Юридична природа і правовий режим повітряного простору. Правове регулювання міжнародних повітряних сполучень

З правових позицій слід говорити не взагалі про повітряний простір як будь-який простір, заповнений повітрям, а про нормативний повітряний простір – це повітряний простір, правовий статус якого визначений нормами права.

У доктрині міжнародного права і в дипломатичній практиці склався підхід, згідно з яким простір, що використовується над сушею і водами, є частиною території даної держави. Інший простір (а це приблизно 3/4 від усього повітряного простору Землі) розташований над міжнародною територією і входить до складу території загального користування.

Крім горизонтального розмежування є також і проблема вертикальної межі повітряного простору. Висотний кордон повітряного простору встановлюється відповідно до нижніх ліній геостаціонарних орбіт супутників і становить 100-110 км над рівнем моря.

Повний суверенітет держав над своїм повітряним простором не є необмеженим. Існують винятки щодо меж поширення дії суверенітету держав над повітряним простором. Деякі з них є загальновизнаними, інші - спірними.

В межах повітряного простору на постійній або тимчасовій основі існує велика кількість спеціальних просторів, які встановлюються для певних цілей: нижній і верхній повітряний простір; райони і зони диспетчерського обслуговування; контрольований і неконтрольований простір.

Зазвичай повітряний простір використовується для польотів. Політ - це відносно стабільне пересування в атмосфері (тобто над поверхнею землі) живих істот чи штучних об'єктів важчих за повітря, що виконується за допомогою безперервно створюваної підйомної сили.

Згідно з положеннями сучасного міжнародного права повітряні польоти можуть робити повітряні судна, тобто літальні апарати, що тримаються в атмосфері за рахунок взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні (Додаток 7 до Чиказької конвенції 1944 р.; ст.15 Повітряного кодексу України). Отже, міжнародне повітряне право не регулює польоти ракет, об’єктів на повітряній подушці, а також об’єктів, що переміщуються по інерції, які не належать за визначенням до літальних апаратів.

З юридичної точки зору польоти поділяють на внутрішні та міжнародні. Міжнародні польоти у свою чергу можна розділити на:

– посадочні і транзитні.

– регулярні і нерегулярні.

При виконанні міжнародних польотів повітряні судна користуються так званими «свободами повітря» (детальніше про них див. у п.3).

Цивільне судно, що пролітає над територією держави, перебуває під її юрисдикцією. На державі, в свою чергу, лежить обов'язок забезпечити безпеку польоту. У міжнародному повітряному просторі повітряні судна підпорядковані юрисдикції держави прапора (держави реєстрації повітряного судна). Держави зобов'язані здійснювати контроль за відповідністю зареєстрованих в них повітряних суден вимогам безпеки польотів та за дотриманням ними міжнародних норм. Це відноситься також до аеропортів та інших структур, що обслуговують повітряні сполучення.

Міжнародне повітряне право встановлює відповідальність за порушення безпеки міжнародних польотів.

Дата добавления: 2014-01-04