Сімейна психотерапія

Допомога батькам у розв’язанні проблем сімейного виховання

Робота з молодою сім’єю по стабілізації сімейних стосунків

Особливості роботи по соціальній підтримці молодих сімей у системі діяльності центрів соціальних служб для молоді

Профілактична робота з батьками молодого подружжя

Особливості функціонування молодих сімей.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ДОПОМОГА МОЛОДІЙ СІМ’Ї

ТЕМА 26

3.1. Зміст, форми і методи роботи соціальних служб для молоді з молодою сім’єю

3.2. Підготовка молоді до сімейного життя

Література

1. Гурко Т. Семейный портрет без розовых топов //Узы брака, узы свободи /Сост. Т. Розумовская. — М., 1990. — С. 54-69.

2. Новайтис Г. Семья в психологической консультации. — М.: Воронеж,- 1999. — 224с.

3. ОвчароваР.В. Психологическое сопровождение родительства. — М., 2003.

4. 1999. Україна. Людський розвиток. 3 вп. — К., 2000.

5. Шмелев А.Г. Острые углы семейного круга. — М., 1986.

6. Юрьева Л.Н. История. Культура. Психические и поведенческие расстройства. — К., 2002.

1. Особливості функціонування молодих сімей.

Соціальними психологами встановлено, що основними факторами психологічної стійкості як для стабільного, так і для нестабільного суспільства є певні індивідуально-психологічні особливості індивіду, його установки та світовідчуття.

Отже, спеціаліст, що працює у сфері надання психолого-педагогічної допомоги сім’ї, повинен враховувати різні психологічні стани і соціальне самопочуття представників різних поколінь. Знання психологічних особливостей різних поколінь сприятиме побудові ефективних програм психолого-педагогічної корекції стосунків у сім’ї.

Зміни суспільної ідеології для населення СРСР виявились найпотужнішим стресовим фактором. Недоступна раніше свобода від жорстких соціальних, політичних, релігійних та економічних обмежень була потужним психологічним потрясінням. Тому старше покоління в умовах відкритого суспільства виявилось дезадаптованим, оскільки стиль поведінки, що був адекватний для недавнього минулого, стає неадекватним через нові соціальні умови.

Молодому поколінню притаманні демократичніші погляди па більшість життєвих явищ. Формування їх особистості співпало з періодом перебудови, яка відкрила доступ для західної культури на простори СРСР. Різноманітність доступної інформації, що сприймалась ними певною мірою без свідомої ідеологічної, морально-етичної та естетичної корекції сприяла становленню принципово нової генерації людей. Як зазначає Л.М. Юр’єва, «вони (тобто ті, кому зараз 15-20 років), па відміну від усіх поколінь радянських людей, які вірили у світле майбутнє, виховані на думці про те тому, що завтра може бути ще гірше, а може і зовсім не настати. Злидарство, мізерні зарплати батьків, соціальна нерівність стали звичними атрибутами їхнього життя з раннього віку». Представники цього покоління, як зазначає автор, більш схильні до різноманітних адикцій, деструктивних форм поведінки і депресій, ніж представники більш старшого покоління, юність яких проходила у зовсім інших соціально-політичних і соціокультурних умовах.

Проблема полягає в тому, що батьки, навіть після укладання шлюбу їхніми дітьми, продовжують бачити у своєму сипові або дочці дитину, намагаються керувати подружжям, нав’язувати йому свою точку зору і нерідко втручаються у взаємостосунки молодих.

Нерідкі ситуації, коли, наприклад, молода дружина хоче бачити у своєму нареченому чоловіка, здатного вирішувати проблеми, що пов’язані із життєдіяльністю сім’ї. Але при спільному проживанні з батьками чоловік рідко може проявити свої ділові якості, тим паче, якщо його вичитують за найменші огріхи як поганого школяра. Інша ситуація — коли свекруха вважає своїм обов’язком навчити свою невістку «як треба жити».

Подібні проблеми постають, коли молодята проживають з батьками дружини. Молодий чоловік не відчуває себе хазяїном у домі, а мати і дочка не завжди можуть розмежувати «сфери виливу». Тому не менш важливою є підготовка самих батьків молодих.

Отже, виникають два питання: як сприяти гармонізації взаємин із молодим поколінням і зберегти крихту реалізму щодо дійсності старшому поколінню?

Ми вважаємо, що при побудові програм корекції взаємин молодого подружжя з батьками, слід враховувати такі два моменти:

—власне консультативна робота з молодою сім’єю;

—профілактична робота з батьками молодого подружжя.

