Несумісні поєднання лікарських засобів

План.

Тема: НЕСУМІСНОСТІ В АПТЕЧНІЙ ТЕХНОЛОГІЇ.

ЛЕКЦІЯ 15

1. Несумісні поєднання лікарських засобів, їх класифікація.
1.1. Фізичні (фізико – хімічні) несумісності.
1.1.1.Нерозчинність.
1.1.2.Незмішуваність інгредієнтів.
1.1.3. Коагуляція колоїдних розчинів і розчинів ВМС.
1.1.4. Розшарування емульсій.
1.1.5. Відволожування і втрата сипкості в порошках.
1.1.6. Виділення кристалізаційної води.
1.1.7. Адсорбція лікарських засобів.
1.2. Хімічні несумісності.
1.2.1. Утворення осаду.
1.2.2. Зміна кольору, запаху і виділення газів.
1.2.3. Зміна консистенції лікарського препарату.
2. Зміни, що протікають без видимих проявів.
2.1. Окисно - відновні процеси в лікарських формах.
3. Фармакологічні несумісності.

Одним з важливих факторів прояву лікувальної дії лікарських препаратів є сумісність речовин у прописаній лікарській формі. Однак бувають випадки, коли інгредієнти, що входять до складу лікарського препарату, при взаємодії утворюють нові речовини.
Іноді така взаємодія не порушує терапевтичної дії лікарського препарату, оскільки речовини, що утворюються, мають ті ж терапевтичні властивості, що і вихідні. На­приклад, пілюлі Шерешевського, у яких вільний йод вступає у взаємодію з іншими компонентами, але його терапевтична дія при цьому зберігається. Іноді лікар свідомо створює умови для взаємодії компонентів пропису в розрахунку на фармакологічну дію продуктів реакції (різні комбінації натрію тіосульфату з кислотами, розраховані на тера­певтичний ефект дрібнодиспергованої сірки, що виділяється при розкладанні натрію тіосульфату в кислому середовищі) або передбачає при цьому посилення специфічної дії інгредієнтів (що називається фармакологічним синергізмом - співдружна, спільна дія), в інших випадках - ослаблення чи навіть повне усунення побічної дії одного з прописаних компонентів, тобто передбачає розумне використання фармакологічного антагонізму деяких лікарських речовин для досягнення бажаної терапевтичної дії.
У технологічному аспекті при виготовленні складних лікарських препаратів можуть виникати різні утруднення, що вимагають застосування особливих прийомів чи дода­вання (без узгодження або за згодою лікаря, що прописав рецепт) не передбачених у рецепті допоміжних речовин.

