Класифікація та види піднімально-транспортного обладнання

Підйомно-транспортне обладнання призначається для механізації праці при виконанні таких операцій: розвантаження і навантаження транспортних засобів; переміщення і підйом вантажів на різні рівні будівлі; укладання їх штабелями, на стелажі і в підсобні приміщення; внутріскладське і внутрімагазине переміщення вантажів до місця їх подальшої обробки.

Підйомно-транспортне обладнання поділяються за такими основними ознаками: функціональним призначенням; ступенем механізації праці; періодичністю дій; родом перероблювального вантажу; типом приводу.

За функціональним призначенням обладнання поділяють на три групи: вантажопіднімальні машини (електричні талі, вантажні ліфти, вантажопіднімальні крани); транспортні машини (конвеєри, транспортери); вантажно-розвантажувальні (електричні навантажувачі, штабелери, електричні візки); штабелювальні машини (електроштабелери, крани-штабелери).

За ступенем механізації праці розрізняють засоби механізації, комплексної механізації і автоматизації (вантажопіднімальні крани, конвеєри, електронавантажувачі, автоматизовані крани-штабелери); засоби малої механізації (ручні вантажні візки, домкрати).

За періодичністю дії підйомно-транспортне обладнання поділяють на два види: машини безперервної дії (конвеєри, елеватори); машини циклічної (періодичної) дії (електричні навантажувачі, штабелери, вантажопіднімальні крани, ліфти).

За родом перероблювального вантажу розрізняють обладнання для перевантаження тарно-штучних вантажів у ящиках, бочках, мішках (вантажопідйомні крани, електронавантажувачі, автонавантажувачі); обладнання для перевантаження масових насипних і навалочних вантажів (ківшеві навантажувачі, стрічкові транспортери ); обладнання для перекачування й транспортування трубопроводами наливних вантажів.

За типом приводу обладнання поділяють на механічними ручної дії (ручні вантажні візки); машини з механічним приводом (електроно - вантажувачі); гравітаційні пристрої (роликові транспортери).

Підйомно-транспортне обладнання має бути безпечним в експлуатації; забезпечувати високу продуктивність і мати високий коефіцієнт корисної дії; бути зручним в роботі й легким в керуванні; мати необхідну конструктивну міцність і довговічність; бути економічним у виготовлені та користуванні.

Вантажопіднімальні машини призначаються для механізації піднімання й опускання вантажів. За допомогою окремих машин можна також переміщувати вантажі в певних межах у горизонтальній площині. Вони використовуються для виконання вантажно-розвантажувальних робіт.

Основними параметрами, що характеризують вантажопіднімальні машини, є: вантажопідйомність, швидкість піднімання і пересування, висота підйому, габарити, тип приводу, маса. До вантажопіднімальних машин належать талі, тельфери, лебідки, підйомники, вантажні ліфти, крани.

Талі і тельфери – це підвісні вантажопіднімальні механізми періодичної дії. Ручний таль - це компактний механізм з вантажоупорним гальмом. Механізм таля змонтований в обоймі, підвішуваній на гаку. Елементом, що піднімає вантаж, служить ланцюг, який переміщується за допомогою вантажної зірочки. Зірочка через передатний механізм зв’язана з тяговим колесом, що обертається вручну.

Електроталь – це вантажопідйомна машина, яка складається з лебідки й барабана, змонтованих в одному корпусі, а також вантажозахватного пристрою. Кінцевий вимикач призначається для вимикання електродвигуна лебідки при досягненні вантажозахватним пристроєм крайнього верхнього положення.

Тельфером називається електроталь, об’єднаний з монорейковим візком, який пересувається під стелею будівлі по монорейці. Керування тельферами здійснюється за допомогою магнітних пускачів, що приводяться в дію кнопковою станцією, підвішеною на гнучкому кабелі на висоті 1,2 м від підлоги. Найпоширеніші тельфери вантажопідйомністю 0,25-5 т і висотою піднімання до 6 м. швидкість піднімання вантажу становить 8-10 м\хв, швидкість пересування – 20 м\хв.

