Особливості травлення у жуйних та роль мікрофлори передшлунків у перетравленні поживних речовин корму

ГОДІВЛЯ ЛАКТУЮЧИХ КОРІВ.

ЛЕКЦІЯ 12

1. Особливості травлення у жуйних та роль мікрофлори передшлунків у перетравленні поживних речовин корму.

2. Потреба в поживних речовинах на підтримування життя (підтримуюча годівля)

3.Продуктивний корм і вплив його на продуктивність.

4.Норми годівлі.

5. Годівля новотільних корів. Нормування годівлі корів в періоди роздоювання, розпалу лактації і під час запуску.

5.1. Добова потреба в кормах і структура раціонів.

5.2. Техніка годівлі.

6. Особливості годівлі ВРХ в літній і перехідні періоди.

7. Організація годівлі корів при поточно-цеховій системі виробництва
молока.

8. Годівля високопродуктивних корів.

9. Річна потреба корів в енергії і кормах.

Демонстраційні матеріали Таблиці:

1.Потреба ВРХ в енергії на підтримку життя.

2.Норми підтримуючого корму для ВРХ.

3.Схема використання обмінної енергії продуктивного корму на молоко у корів безпосередньо та через резерви тіла.

4.Ефективність виробництва молока в залежності від рівня годівлі.

5.Потреба корів в перетравному протеіні, г.

6.Структура зимових раціонів корів в період роздоювання.

7.Річна потреба корів різної продуктивності в кормах.

Одна з головних особливостей у жуйних тварин - це їх спроможність ефективно засвоювати поживні речовини грубих та соковитих кормів для свого росту й розвитку, а також для виробництва продуктів харчування.

Багатокамерний шлунок ВРХ складається з 4-х відділів: рубця, сітки, книжки та сичуга. З них лише сичуг має залози, які виділяють кислий сік, а рубець, сітка й книжка не мають залозної тканини і одержали назву передшлунків. Найбільш важливе значення у живленні худоби має рубець. У ВРХ рубець досягає найбільшої місткості (100-300л.). Ріст сосочків залежить від наявності у рубці летких жирних кислот (ЛЖК), які утворюються внаслідок бродіння корму. Епітелій рубця метаболізує ці кислоти і вони використовуються організмом жуйних для задоволення енергетичних потреб.

Перетворення гістологічної структури рубця закінчується до 3-х місячного віку, а ступінь зрілості тканинних структур передшлунків залежить від віку телят та кількості споживання грубого корму.

Одночасно з розвитком рубця в ньому з'являються популяції бактерій, дріжджоподібних організмів та інфузорій. Джерелом бактеріальної флори вмісту рубця є з'їдений ними грубий корм.

Рубець худоби це велика бродильна камера у яку весь час надходить слина (до 80 л на добу), яка багата на бікарбонат та інші іони. Розчинні продукти життєдіяльності мікроорганізмів легко всмоктується у кров через стінку рубця.

Жуйка як процес, при якому корм із рубця та сітки відригується у ротову порожнину, потім знову пережовується, змішується із слиною і проковтується, зумовлює зменшення часток корму, що полегшує їх видалення із рубця.

Основна функція рубця - перетравлення клітковини корму, яке відбувається за рахунок целюлозолітичної активності популяцій мікроорганізмів. Значна частка потреби жуйних щодо білка забезпечується за рахунок мікроорганізмів.

Дуже важливе значення має те, що мікрофлора рубця спроможна використовувати прості азотисті речовини (наприклад, аміак) для синтезу білків свого тіла. У результаті синтезу білка в рубці жуйні тварини забезпечують себе в незамінних амінокислотах, а також за рахунок діяльності мікрофлори рубця задовольняють свій організм у вітамінах групи В. Тільки жиророзчинні вітаміни А, Д, Е не синтезуються мікрофлорою рубця і повинні надходити з кормом. Проте в молочний період вирощування у телят ще не функціонує рубець, необхідно контролювати вміст у раціоні жиро- та водорозчиних вітамінів, а також кількість незамінних амінокислот.

Серед бактерій рубця найбільше стрептококів. Вони ферментують глюкозу і крохмаль з утворенням молочної кислоти, а також целюлозолітичні бактерії, що здійснюють перетравлення клітковини корму і розкладають її до летких жирних кислот (оцтова, пропіонова, масляна). Крім того, в рубці існують молочнокислі бактерії, які ферментують вуглеводи до молочної кислоти. Дріжджоподібні мікроорганізми є другою за чисельністю мікрофлорою рубця ВРХ і розчеплюють цукри до летких жирних кислот.

Раціони, багаті на крохмаль сприяють утворенню пропіонової кислоти, а згодовування худобі об'ємистих кормів стимулює утворення у вмісті рубця оцтової кислоти, яка є попередником у процесі синтезу молочного жиру.

Головне значення рубця в обміні азотистих речовин полягає в тому, що в ньому відбувається зміна або доповнення складу амінокислот, які знаходяться у з'їденому білку корму, а також зміна кількості азотистих сполук, доступних для худоби.

У годівлі високопродуктивних корів існує проблема захисту кормового протеіну від руйнування його мікрофлорою рубця. Завдання полягає в тому, щоб кормовий протеін потрапив до сичуга і тонкого відділу кишечника незруйнованим, де він використовується для синтезу білкової частини продукції.

Небілкові азотисті сполуки можна вводити до раціону корів з добовим надоєм не більше 15 кг (4% жирності): при значно вищій продуктивності тварин необхідно збільшувати частку кормового протеіну, який не розщеплюється в рубці.

Дата добавления: 2014-01-04