Навчання мовленнєвого матеріалу. Навчання аудіювання

Лекція 12

План

1. Особливості раннього навчання аудіювання.

2. Послідовність навчання аудіювання.

3. Зміст аудіювання та етапи роботи з текстом.

4. Контроль аудіювання.

Самостійна робота. Законспектувати матеріал підручника «Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах»/ Під ред. С. Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. с. 123-128 «Труднощі аудіювання».

1. Оволодіння усним мовленням включає вміння розуміти мовлення інших людей та вміння висловлювати свої думки іноземною мовою. Говоріння та аудіювання – це дві взаємопов'язані складові усного мовлення. Фази слухання та говоріння у спілкуванні змінюють одна одну. Аудіювання - це не тільки сприймання повідомлення, але і підготовка у внутрішньому мовленні зворотної реакції на почуте. Отож, аудіювання готує говоріння, а говоріння - допомагає формувати сприйняття мовлення на слух.

Аудіювання на початковому етапі навчання англійської мови є і метою, і засобом навчання. Оволодіння аудіюванням дає не лише можливість реалізувати цілі навчання, допомагає дітям порозумітися засобами англійської мови, а й формує у них уміння уважно слухати, розуміти висловлювання рідною мовою, у широкому смислі виховує культуру слухання, розвиває пам'ять, зокрема слухову. Аудіювання є надійним засобом навчання мови, сприяє оволодінню її звуковою формою, фонемним складом, інтонацією. У свою чергу засобами аудіювання йде засвоєння лексики та граматичних структур.

Деякі методисти вважають за необхідне створювати на заняттях з іноземної мови у дошкільному закладі умови, де б діти постійно знаходилися, "купалися" у потоці іншомовного мовлення.

Розрізняють два види аудіювання: аудіювання з повним розумінням та аудіювання з розумінням основного змісту почутого. Г.В.Рогова наголошує, що для раннього етапу навчання можна застосовувати лише аудіювання з повним розумінням.

Навчаючи дітей аудіювання, педагог має розв'язувати такі завдання:

1. вчити сприймати і розуміти на слух одиниці мовлення (фонеми, словосполучення, мікротексти);

2. формувати аудитивні навички та уміння.

У процесі оволодіння аудіюванням діти часто зустрічаються зі значними труднощами. Оскільки аудіювання - це внутрішня діяльність, яка не піддається спостереженням, то необхідно поступово формувати механізм аудіювання мовленнєвих одиниць різних рівнів - від фонеми до слова, від слова до словосполучення, від словосполучення до фрази чи речення.

Аудіювання на рівні мікротексту відноситься до більш віддалених етапів навчання. Речення у такому тексті мають об'єднуватись семантично-комунікативною ознакою.

2. Перед початком навчання аудіювання необхідно продумати послідовність його реалізації. Педагог повинен:

1. Дібрати матеріал для аудіювання.

2. Вибрати форму подачі відібраного матеріалу.

3. Відібрати опори, що полегшать процес сприймання (наочність, міміка, жести, інтонація тощо).

4. Визначити кількість подач матеріалу.

5. Обрати форму контролю.

Новий навчальний матеріал презентується на занятті введення нового матеріалу. Перший етап заняття відводиться для аудіювання. Протягом 2-5 хвилин діти зосереджено слухають казкову (проблемну) історію, яку розігрує перед ними учитель. Як правило, ця історія охоплює від 4 до 10 речень (в залежності від порядку циклу), її змістом є сюжет, пов'язаний з пригодами казкових персонажів, ролі яких виконують самі діти під керівництвом Королеви Казки, а роль Королеви виконує педагог. Перед початком подачі нового матеріалу (особливо на перших заняттях) діти слухають виступ Пані Вимови з її дресированими звірятами. Слухання ізольованих звуків та слів у виконанні звірят допомагає налаштувати механізм сприймання дітей на більш складний матеріал. Далі розгортається подача нового матеріалу. Наприклад, заняття з теми: "Будинок. Меблі". Вчитель: "До нас у гості з Африки прилетів папуга. Він розмовляє англійською мовою. Послухаємо, що він каже ("Му namе із Раггоt. І live іn Аfгіса. І аm five")". Вчитель: "Діти, папузі дуже сподобався наш будиночок. Ось, що він каже: "І sее window. (Вчитель жестами показує: «I»-я, "sее"-бачу, "а window вікно)."І sее а dооr (двері).""І sее а сеіlіng (стелю)"."І sее а flоог (підлогу)".

Перше пред'явлення йде без перекладу. Темп мовлення педагога природний (100-120 слів за хвилину). За другим пред'явленням педагог тричі повторює кожну фразу і перекладає її, темп можна уповільнити, але слова не розтягувати, а подовжити тривалість пауз. Як і під час першого пред'явлення, педагог користується опорами для семантизації нового тексту. У кінці етапу введення педагог запитує дітей, що вони зрозуміли.

Наступний етап - розучування, під час якого діти мають можливість прослухати матеріал втретє і тут же повторити почуте. Четверте пред'явлення матеріалу буде на етапі "Музичний сеанс", коли діти знову почують матеріал, але без перекладу на фоні легкої інструментальної музики.

3. Для аудіювання важливо дібрати матеріал, записаний носіями мови. Це можуть бути вірші, лічилки, пісні, коротенькі історії. Необхідно забезпечити слухання такого матеріалу з перших занять. Звичайно мовлення у звукозапису сприймати важче, тому форма подачі повинна викликати у дітей позитивні емоції: запис красивої музики, голосів тварин та птахів. З метою наближення умов формування аудитивних навичок до природних можна використовувати відеозапис мультфільмів та дитячих фільмів-казок.

Т.К. Полонська пропонує використовувати для аудіювання фабульні тексти (казки), які завжди привертають увагу дітей. Фабульні тексти характеризуються невеликими розмірами, стійкістю сюжету, простотою, елементарністю, їх необхідно супроводжувати яскравими ілюстраціями. В ілюстраціях до фабульних текстів співвідношення зорового і звукового рядів на початку має бути приблизно однаковим (один до одного). Ілюстрації є важливим засобом семантизації поряд з перекладом.

Етапи роботи з текстом.

У процесі навчання аудіювання учитель має передбачити три етапи роботи з текстом для аудіювання:

1. Дотекстовий етап, на якому відбувається зняття мовних або смислових труднощів тексту, введення в контекст повідомлення, формулювання комунікативної установки на аудіювання тексту.

ІІ. Притекстовий етап, на якому відбувається аудіювання тексту.

ІІІ. Післятекстовий етап передбачає контроль розуміння прослуханого, обговорення змісту, навчання смслової переробки інформації.

Інструкція містить конкретне завдання для орієнтування учнів на цілеспрямоване і свідоме розуміння інформації. Правильна і точна інструкція може підвищити ефективність сприймання на 25%.

4. Контроль розуміння почутого може проводитися за допомогою таких засобів:

1. Малюнків, іграшок.

Педагог читає дітям пари слів, а діти мають показати малюнок (іграшку) із зображенням почутого: Наприклад: a mouse миша, a house будинок, a car машина.

2. Слів «Yes», «No». Педагог демонструє ляльку, яка гуляє і говорить. "Аіісе іs gоіng". Діти: "yеs". Потім садить ляльку і говорить: "АІісе іs runnsng". Діти: "Nо".

3. Виконання наказів педагога Педагог: Run, jump,walk/ Діти виконують

Дата добавления: 2014-01-04