Задачи сравнительно-юридической педагогики

3.

2.

1.

План

1. Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів.

2. Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів.

3. Роль одноклітинних організмів у житті людини. Профілактика захворювань.

Література

1. Тагліна О.В. Біологія. 10 клас. Підруч. Для загальноосв. навч. Закл. – Х.:

Ранок, 2010, ст.195-210.

Прокаріоти – просто побудовані одноклітинні організми, у клітинах яких немає оформленого ядра.

До прокаріотів належать бактерії та ціанобактерії.

Бактерії здійснюють у природі велику кількість різноманітних перетворень речовин.

Клітини прокаріотів прості за будовою:

- плазматична мембрана

- цитоплазма

- у деяких газові вакуолі

- іноді слизова капсула, включення

- рибосоми

- 1-2 нуклеоїди

- у деяких є джгутики або ниткоподібні або трубчасті утвори з білків і полісахаридів (сприяють прикріпленню до субстрату, у передачі спадкової інформації під час кон’югації)

Клітини дрібні за розмірами, більшість одноклітинні, є колоніальні. Іноді скупчення клітин оточені слизовою оболонкою – капсулою.

Форма клітин різна: куляста (коки), паличкоподібна (бацили), комоподібна (вібріони), спірально закручена (спірили). Прокаріоти поширені у природі:у водоймах, грунті, організмах людини, тварин, рослин. Деякі вступають у мутуалістичні відносини з хазяїном (кишкова паличка у товстому кишечнику людини, бактерії у шлунку жуйних), деякі спричиняють тиф, дифтерію, пневмонію, холеру. За способом живлення прокаріоти є автотрофні (фототрофні -–зелені, пурпурові ціанобактерії і хемотрофні – залізо-, сіркобактерії) та гетеротрофні (сапротрофи, живляться органічними рештками). Є багато паразитичних форм. За способом дихання є аеробні (отримують необхідну енергію завдяки окисленню органічних сполук) та анаеробні (за рахунок безкисневого розщеплення органічних сполук). Розмножуються прокаріоти нестатевим способом – поділом (клітина збільшується, в ній подвоюється ДНК, клітина ділиться пополам). Можливий статевий процес, коли дві клітини обмінюються спадковою інформацією через вирости цитоплазми. У несприятливих умовах прокаріоти утворюють спори, які можуть витримувати посуху, перепад температур і зберігатися десятки років.

В одноклітинних еукаріотів усі функції виконує одна клітина. Окрема клітина одноклітинних – цілісний організм, якому притаманні всі прояви життя: обмін речовин, подразливість, ріст, розмноження та інші властивості.

Клітини одноклітинних можуть об’єднуватися у колонії для спільного виконання життєвих функцій, але при цьому кожна клітина може сама виконувати всі функції живого.

Одноклітинні еукаріоти-тварини: амеба, хлорела, інфузорія-туфелька, ацетабулярія.

Їхні розміри мікроскопічно малі. Тіло складається із цитоплазми (ектоплазма та ендоплазма) та оболонки, яка надає одноклітинній тварині постійної форми.

Функції травлення виконують травні вакуолі, виділення – скоротливі, руху – джгутики, війки, сприйняття світла – світлочутливе вічко.

За способом живлення – це гетеротрофи.

Таксиси – рухи одноклітинних у відповідь на подразник (позитивні та негативні).

Інцистування – важлива біологічна риса найпростіших, переживання несприятливих умов у вигляді цисти.

Одноклітинні еукаріоти-рослини: зелені водорості (хламідомонада, хлорела). У них є пластиди, вакуолі, клітинна стінка. За способом живлення – автотрофи.

Одноклітинні еукаріоти-гриби: дріжджі. У них є клітинна стінка, за способом живлення – гетеротрофи.

Розмноження одноклітинних еукаріотів переважно нестатевим шляхом (поділ навпіл мітозом), у деяких – статевий процес (обмін генетичною інформацією).

