Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Стилі та жанри ілюстрації

Читайте также:
  1. І. Вивчення засобів словотвору з погляду стилістики
  2. ІЛЮСТРАЦІЇ ДО ЛЕКЦІЇ 7
  3. Літературні роди та жанри
  4. Мовний стиль. Стилі української мови в професійному спілкуванні
  5. Мовний стиль. Стилі української мови в професійному спілкуванні
  6. Мовний стиль. Стилі української мови в професійному спілкуванні
  7. Моделі та стилі спілкування.
  8. Нарисову форму в західній літературі часто ототож­нюють із жанром есе, точніше не диференціюють ці типи творів на окремі жанри.
  9. Особливості конфліктної поведінки представників різних стилів мислення
  10. Особливості публічного мовлення. Жанри публічних виступів
  11. Офіційно-діловий стиль, його підстилі та жанри.
  12. Порівняння стилів поведінки чиновників державного апарату

Способи заверстування ілюстрацій в книжкових виданнях. Імпорт ілюстрацій.

Ілюстрація (від лат. — освітлення) — наочне зображення, пояснення за допомогою наочних прикладів; зображення, що супроводжує й доповнює текст, галузь образотворчого мистецтва, пов'язана з образним тлумаченням літературного твору.

Продовж всієї історії малюнок займає одну з найважливіших осередків у розвитку людства. І в наші дні, коли оформлення будь-якого проекту не може обійтися засобами лише комп'ютерної графіки або фотографії, ми кличемо на допомогу ілюстрацію.

Концептуальна ілюстрація — це ілюстрація, яку немає необхідності пристосовувати до конкретних фактів, що містяться в тексті. Вона розвиває суб'єктивну ідею, яка міститься в особистісному сприйнятті художником ілюстрованої теми. Концептуальна ілюстрація за своєю суттю є творчим витвором. Вона дає уявлення про загальні ідеї, а не про частні факти. Значна частка її успіху залежить від оригінальності стилю митця. Концептуальний образ повинні легко впізнавати, але в той же час він не повинен надмірно впливати на читача, відводячи його у бік надмірно особистісної інтерпретацією і нав'язуючи йому свою точку зору. Концептуальна ілюстрація створює контекст для прочитання твору, породжує певні очікування у читача з приводу сюжетної теми, формує синтетичний образ ілюстрованого твору.

Оповідальна ілюстрація. Більшість концептуальних ілюстрацій в принципі можна розглядати як розповідні. Однак існують жанри, мета яких полягає у відображенні послідовності подій у формі сценарію. До цих жанрів, зокрема, відносяться карикатури, комікси, мультиплікація і т. п. Класичні розповіді завжди представляють спокуса для видавців. Причина такої спокуси полягає в досить широкому виборі можливостей проілюструвати їх. Втім, це багатство таїть в собі певний ризик: адже читач завжди схильний по-своєму уявляти собі зовнішність героїв розповіді. Слід також не випускати з виду деталі опису. При цьому потрібно відтворити історичний вигляд минулих часів, для чого потрібні дослідження і відповідна реконструкція. З точки зору трудомісткості для ілюстратора краще оформлення творів на сучасні теми.

Комікси — самостійний жанр ілюстрації. Художник повинен вміти виразити сценарій коміксу способом, багато в чому схожим з методами кінематографії. Він повинен створювати ясні образи дійових осіб. Художник тут не просто ілюструє книгу, а фактично повністю створює її.

Декоративна ілюстрація супроводжує текст, слугуючи прикрасою сторінки. Ці ілюстрації розташовуються, як правило, на полях (як абстрактні форми, колірні блоки, декоративні об'єкти або деталі, які згадуються в тексті). Орнаментальна ілюстрація — найстаріший вид ілюстрації. Вона пов'язана із загальною композицією видання і служить в якості технічного, дидактичного або документального доповнення до нього. Декоративна ілюстрація покликана також підкреслювати зміст тексту і посилювати його сприйняття, включаючи в себе особливо привабливі деталі змісту.