Підйомник – це пристрій для піднімання вантажу або людей у спеціальних вантажонесучих пристроях, які переміщуються по жорстких напрямних. Похилі підйомники призначаються для транспортування вантажів, упакованих в ящики чи мішки між двома поверхами. Похилий підйомник ПН-200 встановлюється всередині будівель і має найбільшу висоту підйому платформи – 3,3 м, швидкість руху – 0,35 м/с. підйомник складається з верхньої і нижньої огорожі, ферми, платформи і приводу.

Огорожі встановлюються на поверхах для дотримання правил техніки безпеки. Ферма кріпиться до підлоги і стіни. У верхній частині ферми встановлюється блок, через який проходить канат, а в нижній – барабан. Канат одним кінцем прикріплюється до барабана приводу, а другим – до вантажної платформи. Зупинення платформи на рівні поверху відбувається автоматично за допомогою кінцевого вимикача, встановленого на фермі.

Для безпечної роботи підйомника на його дверях розміщено механічний та електричний блоківники. Оснащений він також уловлювачами, блокувальними і сигнальними пристроями.

Підйомник з вертикальним рухом кабіни по встановлених в закритій шахті напрямних називається ліфтом. Ліфти різної вантажопідйомності широко використовуються на складах, у холодильниках і в магазинах. Вони працюють у повторно-короткотерміновому режимі і призначаються для піднімання і спускання з шахти, кабіни, лебідки, противаги, обмежувача швидкості, електрообладнання і електроапаратури.

Ліфти, що використовуються в торгівлі, поділяються на ліфти загального призначення, вантажні вижимні, вантажні тротуарні, вантажні малі магазині. У вижимних ліфтів кабіна приводиться в рух силою, яка діє знизу, у тротуарних – кабіна на верхній зупинці виходить крізь люк шахти на рівень підлоги або вище на 1 м для безпосереднього навантаження товарів в автотранспорт.

Ліфти комплектують місцевим або дистанційним керуванням, вантажопідйомність ліфтів становить від 100 кг до 5 т, швидкість руху кабіни – 0,2 – 0,5 м\с, висота підйому кабіни – 5,2 – 45 м.

Кранами називають вантажопідйомні машини періодичної дії, за допомогою яких піднімають вертикально і переміщують горизонтально штучні, затарені і сипкі вантажі, утримувані вантажозатискним органом.

Залежно від конструкції розрізняють крани вантажопідйомні, мостові, козлові, крани-штабелери, автомобільні тощо. В підприємствах оптової торгівлі, а також на товарних дворах при станціях залізниць використовують вантажопідйомні мостові і козлові крани, крани-штабелери, автомобільні крани. Мостові крани дістали таку назву від основного несучого органу (металевої конструкції прогонної будови), так званого мосту, перекинутого через складські приміщення від однієї стіни до іншої.

На мосту крана встановлено кілька механізмів: піднімання вантажу; пересування крана; пересування вантажного візка (вантажного затискача). Міст пересувається по підкрановому шляху н сталевих колесах, які приводяться в дію електродвигуном. Вантажний візок крана піднімає і пересуває вантаж упоперек складу, а міст пересувається вздовж складу.

Краном керують з підвішеної до мосту кабіни, або за допомогою кнопкової станції, розміщеної всередині складу на підлозі. Мостові крани застосовують переважно в закритих складських приміщеннях і під навісами. Порівняно з іншими вантажопідйомними машинами такі крани дають змогу повніше використовувати складські площі, переміщувати вантажі по всій площі складу, укладати їх високими штабелями.

Козлові крани використовуються для механізації вантажно-розвантажувальних робіт переважно на відкритих складах. Козловий кран відрізняється від мостового тим, що його прогонні конструкції спираються на стійки. Конструкція кожного крана спирається на дві пари жорстких стояків, які розташовані під кутом один до одного у вигляді козлів. Кран пересувається по спеціальних підкранових шляхах (рейках), укладених на напівшпалах на баласті.

Вантажопідйомним механізмом на козловому крані служать електроталі або вантажні візки, що пересуваються по фермі крана. Для збільшення робочої зони козлові крани можуть мати консолі, що виходять за межі опор. Козлові крани оснащують універсальним набором вантажозатискних пристосувань.