Бактерії беруть участь у:

1) кругообігу речовин

2) мінералізації органічних сполук

3) утворенні корисних копалин

4) впливають на постійність газового складу атмосфери

5) забезпечують родючість грунтів

6) сприяють самоочищенню водойм

Людина використовує бактерії у господарстві, рослинництві, тваринництві, галузях харчової, фармацевтичної промисловості.

Бактерії спричинюють інфекційні захворювання людини (туберкульоз, сибірка, ангіна, харчові отруєння, чума, холера), псують продукти харчування, завдають шкоди технологічним процесам.

Одноклітинні еукаріоти є учасниками ланцюгів живлення, беруть участь у процесах ґрунтоутворення, утворюють поклади вапняних і силіцієвих порід.

Людина використовує у господарській діяльності спеціальні види дріжджів (випічка хліба), деякі види водоростей як біологічні індикатори у визначенні токсичності водойм та грунтів.

Серед одноклітинних еукаріотівбагато паразитів рослин, тварин, людини: малярійний плазмодій, дизентерійна амеба, джгутикові трипаносоми.

Профілактика захворювань, спричинених паразитичними одноклітинними еукаріотами включає дотримання правил гігієни, термічну обробку їжі, проведення заходів із переривання життєвого циклу паразита на різних стадіях.

Российское общество предпринимает усилия, чтобы стать полноправным членом мирового сообщества. Становление новой государствен­ности, переход нашего общества к новым соци­ально-экономическим отношениям сопровож­даются трудностями, кризисными явлениями во многих областях жизни людей, резким обострением криминогенной обстановки в стране, а вместе с этим — значительным усложнением содержания, форм и методов деятельности правоохранительных органов.

В этих условиях одним из важных направлений творческого по­иска и совершенствования работы по укреплению законности и пра­вопорядка выступает изучение мирового опыта правоохранительной деятельности, его анализ, оценка и обоснованное использование. Немалую роль в этом может сыграть сравнительно-юридическая педагогика.

Юридическая педагогика в подавляющем большинстве зарубежных стран, за исключением отдельных работ (США, Германия, Словения, Бельгия), не представлена в виде особой научной отрасли знаний, системы научных разработок, учебников, пособий и публикаций, основанных на научно-педагогической терминологии и парадигме. Она выступает как практика юридической и правоохранительной деятельности, профессионального образования и служебной подго­товки юристов различных специальностей и представлена преимуще­ственно в нормативных документах, содержании профессиональной деятельности и образовательного процесса, формах и методах их осуществления. В ряде разработок для практики правоохранитель­ной деятельности и профессионального образования используются отдельные положения получившей в последней четверти XX в. в США, ФРГ, Франции, Великобритании, Японии, Испании, Шве­ции и некоторых других странах андрагогики — педагогики взрослых (М.Ш. Ноулз, М.Т. Чарлз, П. Лангран, К Шаллер), но они представлены в общем, а не в адаптированном для правоохранительных органов виде.

Сравнительно-юридическая педагогика как раздел отечественной пе­дагогики представляет собой систему знаний о педагогических аспе ктах юридической, правоохранительной деятельности за рубежом, зарубеж­ной практике профессионального образования сотрудников правоохра­нительных органов, ее научно-педагогическую идентификацию, осно­ванную на теории и методологии отечественной общей, сравнительной и юридической педагогики. Это наше научно-педагогическое видение и понимание этой практики и тех концепций, на которых она строится.

Задачи сравнительно-юридической педагогики:

• исследование опыта решения педагогических проблем на ме­ждународном уровне при создании и укреплении правового государ­ства, реформировании законодательства, в деятельности судебных и правоохранительных органов, в юридическом и профессиональном ведомственном образовании, в работе с персоналом правоохрани­тельных органов;

• изучение истории развития и состояния юридической и срав­нительно-юридической педагогики в мире, организация участия в международных сравнительно-педагогических проектах;

• сравнительно-педагогическая экспертиза зарубежного опыта;

• определение возможностей, путей и условий использования зарубежного педагогического опыта в решении правовых проблем в России.

Дата добавления: 2014-01-04