Ілюстрації у чорно-білих тонах. Художник, що працює над чорно-білої ілюстрацією, повинен завжди мати на увазі її обмежені можливості, оскільки надмірна деталізація зображення може привести до низькоякісного відтворення. Художник зобов'язаний рахуватися зі змістом тексту, і відповідно, пристосувати до нього свій стиль для того, щоб ілюстрація вийшла цікавою.

Гумористична ілюстрація тісно пов'язана з особистими якостями художника — гостротою розуму і почуттям гумору, переданими за допомогою індивідуального художнього стилю. Часто засобом вираження дотепності художника служить карикатура. Це вид ілюстрації, де технічна сторона повністю підпорядкована здібності художника створювати жартівливі зображення.

Дитяча ілюстрація охоплює великий спектр тематики. Ключовим тут є вміння правильно зорієнтуватися на вік читача. Ілюстрації для дітей мають пропонувати чітку і зрозумілу інтерпретацію теми. Вони також повинні виконуватися відповідно до жанру роботи (розповідний, навчальний і т. п.), яку ілюструють, викликати у дітей інтерес. Необхідно знайти способи залучення уваги читача. Дитячі ілюстрації повинні бути привабливі і для дорослих, які дивляться дитячі книги і реально приймають рішення про їх купівлю. Художники-ілюстратори дитячої літератури, як правило, мають досить гнучким стилем, який дозволяє задовольнити всі потреби даного жанру.

Ілюстрування обкладинок. Цей жанр пред'являє найбільш суворі вимоги до художника. Обкладинка повинна гармоніювати з макетом книги. Нерідко ілюстрації займають всю обкладинку і визначають композицію видання в цілому. Для ілюстрування обкладинок можуть знадобитися вставки з тексту або друкарські елементи. Складність ілюстрації зазвичай визначається розміром обкладинки і її типом (для звичайних книг, покетбука, любовних романів, дитячих книг або високохудожніх альбомів з мистецтва та архітектури).

Оформлення плакатів. Процес створення плакатів схожий з оформленням книжкових обкладинок. Для плаката потрібно значно більше яскравих елементів. У наш час вкрай рідко зустрічаються плакати, що створюються на основі традиційних технік, тому що методи фотозйомки і комп'ютерних технологій витіснили роботу художників.

Рекламні ілюстрації покликані пропагувати торгову марку або продукт, надавати їм візуально впізнати форму, інформувати про надходження товару в продаж або про будь-яку подію в суспільному і культурному житті. Найчастіше відмінність цього типу ілюстрації від інших зводиться до простого питання про формат виготовлення. Нерідко видавці просто збільшують композицію книжкових обкладинок для використання їх як плакатів. Головним у рекламній ілюстрації є її дієвий візуальний ефект.

Ілюстрування моди. Фотографія не витіснила художнє ілюстрування стилів і напрямків моди. Ілюстрації для журналів мод, є надзвичайно стилізованими. Художник, який ілюструє моду, зазвичай застосовує техніку швидких набросків.

Художнє оформлення упаковок. Ілюстрації для тари та упаковок споживчих товарів служать для створення універсального образу торгової марки. З невеликими варіаціями цей образ застосовується для різного роду обгорток, етикеток і допоміжного приладдя. У цьому жанрі відсутній будь-який свій особливий стиль.

Різні види образотворчої інформації слід розглядати в контексті уявлень про книгу як єдиний і цілісний художній твір. Текстове повідомлення, зовнішня та внутрішня образотворча інформація, конструкція книги взаємодіють, зливаються й служать спільній меті — створенню її закономірної художньої структури. Образотворча інформація різна за значенням та місцем у книзі зв'язками з текстом, технікою виконання й поділяється на такі види: пізнавальна, художньо-образна та декоративна.

