Мікрофлора повітря

МІКРОФЛОРА ВОДИ

Мікрофлора води багато в чому відображає мікробний пейзаж ґрунту. Розрізняють власне водну мікрофлору – автохтонну і ту, яка потрапила з ґрунту, повітря, зі стічними водами – алохтонну.

Постійну мікрофлору природних водоймищ складають Pseudomonas fluorescens, Bacterium aquatilis, Micrococcus roseus та інші аероби. У болотяних мулах, нафтових родовищах, мулових відкладеннях морів та океанів зустрічаються анаеробні метаноутворювальні бактерії.

Найбільша кількість мікроорганізмів міститься у відкритих водоймах і річках, особливо в поверхневих і прибережних водах. Тут живуть залізобактерії, псевдомонади, аеромонади, синьо-зелені та пурпурні бактерії.

Водоймища, що розташовані поблизу великих міст, багаті на мікроорганізми внаслідок їх забруднення.

Для характеристики ступеню забрудненості природних водоймищ в екології застосовують поняття сапробності (від грец. sapros – гнилий).

Розрізняють наступні зони:

1) Полісапробна – багата органічними залишками сильно забруднена вода;

2) Мезосапробна – зона помірного забруднення;

3) Олігосапробна – зона чистої води, мало органічних сполук і мікроорганізмів.

Мікроорганізми, що утилізують різні органічні та неорганічні сполуки, які містяться у воді, приймають активну участь у процесах самоочищення водойм.

Мікроорганізми здатні акумулювати в своїх клітинах важкі метали і шкідливі для людини хімічні речовини. Завдяки цій властивості їх можна використовувати для очистки стічних вод різних підприємств.

Вода може бути фактором передачі інфекцій, оскільки патогенні мікроорганізми зберігають в ній тривалий час свою життєдіяльність. Так, збудники черевного тифу, дизентерії, лептоспірозу, гепатиту А, поліомієліту зберігаються від декількох днів до тижнів. Холерний вібріон і легіонели навіть можуть розмножуватись у воді.

Ступінь біологічної забрудненості води визначають: загальне мікробне число, колі-титр, колі-індекс.

Мікрофлора повітря досить різноманітна, її кількісний і якісний склад визначається ступенем забруднення повітря пилом, колоттю, сажею, іншими продуктами життєдіяльності людини, сезоном року, кліматом, вологістю. Більша кількість мікробів знаходиться у повітрі великих міст, менша – в сільській місцевості, над лісами; повітря високо в горах практично стерильне.

Мікроорганізми поступають у повітря з частинками пилу з ґрунту, рослин, від людини та тварин.

Повітря не є сприятливим середовищем для росту і розмноження мікробів, оскільки в ньому немає поживних речовин, достатньої вологості і оптимум температури, згубно діють УФ-промені, висушування.

Тому мікрофлора повітря представлена сапрофітними бактеріями, що утворюють пігменти, крім того, виявлені споро утворюючі бацили, дріжджові і цільові гриби, віруси.

Кількість мікроорганізмів у закритих приміщеннях визначаються санітарно-гігієнічним режимом цих прим імень. Скупчення людей, погана вентиляція, слабе освітлення, нечасте миття підлог складають умови для нагромадження у повітрі мікроорганізмів.

Повітряно-крапельним шляхом можуть передаватись збудники грипу, коклюшу, кору, туберкульозу, стафілококової та менінгококової інфекцій.

Провітрювання приміщень, вологе прибирання у поєднанні з вентиляцією, обробка УФ-лампами веде до зниження мікробної забрудненості повітря.

Дата добавления: 2014-01-04