Тенденція актуалізації

Роджерс вважав, що у Всесвіті діє тенденція, сприяюча її раз­витию. Ета формуюча тенденція є «постійним прагненням до все більшому впорядковуванню і взаємозв'язаному ускладненню, очевидне як на неорганічному, так і на органічному рівні. Всесвіт завжди будує і створює, так само як і руйнує» (Rogers, 1980, р. 126).

Тенденція актуалізації є єдиним основним мотиваційним внут­ренним імпульсом. В кожного організму є природжена тенденція до розвитку своїх здібностей з метою підтримки, репродукції самої себе, а також рас­ширения кордонів свого «Я». Тенденція актуалізації діє завжди у всіх орга­низмах і є відмітною ознакою при визначенні, живий даний організм або мертвий. Організм завжди до чого-небудь прагне. Крім того, тенденція актуали­зации включає подальшу диференціацію органів і функцій.

Роджерс, грунтуючись на своєму досвіді індивідуального і групового консультиро­вания, а також на результатах своїх спроб надати студентам в класах «сво­боду вчитися», укладає, що «схоже, для окремої людської істоти наи­более характерний цілеспрямовано прагнути до цілісності, до актуалізації своїх по­тенциальных можливостей» (Rogers, 1977, р. 240). Роджерс намагався підтвердити на­личие тенденції актуалізації як спостерігаючи світ живої природи, наприклад стежачи за поведінкою морських водоростей або дітей, які вчаться ходити, так і проводячи эмпи­рические дослідження, вивчаючи поведінку морських їжаків, щурів, немовлят, ветеранів війни з пошкодженнями мозку і так далі Наріжним каменем як терапевтичного, так і політичного мислення Роджерса було наступне переконання: завдяки стремле­нию до актуалізації, люди рухаються до саморегулювання, до самоудосконалення і позбавляються від контролю з боку зовнішніх сил.

Тенденція актуалізації в основному позитивна. Роджерс вірив в мудрість організму, «вірив в наявність в кожного індивідуума конструктивного прагнення до повної реалізації наявного потенціалу» (Raskin, Rogers, 1989, р. 155). Люди спо­собны направляти і контролювати самих себе, а також регулювати свою поведінку за наявності деяких певних умов. Використовуючи особово-центрований підхід, консультанти ставлять унітарний діагноз: «Всі психологічні труднощі обумовлені блокуваннями прагнення до актуалізації». Отже, завдання кон­сультантов полягає в тому, аби використовувати цей властивий всім людям позитивна мотиваційна стимул-реакція. Маслоу (Maslow, 1970) аналогічним чином рас­сматривает основи людської природи, коли пише, що у людини, мабуть, є залишки інстинкту і що результати клінічних і інших досліджень на­водят на думку про те, що ці слабкі инстинктоидные тенденції є положи­тельными, корисними і заслуговуючими збереження.

Слід зазначити, що, мабуть, люди часто мають дві мотиваційні систе­мы, организмическую тенденцію актуалізації і свідоме эго. Маслоу (Maslow, 1962) пише, що захисні сили людей і тенденції до зростання постійно знаходяться в конфлікті, і відзначає, що прагнення до актуалізації може включати мотива­цию як для підтримки стану неповноцінності, так і для зростання. Проте за наявності певного емоційного середовища мотивація для зростання стає все бо­лее і сильнішою.

Дата добавления: 2014-01-04