Фармацевтичними несумісностями (Incompatibilita pharmaceutica) на­зиваються такі поєднання інгредієнтів, у яких в результаті взаємодії лікарських речовин між собою і з допоміжними речовинами істотно змінюються їх фізико-хімічні властивості, а тим самим і терапевтична дія.
Ці зміни, не передбачені лікарем, можуть відбуватися в процесі виготовлення і збе­рігання лікарських препаратів.
Юридичні аспекти проблеми фармацевтичних несумісностей регламентуються наказом МОЗ України № 117 від 30.06.94. Рецепт, що містить несумісні лікарські речо­вини, вважається недійсним, і ліки по ньому відпускати не можна. До цієї ж групи відно­сяться неясні, нечіткі і неточно виписані рецепти.
Якщо в аптеку надходить рецепт, у якому прописані несумісні лікарські засоби, про­візор повинен поставити на ньому штамп «Рецепт недійсний» і повернути хворому. Про це можна довести до відома лікаря, який повинен виписати хворому інший рецепт. За неправильно виписаний рецепт лікар несе відповідальність. Контроль правильності ре­цептів, що надходять в аптеку, - обов'язок провізора.
У випадку відпуску ліків, виготовлених за несумісним прописом, провізор відпові­дає так само, як і за неправильно приготовлені ліки, якщо це призводить до тяжких наслідків.
Лікарю все важче враховувати можливі виникнення несумісностей при поєднанні різних інгредієнтів. Гострота цієї проблеми особливо зростає зі збільшенням номенкла­тури застосовуваних лікарських речовин. Тому при створенні складних прописів необ­хідна взаємна консультація лікаря і фармацевта.
Щоб вирішувати питання сумісності лікарських засобів в оптимальній лікарській формі, провізор і лікар повинні бути добре інформовані про лікарські препарати не тільки в терапевтичному відношенні, але і знати їхню хімічну природу, фізико-хімічні власти­вості (розчинність, рН середовища, леткість, температуру плавлення та ін.), можливі взаємодії, реакційну здатність та інші характеристики.
Універсального способу подолання несумісностей у лікарських препаратах не існує. У кожному конкретному випадку фармацевт повинен сам вишукати способи і засоби Для вирішення задачі, виходячи зі знань фізико-хімічних властивостей компонентів лікарської форми.
Основні заходи, використовувані в цих випадках: зміна складу і кількості розчинни­ка; додавання або виключення інгредієнтів, що істотно не змінюють терапевтичної дії препарату; заміна одних лікарських засобів іншими, заміна лікарської форми. Ці дії повинні обов'язково узгоджуватися з лікарем.
Заміна лікарських речовин і зміна розчинника. У літературі є рекомендації сто­совно подолання несумісностей шляхом заміни таких лікарських засобів: калію бромід заміняють натрію бромідом, кодеїн - кодеїну фосфатом (1,0 - 1,33 г), кодеїну фосфат - кодеїном (1,0 - 0,75 г), кофеїн-бензоат натрію - кофеїном (1,0 - 0,4 г), натрію тетраборат - борною кислотою (1,0 - 0,65 г), рідкий фенол - фенолом кристалічним, еуфілін - теофі­ліном (1,0-0,8 г).
У деяких випадках лікарські речовини можуть бути нерозчинні чи малорозчинні в прописаних розчинниках. Шляхом заміни розчинника можна регулювати їх розчинність.
Rр.: Picis liquidae
Sulfuris praecipitati ana 10,0
Tincturae Capsici 1 ml
Acidi salicilyci 1,0
Olei Ricini 1,5
Spiritus aethylici 70 % 50 ml
Міsсе. Dа. Signa. Наносити на уражені ділянки шкіри.
Дьоготь і касторова олія розчинні в спирті міцністю не нижче 90 %. При змішуванні порошку сірки з касторовою олією, що обволікає сірку, утворюється нерозчинна тягуча маса, що випадає в осад.
Для усунення несумісності необхідно 70 % спирт замінити 90 %. Сірку розтирають у ступці з настойкою стручкового перцю. Саліцилову кислоту, дьоготь і касторову олію розчиняють у 90 % спирті і при постійному розтиранні змивають сірку отриманим спир­товим розчином зі ступки у флакон для відпуску.
Заміна лікарської форми. Цей спосіб за умови терапевтичної еквівалентності замін­них форм дуже ефективний. Існують приклади подолання несумісностей шляхом замі­ни мікстур порошками, крапель мікстурами, порошків мікстурами і т. п. Наприклад, суміш камфори з фенілсаліцилатом чи хлоралгідратом не сумісні в по­рошках, цілком сумісні в пілюлях і в рідкій формі - зубних краплях.
Виділення одного з компонентів препарату. При реалізації цього способу вини­кають деякі труднощі, оскільки отруйні, наркотичні і сильнодіючі засоби забороняється відпускати не в складі виготовленого препарату.
Rр.:Іоdі 0,1
Каlii iodidi 1,0
Chloroformi 5,0
Оlеі Vаsеlinі 5,0
Міsсе. Dа. Signa. Розтирання.
У даному прописі вводити калію йодид нераціонально, оскільки йод добре розчи­няється в хлороформі. Варто вказати лікарю на виключення з пропису калію йодиду (для розчинення якого необхідно додавати воду, що не змішується з хлороформом і вазеліновим маслом).
Як видно, у багатьох випадках все-таки вдається прописи з несумісними поєднан­нями зробити раціональними, використовуючи відповідні технологічні прийоми, погод­жені з лікарем.

Дата добавления: 2014-01-04