2. Профілактична робота з батьками молодого подружжя

Однією з форм допомоги людям старшого покоління може бути апелювання до їхньої свідомості у процесі психологічної консультації.

Одним із напрямків консультативної роботи соціального працівника може бути зниження напруги у людей старшого покоління щодо неможливості самореалізації у сучасних умовах.

Технологія роботи з такими клієнтами відображається у формулі, за запропонованій А.Г.Шмельовим: якщо гостро відчувається почуття, що надія на досягнення немає (зовнішні перешкоди явно переважають ваші можливості) можна спробувати переглянути цінності і ціннісні шкали. Головне — не фіксуватись па одній якійсь цінності.

Кожна людина має нахили до чогось, володіє якимись здібностями, певними якостями, що притаманні тільки їй. Якщо людині важко з чимось змиритись, вона не може володіти бажаним, соціальний працівник може сприяти усвідомленню власних можливостей людини, а, отже, «відкрити очі» на цінність власного Я. Зорієнтувати людину, що вона володіє чимось таким (здібностями, якостями тощо) чого не мають інші, і це є безцінний скарб її особистості.

Ще одним напрямком консультативної роботи соціального працівника з людьми старшого покоління може виступати послаблення негативних переживань до молодого покоління.

Молоді є носіями цінностей, які незрозумілі старшим, а іноді й приголомшують їх. Для соціального працівника, як представника молодого покоління, цей аспект роботи виявляється досить складним і суперечливим. Як знайти спільну мову з клієнтом, що належить до іншої «вікової категорії», як заслужити його довіру, як увійти у конфлікт із його цінностями, які можуть здаватися безглуздими? Це все питання професійної майстерності і сумління. Але це не є предметом обговорення.

Технологія роботи з клієнтами, що належать до старшого покоління полягає у орієнтуванні їх на розуміння і рефлексіям двох моментів:

—їх власне покоління було колись по відношенню до більш старшого в такому ж положенні, як тепер молоде покоління до їхнього;

—пройде час і це молоде покоління опиниться у такому ж стані до більш молодшого покоління.

Ще один аспект, на який хотілося б звернути увагу, це рівень тривожності серед різних груп населення. За даними Л.Н.Юр’євої рівень тривожності та індекс життєвої задоволеності корелюють із поколінною належністю:

—у осіб до 30 років домінує нормальний рівень тривожності і високі показники життєвої задоволеності, що є свідченнями благополуччя психоемоційної регуляції та життєвого оптимізму;

—у осіб середнього віку (31-55 років) підвищується тривожність і знижуються показники життєвої задоволеності та оптимізму, що вказує на граничну мобілізацію психоемоційних ресурсів і зниження психологічної стійкості особистості;

—у представників старшого покоління (особливо у непрацюючих пенсіонерів), відбулося катастрофічне зниження індексу життєвої задоволеності і підвищення тривожності.

Враховуючи вище наведену інформацію, соціальний працівник, з метою вивчення психологічної атмосфери сім’ї і сімейних стосунків може використати певні психодіагностичні методики. Нагадаємо лише, що для людей старшого і середнього покоління характерним є традиційні погляди па сім’ю, як на осередок спокою і захисту. Отже, виявити яким чином спільне проживання молодих з батьками впливає на самопочуття останніх допоможуть такі методики, як «Типовий сімейний стан» і опитувальник «Аналіз сімейної тривоги».

3. Особливості роботи по соціальній підтримці молодих сімей у системі діяльності центрів соціальних служб для молоді

3.1. Зміст, форми і методи роботи соціальних служб для молоді з молодою сім’єю

Робота центрів соціальних служб для молоді з сім’єю (переважно молодою) проводитьсяза чотирма основними напрямами:

1. Підготовка молоді до сімейного життя.

2. Робота з молодою сім’єю по стабілізації сімейних стосунків.

3. Допомога батькам у розв’язанні різноманітних проблем сімейного виховання.

4. Сімейна психотерапія

Для того, щоб реалізувати ці напрями роботи, соціальні працівники повинні перш за все створити банки даних щодо стану сімей у регіоні (області, місті або районі). Мається на увазі створення соціального портрету сімей конкретного регіону: загальна кількість сімей, співвідношення сільських та міських сімей, кількість різних типів сімей (неповних, багатодітних, малозабезпечених, одиноких матерів, неповнолітніх матерів, де батьки - алкоголіки, наркомани та ін.). Це допоможе побачити загальну картину розподілу сімей і одночасно визначити пріоритетні напрями роботи з окремими групами сімей.