Козлові крани мають такі основні техніко-економічні показники: вантажопідйомність – від 3,2 до 32 т; прогін крана – від 10 до 32 м; висота підйому вантажу – 7-10 м; швидкість піднімання – 0,1-0,3 м\с; швидкість пересування крана – 0,5-2 м\с; загальна маса кранів, що керуються з кабіни – 8,87 т.

Транспортні машини і механізми призначаються для горизонтального і слабо похилого пересування сипких і штучних вантажів на відносно невеликі відстані в межах одного або кількох сполучених складських приміщень, а також при навантаженні транспортних засобів. За принципом дії транспортувальні машини і механізми поділяють на дві групи: безперервної дії – конвеєри, транспортери (стрічкові, пластинчасті, роликові) і періодичної дії – візки ручні, електричні, кабельні, з двигуном внутрішнього згорання, тягачі.

На складах оптової і роздрібної торгівлі і в магазинах для вантажно-розвантажувальних робіт використовують конвеєри (транспортери) як транспортні засоби для переміщення вантажів в горизонтальному напрямку, а також для штабелювання. За характером несучої поверхні розрізняють стрічкові, пластинчасті й роликові конвеєри. За конструкцією конвеєри поділяються на пересувні і стаціонарні, з постійним і змінним кутом нахилу. Найпоширенішим конвеєром є стрічковий, який призначається для механізації переміщення в горизонтальному і слабо похилому напрямках сипких і тарно-штучних вантажів.

Стрічкові конвеєри бувають з плоскою стрічкою для пересування штучних вантажів у мішках, ящиках, коробках, та зі стрічкою, в згині якої утворюються жолоб для переміщення сипких вантажів (солі, картоплі, овочів). Випускаються конвеєри з відстанню між барабанами від 5 до 15 м і стрічкою завширшки 400-500 мм. Швидкість руху стрічки – 1-3м\с; найбільша висота підйому вантажу –від 1 до 5,4 м.

Пластинчастий конвеєр призначається для транспортування штучних і затарених вантажів в горизонтальному напряму або під кутом до 35 %. Вантажонесучий елемент його складається з окремих пластин, кожна сьома з яких має упорну планку, що запобігає ковзанню вантажу при нахилі конвеєра. Такі конвеєри використовують при розвантаженні вагонів і автомашин, спусканні і підніманні вантажів з одного поверху на інший, а також для укладання вантажів штабелями. Пластинчасті конвеєри мають довжину від 4до 40 м, ширину настилу – 400-1600 мм, швидкість руху ходової частини – від 0,1 до 1 м\с.

У роликових конвеєрів, на відміну від пластинчастих, використовується система роликів, закріплених на нерухомій рамі, по яких переміщується вантаж у тарі. За принципом дії роликові конвеєри бувають приводними і неприводними (гравітаційними).

Електричні візки використовують для горизонтального і слабо похилого транспортування вантажів у складських приміщеннях. Електровізки живляться електроенергією акумуляторгної батареї, розміщеної безпосередньо на візку. Вантажні платформи візків поділяються на підйомні (до 100 мм) і не підйомні. Вантажопідйомність візків становить від 125 до 2000 кг. Швидкість пересування візка з вантажем – 16-18 км\год, без вантажу – 20-22 км\год.

Ручні візки – найпростіший і найпоширеніший засіб малої механізації для горизонтального транспортування вантажів. Перевагою цих пристроїв є їх велика маневреність і простота конструкції. Залежно від призначення ручні вантажні візки випускаються вантажопідйомністю від 50 до 3200 кг. Кожний тип візків має буквено-цифрову індексацію, де буквами позначають призначення, а цифрами – вантажопідйомність.

Візок ТГВ-500М з гідравлічним підйомом вилок вантажопідйомність 500 кг призначається для переміщення вантажів у тарі, укладених на стандартних піддонах. Складається з двох підйомних вилок з установленою на них поворотною опорою, на якій закріплюється ручний плунжерний гідравлічний насос. Поворотна опора сполучена з поршневим гідро циліндром і масляним баком. На ній встановлено два колеса з гумовими шинами. Шток гідро циліндра закріплюється на рамі підйомних вилок. Підйомні вилки – це П-подібна ходова рама. На кінцях вилок встановлено чотири шарнірних колеса (парами – одна за одною). Висота підйому вантажу над рівнем підлоги становить 125 мм, маса візка – 73 кг.

