Система перцепції або суб'єктивної поглядів

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Тема 15. Заняття 1. Технологія особистісно-орієнтованого консультування.

Якщо я утримаюся тому, аби втручатися в справи людей

вони самі про себе поклопочуться.

Якщо я не командуватиму людьми

вони самі діятимуть самостійно.

Якщо я утримаюся від проповідування, люди самі себе виправлять.

Якщо я не буду нав'язливим, люди стануть самими собою.

Лао Цзи.

У 1951 році Роджерс представив свою теорію особи і поведінки в заключній главі книги «центрована для Клієнта терапія» (Client-centered Therapy). Через вісім років з'явилася колективна публікація під назвою: «Психологія: вивчення науки» (Psychology A Study of Science), в якій була представлена модифікована версія даної роботи. У цій версії, як вважав Роджерс, найстрогіше викладені основні теоретичні положення і «найпомітніше ігнорується все те, що я написав раніше» (Rogers, 1980, р. 60). Пізніше, разом із співавторами (напр., Meador, Rogers, 1979; Raskin, Rogers, 1989), Роджерс заново сформулював свою теорію, але не змінив її суті. Роджерс вважав, що ця теорія, як і будь-яка інша, має бути не догмою, а стимул-реакцією для подальших творчих розробок.

Комбс і Снігг (Combs, Snygg, 1959) стверджують, що, взагалі кажучи, поведінку можна розглядати або з точки зору стороннього спостерігача, або з точки зору тих, хто здійснює дані вчинки. Інколи говорять, що перші розглядають поведінку із зовнішньої точки зору, тоді як останні розглядають його з внутрішньої, суб'єктивної точки зору. Роджерс пише про свою фунда­ментальну віру в суб'єктивне. Він відзначає, що «людина живе по суті в власному особистому і суб'єктивному світі, і навіть його найбільш об'єктивне функціонуванні, наприклад в науці, зокрема в математичній, є результатом руху до суб'єктивної мети і суб'єктивного вибору» (Rogers, 1959, р. 191). Саме цей акцент на суб'єктивному, перцепції погляді на клієнтів зумовив затвердження терміну «центрований» для клієнта. Сприйняття клієнтів розглядається як їх версія дійсності.

Пізніше Роджерс ще не раз підкреслював, що єдина реальність, яку можуть пізнати люди, — це світ, який вони сприймають індивідуально, і досвід даного моменту. Віра в те, що існує «реальний світ», з визначенням якого може погодитися кожен, — розкіш, яку людська раса не може собі по­зволить. Така віра веде до розвитку помилкових переконань, подібно до того як віра в тех­нологію довела наш вигляд до грані знищення. Суть альтернативної гіпотези Род­жерса полягає в тому, що є стільки ж видів реальності, скільки існує людей. Більш того, люди все частіше і частіше «внутрішньо і организмически отверга­ют уявлення про одну-єдину, схвалену суспільством дійсність» (Rogers, 1980, р. 26).

Дата добавления: 2014-01-04