Крім того, у спеціаліста, який займається проблемою соціальної підтримки молодої сім’ї, повинен бути підібранийпакет різноманітних дослідницьких, тренінгових матеріалів (тестів, анкет, опитувальників) для проведення діагностичної роботи та психотренінгів з різними категоріями сімей, батьками, дітьми, а також для проведення соціально-психологічних, педагогічних досліджень окремих категорій сімей.

Для різних категорій сімей періодично повинні готуватись і видаватись рекламні буклети, відеоматеріали, брошури з найбільш актуальних проблем, які хвилюють сім’ї регіону, молодь, що готується до вступу в шлюб.

До масових культурно-організаційних заходів, які проводяться соціальними службами з сім’єю, можна віднести організацію сімейних вечорів, свят молодої сім’ї, сімейних конкурсів, фестивалів, шоу-програм, тематичних КВК та ін. У зв’язку з цим бажано, щоб спеціалісти мали набір проектів-сценаріїв цих заходів.

3.2. Підготовка молоді до сімейного життя

Як свідчить практика роботи соціальних служб для молоді та проведені дослідження, молодь в основному не підготовлена до сімейного життя. Тому в їх практичній діяльності багато уваги приділяється саме цьому напрямку роботи. Об’єктом роботи є школи, заклади профтехосвіти, коледжі, ліцеї, вищі навчальні заклади, робітничі гуртожитки. Така робота здійснюється за допомогою лекторіїв, групових занять (наприклад, для дівчат і хлопців), а також під час індивідуальних консультацій. Для здійснення такої роботи залучаються, крім працівників соціальних служб, інші спеціалісти - юристи, сексологи, наркологи, психологи, гінекологи, андрологи та ін.

Програми лекторіїв передбачають розгляд таких питань: «Здоровий спосіб життя сім’ї»; «Сім’я і закон. Кодекс України про шлюб та сім’ ю. Укладення шлюбної угоди»; «Проблеми планування сім’ї. Народження здорових і бажаних дітей»; «Способи вирішення сімейних проблем і конфліктів»; «Психологічний клімат сім’ї»; «Бюджет сім’ї та його раціональна організація»; «Мамина школа. Поради майбутньому батькові» та ін.

Значна увага у підготовці молоді до сімейного життя приділяється вечірніми жіночими та юнацькими гімназіями. Це один з видів інноваційних соціальних технологій, допоміжна компенсаторна форма освіти. В них навчаються дівчата (або юнаки) 13-20 років. Зараз при центрах працює біля 20 таких гімназій. Термін навчання - два роки. У гімназіях створюються умови для формування особистості з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дівчини (або юнака), поліпшення соціального самопочуття, розширення кола спілкування, духовного збагачення, розвитку творчих здібностей, підготовки їх до виконання у майбутньому соціальних ролей дружини, матері, ділової жінки або чоловіка, батька, професіонала. Кожна гімназія працює за авторськими програмами. До викладання, крім спеціалістів соціальних служб, залучаються викладачі шкіл, науковці та ін. Навчальні плани вечірніх жіночих гімназій включають такі предмети: «Жінки в історії України та світовій історії», «Жінка в бізнесі», «Вічні істоки», «Дівчинка-дівчина-жінка», «Психологія міжособистісних відносин», «Етика і психологія сімейного життя», «Основи етикету», «Я чарівна і приваблива», «Мамина школа» та ін. При цьому значна увага приділяється питанням гігієни жінок, планування сім’ї, збереження продуктивного здоров’я.

Програми юнацьких гімназій мають ряд курсів, спільних з жіночими, але також і свої специфічні предмети з питань права, психогігієни, вмілого господарювання, основ фізичної підготовки, рукопашного бою та ін. У процесі викладання застосовуються активні форми занять - тренінги, рольові ігри, конкурси, дискусійні клуби тощо.

Однією з ефективних форм роботи щодо підготовки молоді до сімейного життя є також діяльність клубів для дівчат, молодих жінок. Мета таких клубів - формування адекватного уявлення про соціальну роль жінки в суспільстві; підвищення культурного рівня жіночої молоді; підготовка до сімейного життя; розвиток комунікативних навичок; формування духовних цінностей; корекція особистісних проблем; сприяння розвитку здібностей; формування активної життєвої позиції. Таких клубів у системі соціальних служб налічується біля 70. Клуби створюються на базі центрів ССМ, шкіл, закладів профтехосвіти, вищих навчальних закладів. На базі багатьох клубів вирішується питання працевлаштування дівчат, здійснюється курсове навчання з підготовки і перепідготовки конкурентоздатних спеціальностей (гувернер, масажист, домашній перукар, косметолог, секретар-референт та ін.). Основна їх мета - підвищення загальної культури дівчат, орієнтація на щасливе материнство, формування здорового способу життя, підготовка до подружнього життя, соціальна адаптація жіночої молоді.