Вантажно-розвантажувальні і штабелювальні машини призначаються для завантаження транспортних засобів, їх розвантаження, а також для проведення вантажно-розвантажувальних робіт на складах. Залежно від конструктивних особливостей вони поділяються на електричні навантажувачі, автомобільні навантажувачі й електричні штабелери.

Електричні навантажувачі призначаються для транспортування і штабелювання товарів в ящиках, мішках і коробках, укладених на одно настильні або двонастильні піддони, товарів у дрібній упаковці і сипких вантажів у контейнерах. Електронавантажувач має такі основні вузли: кузов машини з рамою, вантажопідйомний механізм, передній (ведучий) і задній мости, електродвигун, апаратуру керування навантажувачем. Як джерелом енергії акумуляторною батареєю. На всіх вилкових навантажувачах загального призначення використовується чотириколісна схема ходової частини, колеса – гумові. Це забезпечує стійкість машини при відносно великій висоті штабелювання і швидкості пересування. Триколісна схема застосовується у спеціальних вилкових навантажувачах підвищеної маневреності для роботи у вузьких проходах.

Граничні рекомендовані відстані транспортування вантажів становлять до 100-200 м, вантажопідйомність – від 250 до 5000 кг, висота підйому вилок – до 4,5 м, швидкість руху – 20 км\год.

Універсальність електронавантажувача забезпечується змінними вантажозатискними пристосуваннями: кантувачем, бічним затискачем, Вилковим затискачем, стрілою, ковшем.

Автонавантажувач є вантажно-розвантажувальною машиною з двигуном внутрішнього згорання для виконання складських операцій на відкритих складах і майданчиках. Складається автонавантажувач з корпусу, вантажопідйомника з вилками, гідроприводу для підняття вантажопідйомника, рульового керування й силового органу. Наявність знімних вантажозатискних пристосувань (штирів грейдерів, ковшів, бічних затискачів, кранових стріл), відносно висока маневреність, здатність транспортування вантажів на території баз – відмінна особливість автонавантажувачів. На оптових базах і складах споживчої кооперації найпоширеніші автонавантажувачі вантажопідйомністю 5 т з висотою підняття вантажу від 2,8 до 4,5 м.

Різновидом електронавантажувачів є штабелери, які призначаються для штабелювання і стела жування вантажів в складських приміщеннях з вузькими проходами (до 1,4 м) на відносно велику висоту. Основна особливість їх полягає в тому, що при перевезенні вантажу його центр ваги розміщується всередині опорного контура машини, що поряд із великою колісною базою забезпечує їхню стійкість і дає змогу не передбачати в їх конструкції противаги, як у електронавантажувачів.

Електроштабелер ЕШ-186 має вантажопідйомність 500 кг, висоту підняття вилок – 4,5 м, масу – 2,3 т і невеликі габарити. Складається з корпусу, ведучого моста, передніх коліс, вантажопідйомного механізму, кареток висування і зміщення, електрообладнання, гальмівної системи, гідроприводу, рульового керування і коліс, що піддаються керуванню. Джерелом енергії є акумуляторна батарея. Крани-штабелери класифікують за типами (мостові, стелажні) і видами (опорні, підвісні, підлогові), вантажопідйомністю 0,125-12,5 т і керуванням з підлоги, кабіни або автоматично.

Мостовий кран-штабелер застосовується на складах, де товари зберігаються штабелями і на стелажах. Від мостового крана відрізняється лише тим, що візок обладнаний вертикальною колоною, по якій рухається вантажний затискач, а також є вилковий затискач для вантажів в стандартній тарі або на піддонах.

Стелажний кран-штабелер використовується для роботи між стелажами. Побудований він як візок, що має вертикальну колону і напрямні для підйомної платформи, на якій міститься вантаж-затискач. Пересувається по рейках в проході між двома рядами стелажів. Кран забезпечує укладання вантажу заввишки до 16 м.

Дата добавления: 2014-01-04