Первинні документи по розрахунках з покупцями та замовниками

Документування господарських операцій

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин по товарних операціях служать первинні документи з обліку розрахунків з покупцями і замовниками.

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена підстава виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці.

В основі обліку експортних угод без участі посередника лежить договір поставки. За ним українська сторона може отримувати грошові кошти від іноземного покупця до або після відвантаження експортної продукції.

При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій сторони укладають договори, н яких визначають строки взаємних поставок товарів, обов'язки сторін по виконанню умов договору та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов'язань.

На суми оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги підприємство надає розрахункові документи покупцю або замовнику (табл. 13.2).

Таблиця 13.2.

Розрахунки з вітчизняними покупцями	Розрахунки з іноземними покупцями
Виникнення заборгованості
накладні; рахунки-фактури; рахунки; акти прийнятих робіт, послуг; податкові накладні товарно-транспортні накладні (ТМ-І) товарні накладні	комерційні документи (рахунки-фактури); транспортні накладні (залізнична накладна, авіанакладна, коносамент, товарно-транспорт-на накладна, пакувальні листи); платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ; розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць
Погашення заборгованості
виписки банку ПКО векселі	виписки банку векселі

При відвантаженні товару (виконанні робіт, наданні послуг) по бартерному обміну в обов'язковому порядку складають рахунки-фактури, накладні, акти тощо, в яких зазначається окремим рядком сума податку на додану вартість, дата складання, найменування і адреса постачальника та покупця.

Авансові платежі постачальникам та іншим підприємствам оформлюють платіжними дорученнями, в яких міститься посилання на укладений договір.

Підзвітним особам готівка видається на підставі розпорядження керівника. Список осіб, які мають право одержувати гроші в підзвіт на господарські потреби, затверджується наказом керівника.

Працівники, які одержали готівку в підзвіт, зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства звіт про витрачені суми, до якого повинні бути додані всі виправдовуючі документи: акт закупівлі, акти на списання представницьких витрат в межах передбачених норм з доданням відповідних документів на оплату рахунків ресторанів, кафе, готелів тощо, чеки, квитанції, рахунки магазинів, готелів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки. Обов'язковим реквізитом авансового звіту є резолюція керівника підприємства чи уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат і його підпис.

Направлення працівників підприємства у відрядження здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу, в якому зазначається: пункт призначення, назва підприємства або організації, куди відправляється працівник, строк і мета відрядження. Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому відповідного посвідчення.

Відрядженому працівнику видається посвідчення на відрядження.

Посвідчення на відрядження - це документ, який видається працівнику підприємства на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи, тобто у відрядженні.

Суму авансу на відрядження, що видається в підзвіт, визначають на підставі попереднього розрахунку.

На підприємстві необхідно вести спеціальні журнали обліку працівників, які вибувають у відрядження, і працівників, які прибувають з відрядження.

Важливими документами при відрядженні за кордон є: запрошення приймаючої сторони; укладений контракт; інші документи, які засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини (протокол про наміри); документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях чи симпозіумах, тематика яких збігається з основною діяльністю підприємства.

Після складання звіту визначається різниця між сумою отриманого авансу і фактичними витратами. Якщо різниця позитивна, то це сума невикористаного авансу, а якщо від'ємна - то працівник витратив частину власних грошових коштів, тобто здійснив перевитрату авансової суми, яка повинна бути відшкодована працівникові без його заяви з каси підприємства. Винятки складають випадки, коли перевитрати були здійснені на цілі, не передбачені наказом. У такому випадку можливі наступні варіанти:

=> суму перевитрат за авансовим звітом не відшкодовують і на авансовому звіті пишуть тільки ту суму, яка затверджена керівником;

=> суму перевитрат відшкодовують за рішенням керівника з наступним приєднанням цієї суми до сукупного оподатковуваного доходу працівника.

Якщо підзвітна особа не надала звіти і необхідні виправдовуючі документи у встановлені строки або не повернула в касу залишки невикористаних сум авансів, бухгалтерія має право утримати таку заборгованість з нарахованої заробітної плати в порядку, встановленому чинним законодавством. Це положення застосовується лише щодо сум авансів, виданих в національній грошовій одиниці України на господарські потреби чи витрати на відрядження.

До обліку приймаються звіти, які перевірені арифметично, за змістом (щодо необхідності витрат та відповідності до призначення авансу) і затверджені керівником підприємства. Бухгалтер опрацьовує звіт, проставляючи на документах і на звіті кореспондуючі рахунки, які відповідають призначенню авансу.

Підчистки, помарки, необумовлені виправлення, перекручення дат у посвідченні на відрядження та звіті не допускаються: Звіт обов'язково підписується підзвітною особою.

Підприємство, права якого порушені, звертається до порушника з письмовою претензією, яка підписується керівником і надсилається адресату рекомендованим (цінним) листом або вручається під розписку.

Претензія повинна містити:

=> повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та юридичної особи, до якого вона пред'являється; дату пред'явлення і номер претензії;

=> обставини, на підставі яких пред'явлена претензія; докази, які підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

=> вимоги заявника;

=> суму претензії та її розрахунок (якщо претензія підлягає грошовій оцінці), платіжні реквізити заявника;

=> перелік документів, що додаються до претензії та інші докази.

Відповідь на претензію підписується керівником і відправляється рекомендованим або цінним листом. При задоволенні претензії у відповіді зазначають визнану суму, номер і дату платіжного доручення на перерахування визнаної суми або інший спосіб задоволення претензії.

Якщо в задоволенні претензії відмовлено або не був дотриманий строк відповіді на претензію, заявник вправі подати позов до арбітражного суду.

Підставою для запису операцій по рахунку 374 є акти приймання вантажу, рішення судових органів (арбітражу), письмова угода постачальників на пред'явлені претензії, виписки установ банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій.

Взаємовідносини між членами кредитних спілок регулюються договором; оприбуткування членських внесків фіксується у відповідних документах - ПКО, виписці банку; повернення коштів в разі виходу учасника зі складу спілки - у ВКО, платіжному дорученні.

У відповідності до цивільного законодавства спільна діяльність без створення юридичної особи здійснюється на підставі договору між її учасниками. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються шляхом об'єднання майна та зусиль спільно діяти для досягнення загальної господарської або іншої мети, що не протирічить діючому законодавству.

Договором визначаються:

=> учасник, який здійснює ведення спільних справ;

=> розміри грошових та майнових внесків кожного учасника;

=> порядок розподілу між учасниками результатів спільної діяльності.

Учасник, якому доручено ведення загальних справ, діє на підставі довіреності, виданої рештою учасників договору.

Майно, об'єднане учасниками договору для спільної діяльності, обліковується на окремому (відособленому) балансі в учасника, якому доручене ведення спільних справ.

Підтвердженням отримання внесків по спільній діяльності для учасників є авізо про оприбуткування майна учасником, що веде спільні справи, або первинний документ про отримання майна (копія накладної, квитанція до прибуткового ордеру тощо).

Дата добавления: 2014-01-04