Особлива увага приділяється створенню таких клубів для дівчат-сиріт, і працюють вони на базі шкіл-інтернатів. Необхідність створення таких клубів обумовлюється тим, що випускникам шкіл-інтернатів буває важко адаптуватися в оточуючому середовищі, вони мають проблеми у створенні сім’ї, організації домашнього побуту і господарства. Відсутність емоційних контактів з батьками, спілкування тільки з ровесниками, обмеженість можливостей у виборі друзів, замкнене коло спілкування негативно позначаються на формуванні особистості цих дітей. У них спостерігаються нечіткі уявлення про сім’ю, сімейні традиції, подружнє спілкування. Тобто У цих дітей немає елементарного уявлення про образ сім’ї - що це таке. На елементарні запитання про організацію сімейної життєдіяльності вони відповісти не можуть. Діяльність подібних клубів враховує особливості цієї категорії дівчат. Особливо важливо проводити психокорекційні тренінги, тренінги спілкування, використовувати завдання, ігрові ситуації, вправи для розв’язання практичних питань підготовки до сімейного життя.

Значну роль у підготовці молоді до сімейного життя відіграє Пошта довіри. Це листування спеціалістів центрів ССМ з молоддю, підлітками, які проживають у віддалених сільських районах, там, де немає Телефону довіри. Надсилають листи і ті підлітки, які внаслідок індивідуальних особливостей не наважуються безпосередньо звернутися зі своїми проблемами до спеціалістів. Працівники соціальних служб поділяють такі листи на 3 групи - лист до нарколога, до гінеколога, до соціального працівника. Серед них слід виділити ті, що стосуються підготовки молоді до сімейного життя, - це листи до гінеколога. Вони надходять від дівчат і стосуються питань можливості вступу у статеві стосунки, появи захворювань, що передаються статевим шляхом, небажаної вагітності та ін. Такі дівчата потребують дружньої допомоги, поради, рекомендації гінеколога. Спеціалісти ССМ надають допомогу як у письмовій формі, так і у процесі індивідуальних бесід, на які запрошуються абоненти, дають їм рекомендації, куди потрібно звернутися, щоб отримати анонімну консультацію спеціаліста.

Але більшість листів, які також пишуть в основному дівчата; стосуються питань взаємостосунків хлопців та дівчат, чоловіків та жінок, взаємини з батьками. Це історії кохання, про людські почуття, вчинки, втрату віри у майбутнє тощо. Такі листи вимагають великої уваги, зваженості у відповідях, спонукання до самостійного вибору своєї поведінки, роз’яснень негативних наслідків необдуманих вчинків. Причому у відповідях не слід нав’язувати підліткам своєї думки, варто надати можливість самостійно вирішувати свою долю. Інакше можна втратити довіру підлітка.

До Пошти довіри можна віднести і записки, які надсилають підлітки після прослухання лекцій спеціаліста. Такі записки теж потребують уважного ставлення. Відповіді можна давати відразу в аудиторії або автори записок запрошуються на індивідуальні консультації до центру ССМ.

Значна робота проводиться соціальними службами разом з ЗАГСом з тими молодими, хто подав заяву про одруження. На базі ЗАГСів працюють спеціалісти соціальних служб, а також запрошені спеціалісти, які проводять консультації з групами (5-7 пар) або індивідуально з кожною парою. Індивідуальна робота вважається більш ефективною, оскільки така форма дає змогу якнайкраще враховувати біопсихофізичні, культурні та інші характеристики партнерів, прогнозувати їх сумісність у міжособистісних та інтимних стосунках. Особлива увага при цьому звертається на проблеми взаємної адаптації, терпимості,.взаєморозуміння, створення нормального психологічного клімату в сім’ї, профілактики конфліктних ситуацій і розлучень.

Більш спрощеним варіантом може бути спеціальний лекторій (4-7 занять) «Школа молодих». До тематики лекторію включаються такі питання:

Юридично-правові аспекти шлюбно-сімейних відносин.

Культура та основи фізіології подружнього життя.

Психологія і психогігієна шлюбно-сімейних відносин.

Планування сім’ї, народження здорового покоління.

Медико-соціальні проблеми пияцтва та наркоманії.

Економіка і бюджет сім’ї.

Деякі соціальні служби розробляють спеціальні пам’ ятки, які обов’язково видаються молодим перед реєстрацією шлюбу. Вони вміщують різні поради щодо взаємостосунків подружжя, організації його життєдіяльності, народження дітей тощо.

Дата добавления: 2014-01-04