Тема: Суспензії

Лекція №12

В.В. Рєзанов та супер - ЕОМ ПС-3000

М.А. Карцев

План:

1. Суспензії як лік. форма;
2. Властивості суспензій;
3. Загальна технологія суспензій;
4. Суспензії гідрофільних речовин.

Суспензії являють собою гетерогенні, дисперсні системи, що складаються з твердої дисперсної фази і рідкого дисперсного середовища. Суспензії застосовують внутрішньо, зовнішньо і парентерально. Суспензії внутрішнього застосування називають мікстурами, для зовнішнього - бовтанками. Суспензії можуть бути го-товими до застосування, а також у вигляді порошків або гранул, до яких перед засто-суванням додають воду або іншу рідину у відповідній кількості.

В аптечній практиці суспензії утворюються:

1. При призначенні речовин, що не розчинні в прописаному розчиннику;

2. При призначенні речовин в кількості, що перевищує межу їх розчинності.

3. Коли в результаті хім. реакцій утворюються нові речовини, не розчинні в про-писаному розчиннику.

4. Коли при змішуванні двох розчинників погіршуються умови розчинності лік. речовин (заміна розчинника).

Достоїнства суспензій:

1. Можливість вводити тверді нерозчинні речовини в рідину у вигляді тонкої дисперсії, в силу чого вони швидше і повніше виявляють свою лік. дію;

2. Суспензії дозволяють забезпечити пролонговану дію і регулювати її три-валість шляхом зміни величини часток;

3. Можливість корегування смаку і запаху;

4. Можливість відпуску у вигляді сухого напівфабрикату.

Недоліки:

1. Можливість гідролітичного руйнування лік. речовин при зберіганні;

2. Суспензії відносяться до важко дозованих л. ф., тому у вигляді суспензій не відпускаються речовини сп. а і Б. Виняток становить той випадок, коли кількість цих речовин не перевищує В. р. д.

Дата добавления: 2014-01-04