових плямах, а в гармонійних сполученнях. Насиченість та сила кольору залежать не від інтенсивності фарби, а від співвідношень з іншими фарбами. Вохра червона, в залежності від оточення, може звучати значно сильніше, ніж кадмій. Не можна визначити колір квітки, не бачачи її в оточенні зелені, тобто цілісно.

Розглянемо зміни кожної характеристики кольору.

Тонові, тональні відношення (світлота або тон). Нагадаймо, особливість нашого зору міститься в тому, що світлота поверхні сприймається нашою свідомістю у незмінних показниках, якщо тільки збільшення чи зменшення було однаковим для усіх предметів: білі предметі залишаються білими, сірі — сірими, чорні — чорними. Світлота одного предмету, таким чином, визначається відношенням до світлоти іншого. На початку роботи необхідно визначити загальний тоновий стан постановки, пейзажу або сюжетної картини, уявити собі кольорове зображення у чорно-білому варіанті, як би чорно-білу фотографію. Будь-яке джерело освітлення не тільки складає умови для сприйняття предметів, але й значно впливає на їх світлість та офарблення. Так, у сутінки або в похмурий день, коли сила освітлення мала, предмети значно темнішають. В залежності від того, знаходимося ми у кімнаті, на вузькій вулиці або у відкритому полі, загальний тон освітлення натури буде різним.

Колірні відношення (колірний тон та насиченість). Правильність колірних відношень залежить головним чином від правильної передачі сили кольору (насиченості), а не від відтінку! Помилка у відтінку не так помітна, як помилка у насиченості кольору. Неточність у насиченості неминуче потягає за собою зміщення просторових планів, негативно впливає на передачу матеріальності предметів. На початку роботи треба уважно розглянути усі предмети, визначити їх кольорові відтінки, порівняти ступінь теплохолодності усіх кольорів, виділити найбільш контрастні або близькі кольори. Можна знайти у постановці який-небудь "головний", домінуючий колір та порівнювати з ним інші кольори натури. Також типовою помилкою малодосвідчених живописців є занадто довге "вглядування" в окремий колір предметів. Необхідно періодично переводити погляд на предмети іншого кольору.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Предмет і сутність науки як сфери людської діяльності | Гармонія та дисгармонія
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1018; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.