Загальна характеристика річок

Потоків – річок

Геологічна діяльність постійних руслових

Ріка являє собою природний водний потік, що тече у виробленому ним руслі або річищі і живиться за рахунок стоку з площі свого водозбору. Місце, де ріка бере початок, називають її витоком, а місце де вона впадає в іншу річку, озеро, море або океан – гирлом річки.

Основними характеристиками ріки є її довжина, площа водозбору, ширина і глибина русла, нахил водної поверхні, швидкість течії, величина стоку. Сукупність головної ріки та її приток утворює річкову систему, а вся площа, яка постачає цю систему водою, є басейном ріки. Басейн однієї ріки відділяється від басейну іншої підвищеними ділянками суші, які називаються вододілами.

У процесі існування і розвитку річки, її русло постійно переміщується в межах певної території, яка називається річковою долиною. Річкові долини являють собою незамкнуті, лінійно витягнуті заглиблення, створені ерозійно-акумулятивною діяльністю рік. Річкова долина складається із русла річки, дна долини або заплави, річкових терас та корінних берегів. Існує декілька типів річкових долин, серед яких основними є: давні річкові долини, долини сучасного річкового стоку та сухі долини, які заповнюються потоками вод лише тимчасово.

У залежності від характеру рельєфу річки поділяються на рівнинні та гірські. Рівнинні ріки протікають по рівнинній місцевості у відносно неглибоких, добре розроблених, широких долинах із значними заплавами. Гірські ріки протікають у вузьких глибоких долинах з крутими схилами й кам’янистими руслами. Характеризуються великими нахилами дна і швидкістю течії, незначними глибинами і слабозвивистим річищем.

Незалежно від типу ріки в ній прийнято виділяти три частини: верхню течію або верхів’я, яке примикає до витоку, середню течію і нижню течію або низовину, яка закінчується гирлом.

У залежності від інтенсивності живлення змінюється кількість і рівень води в ріці. Стабільний високий рівень води в ріці в період повноводдя має назву - високий горизонт. Найменшій рівень води в річці - межень. Різке підняття рівня води у результаті інтенсивного танення снігу або сильних дощів - паводок або повінь.

Найбільш великими річками світу (за довжиною) є Ніл (з Кагерою) – 6671 км, Міссісіпі (з Міссурі) – 6420 км, Амазонка (з Мараньоном), - 6400 км, Об(з Іртишем) – 5410 км. Найбільша річка України – Дніпро має довжину 2201 км і є третьою за довжиною річкою Європи, після Волги і Дунаю.

Геологічна діяльність річок полягає у руйнуванні гірських порід, перенесенні (транспортуванні) продуктів руйнування і у накопиченні продуктів руйнування в певних місцях.

Характер та інтенсивність геологічної діяльності річок залежить від кліматичних умов, рельєфу місцевості і геологічної будови території.

Дата добавления: 2014-01-04