Поняття терміноїд

Поняття

Поняття дефініція

Дефініції формуються у процесі наукового дослідження. Вони мають тимчасовий характер, тому що постійно змінюються через вплив поглибленого наукового знання внаслідок прогресу науки та техніки.

Під дефініцією розуміють розгорнуте тлумачення поняття за допомогою певним чином побудованого речення.

Термін же розглядають як семантичний конденсат наукової дефініції тобто як наслідок формального спрощування синтаксичної конструкції наукової дефініції, але під час процесу спрощування зміст дефініції не змінюється. Отже, термін - це ім'я поняття.

Схематично це можна зобразити таким чином:

Дефініція Термін

Термін дорівнює своїй дефініції, а дефініція - обсягу поняття та передає його основний зміст.

За семантичним значенням розрізняють власне терміни та терміноїду. Якщо термін створюється на основі наукового або технічного поняття, то терміноїд - на основі професійного поняття і називає конкретне явище або об'єкт.

Терміноїди є групою лексичних одиниць, що складаються номенклатури, професіоналізмів і професійного просторіччя.

Номенклатура (інша назва - "номени") - це слова, що називають конкретні об'єкти науки або техніки, тому номени бувають науковими і технічними.

Наприклад, системи технічних термінів супроводжуються технічним номенами - технічними найменуваннями типів і класів машин і механізмів нерідко з цифровими й літерними позначеннями, що характеризують номер моделі, розмір деталі тощо (наприклад, ТУ-134; ТУ-154).

Професіоналізми пов'язані здебільшого з архаїчною лексикою старих ремісничих і спеціальних занять, які виникли у різні період середньовіччя - корабельна та навігаційна, гірничодобувна, мисливська справи тощо.

Наприклад, морський професіоналізм "травити" позначає "потроху відпускати, послаблюючи натягнення канату, снасті тощо" [32, т. 4, с. 557].

Професійні просторіччя створюються з різних причин: психологічних, психолінгвістичних й суто мовних.

Якщо тренер з гімнастики під час виконання вправ ученицями коментує, що вони замість "ластівки" зробили "горобця", а замість "шпагату" -"мотузочок", то він оцінює їх працю за допомогою професійного просторіччя.

Це приклад психологічної причини виникнення професійного просторіччя.

До психолінгвістичних причин виникнення професійного просторіччя належать метафоризації та метонімізації (див. Додаток 1).

Наприклад, у роки першої світової війни солдати вживали вислів: "суп зі шрапнеллю", "каша зі шрапнеллю". Причому російські солдати так називали перлову кашу, а французькі - боби (для довідки: "шрапнель - кулі, картечини, якими начинений розривний артилерійський снаряд") [32, т.4, с 898].

Мовне джерело професійного просторіччя - це прагнення до скорочення словосполук. Наприклад, замість термінологічної словосполуки "титульний аркуш" вживають одне слово "титул", замість "технічний редактор"-"техред".

Дата добавления: 2014-01-04