Розумова праця

Розумова праця(РП) – це діяльність людини, пов’я зана з прийомом та переробкою інформації, що потребує переважно напруження сенсорного апарату, уваги і пам’яті, активізації процесів мислення, емоціональної сфери без значних фізичних зусиль.

Робота	% уваги
Підмітання підлоги
Штопка
Їзда автомобілем
Забивання цвяхів
Готування декількох блюд
Їзда автомобілем по місту
Машинопис
Читання

Головною особливістю РП у фізіологічному відношенні є те, що при ній мозок виконує функції не лише координаційного, але і основного органу. При цьому значно активізуються аналітичні та синтетичні функції ЦНС, ускладнюються прийом і переробка інформації, утворюються нові функціональні зв’язки, нові комплекси умовних рефлексів.

Надійність робочого динамічного стереотипу при РП забезпечується утворенням домінуючого вогнища збудження- домінанти. У сучасномууууу виробничому процесі характерною для психологічного стану людини є стійкеа творча домінанта х концентрацією уваги і пам’яті.

Теорія П.К.Анохіна(теорія функціональної системи) розглядає цілеспрямований акт поведінки людини як динамічний процес, що проходить у визначеній послідовності. При виконанні РП активізуються різноманітні відділи кори головного мозку. В цих ділянках зростає кровообіг і збільшується використання кисню. При цьому пульс стає частішим, зростає артеріальний тиск, прискорюються обмінні процеси.

РП людини відрізняється тим, що вона пов’язана з тривалим перебуванням людини в закритому приміщенні і з постійним сидячим способом життя.Це викликає небажані зміни у функціональних системах організму: посилена праця мозку- підвищений тонус судин мозку; напівзігнуте сидяче положення призводить до стискання грудної клітки і до погіршення вентиляції легень. Застій крові призводить до порушення функцій всіх внутрішніх органів.

РП розподіляється на:

1) РП, що носить перехідний характер між фізичною та РП.

2) РП, що вимагає уваги і активної діяльності окремих аналізаторів

3) РП, що пов’язана з напруженням уваги під час виконання нових завдань

4) РП, що вимагає творчої діяльності

5) РП, що спрямована на досягнення віддаленої трудової мети.

До фізіологічних особливостей РП відноситься те,що мозок, який становить 1,5% відносно маси тіла, потребує понад 20% енергетичних ресурсів кисню. Надходження крові до мозку, який працює, збільшується у 8-10 разів у порівнянні із станом спокою. Росте його потреба в глюкозі, в мозку посилюються витрати метіоніну, глютаміну та інших незамінних амінокислот та вітамінів групи В. У процесі виконання РП б/х зміни відбуваються одночасно в ЦНС, у крові та інших органах та тканинах. Спостерігаються зміни концентрації К.натрію, підвищується вміст фосфору, креатині ну, знижуються лужні резерви. Підвищення загального обміну в організмі не перевищує 10-15%. У випадках значного нервово-емоційного напруження спостерігається підвищення пульсу, АТ. Характерним для людей розумової праці є звуження судин кінцівок і розширення судин внутрішніх органів. Під впливом емоційних переживань спостерігаються зміни температури шкіри на окремих ділянках. Люди РП частіше хворіють на ССЗ. Важливим є погіршення зорового аналізатора-гострота зору, стійкість ясного бачення, контрасна чутливість, зорова працездатність. Збільшується час зорово-моторної реакції.

Фізіологи довели, що при РП працездатність має свої закономірності. У перші 30-40хв. Вона зростає, досягаючи мах. - в процесі впрацьовування. Максимальна працездатність - 2-3 год, потім розвивається втома. Після обіду працездатність знову зростає і поступово спадає до кінця робочого дня.Часто, в останні 30-40 хв. Можна спостерігати підвищення працездатності, яку фізіологи назвали „ кінцевим поривом”- напруження людини, що завершує трудовий день.

Працездатність також залежить від добових біоритмів, і змінюється не тільки на протязі доби, але й на протязі тижня. Найбільша працездатність спостерігається у вівторок, середу, четвер.

Втома характеризується зниженням П. Вона носить тимчасовий, зворотний характер і починається з порушення рухових динамічних стереотипів. Почуття втоми - стомлення, залежить від індивідуальних особливостей людини. У людини розвивається гальмування ЦНС, що призводить до погіршення режиму дихання, роботи серця, зменшенню точності аналізу сприйнятих подразнень. Розвивається психічна неврівноваженість, депресія, підвищена схильність до захворювань. Втома буває гострою - це нормальне фізіологічне явище, та хронічною, що призводить до хворобливого стану і потребує лікування.

Хронічна втома характеризується такими ознаками: втрата зацікавлення до РП, відсутність бажання працювати, ослаблення уваги, пам’яті, відчуття тиску в голові, частий головний біль, порушення сну, апатія, підвищення рівня цукру в крові, лабільність ЧСС,АТ, підвищена пітливість, апетит, діяльність кишечника.

Кумульований стан втоми, прояви якого не ліквідуються ні щоденним, ні що недільним відпочинком призводять до перевтоми, яка провокує розвиток патологій.

Гігієнічні оздоровчі заходи:

1) Основа - правильна організація праці. Втома розвивається не від того, що люди багато працюють, а від того, що погано працюють. Розвиток навички до РП і розвиток тих властивостей НС, які визначають продуктивність праці_ увага, мислення, пам’ять

2) Вироблення відповідного режиму праці, відповідно вироблення індивідуального темпу.

3) Послідовність і систематичність у праці

4) Правильне чергування праці і відпочинку, а також зміна одних форм праці іншими.

Дата добавления: 2014-01-04