Головна риса антропосоціогенезу – його комплексність

Поняття людина вживають у трьох основних значеннях:

- вид живих істот, що займає певне місце в сукупності живих організмів (homo sapiens);

- особлива – розумна істота, що має принципові відмінності від усіх інших живих істот;

- характеристика того, наскільки людина є людиною; поняття “людина” позначає ступінь відповідності певної конкретної людини нашим уявленням про сутність людини (у таких випадках говорять – “оце людина!).

Головні людські цінності:

- людське життя (людина – завжди тема, але не засіб);

- право на вибір життєвого призначення;

- свобода.

- ІІІ-

Соціум – термін, що позначає особливий тип процесів дійсності; тут наголошується на якісній відмінності соціальних процесів від інших та підкреслюється їх внутрішня цілісність, особливий, притаманний їм тип внутрішньої детермінації всіх явищ та процесів.

Діяльність – специфічно людська форма активного ставлення до світу, спосіб буття людини. Людина не просто пристосовується до природи, але й пристосовує природу до себе, перетворює її предмети так, щоб вони служили людським потребам; вона “олюднює” природу. І робить це в таких формах, такими способами, які створюються в процесі самої діяльності, розвиваються історично.

Форми і способи діяльності закріплюються в колективному досвіді. Отже, за своєю сутністю діяльність соціальна. Люди виконують її або спільно, або так, що діяльність окремої людини є певною частиною, ланкою діяльності суспільства.

Розрізняють діяльність стереотипну і творчу.

Людину характеризують такі риси:

- здатність до створення знарядь праці, колективної трудової діяльності;

- наявність свідомого і розумного мислення, спілкування за допомогою членороздільної мови;

- вольова активність, самовизначення, самоконтроль;

- формування і розвиток людських (надбіологічних) потреб і способів їх задоволення;

- прояв усієї різноманітності людських почуттів;

- здатність до творчості;

- створення соціальних форм співжиття і взаємного спілкування.

- ІV-

Один із найважливіших факторів антропосоціогенезу – розвиток мови. В широкому розумінні мова – вся система культури, бо завдяки їй виникає міжособистісний зв’язок. В більш вузькому розумінні – це спеціалізована інформаційно – знакова діяльність. За допомогою мови процес спілкування між людьми досягає максимуму ефективності.

Л.С. Виготський; “ Мова, з одного боку, має яскраво виражений предметний характер, з іншого – сама забезпечує успішний розвиток предметно – практичної діяльності людей”.

В примітивних суспільствах один із найпростіших мовних актів – називання (найменування) – був священним, ритуальним актом, учасники якого мов би об’єднались в однаковому розумінні називаємої речі. Таким чином, за допомогою мови, конструювалась сама соціальність.

Дата добавления: 2014-01-04