Пізнавальні види образотворчої інформації широко застосовуються в різних творах. їм властива чіткість вираження функціональної особливості зображуваного предмета або явища в зв'язку зі специфікою текстового повідомлення. Це різні малюнки, фотографії, креслення тощо. Використання їх в оформленні того чи іншого виду літератури визначає характер емоційного впливу на читача, підвищує змістовність та наочність викладу. Основна функція пізнавальних зображень — розширити можливості читача щодо пізнання навколишнього світу, пояснити зміст текстового повідомлення, його логіку.

Пізнавальні ілюстрації найчастіше застосовують в науковій, технічній, навчальній, науково-популярній та науково-художній літературі. Для них характерна документальність. Оформлення пізнавальної книги, її специфіка, призначення показують, які якості повинні мати ілюстрації, що виконують функцію засобу передачі наочної інформації- Художник та художній редактор, перш ніж приступити до розробки проекту оформлення, мають виявити систему зв'язків: ілюстрація — книга (тип видання та зміст тексту) — читач (цілі та вимоги).

Художньо-образні види образотворчої інформації широко застосовують у художній літературі. Зміст і форма літературного твору, його стиль визначають зображальний стрій ілюстрації, архітектоніку книжкового організму. При цьому важливе вдумливе, аналітичне прочитання тексту художником, у процесі якого слід визначити мету текстового повідомлення, простежити за фабулою, розвитком сюжету, ходом думок автора, з'ясувати можливості просторово-часового розвитку зображального ряду і т. ін. Існують різні підходи до художньо-образного тлумачення зображення в книзі. Ілюстрація може бути тісно пов'язана з текстом, йти за літературним викладом, а може йти за змістом поряд з текстом, розкриваючи певну епоху, ідею. Вона доповнює літературний образ, створює осяжну, організовану зображальну форму, сприяє образному сприйняттю тексту читачем. Якщо в науковій книзі ілюстрація зберігає максимальну точність зображуваного об'єкта, то в художній вона лишає свободу для уяви читача, яка потребує організації. Хоч ілюстрація в книзі — невіддільна частина цілісної структурної організації, вона може бути й самостійною — все залежить від художнього задуму художника, структури книги. На відміну від пізнавальної ілюстрації, якій притаманна достовірність зображення об'єктивної реальності, для ху- дожньо-образної характерний опосередкований зв'язок з реальною дійсністю, який проходить через авторську фантазію художника й підпорядковується їй.

В оформленні книги часто вдаються до декоративних зображень орнаментів, символіки, емблематики. У різні періоди орнаментально-декоративне, символічне зображення використовували по-різному.

Спочатку воно було лише "заповнювачем" вільних просторів при наборі тексту, прикрасою, а з появою поняття "конструювання книги" (яке розширило застосування відповідних художньо-виражальних можливостей щодо просторової організації структури книжкового організму) дістало нового імпульсу до розвитку.

Орнаментально-декоративним зображенням притаманні національні риси, вони характеризують певні історичні епохи, підкреслюють стильові особливості часу. Орнаментально-декоративна структура зображення знайшла широке застосування в станковій книжковій графіці. Використання орнаменту в художньо-образних ілюстраціях дає змісту досягти узагальненості, умовності форми, властивої просторово-структурній організації книги.

Техніка виконання образотворчих оригіналів, додержання технічних вимог до них залежно від способу відтворення у виданні визначають можливість їх використання. Перед початком роботи над художнім задумом структурно- просторової організації книги необхідно точно знати ці параметри. Правильний вибір технічних засобів зображення гарантує досить високу якість відтворення художнього ілю¬стративного матеріалу. Ілюстрації є важливим елементом художнього та поліграфічного оформлення видань. Для ілюстративного верстання існують технічні та естетичні правила, що вимагає високої кваліфікації верстальника у поєднанні з професіоналізмом і добрим художнім смаком.

Існує чотири основних види верстки ілюстрації (рис. 2.5).

 

Рисунок 2.5 — варіанти заверстування ілюстрацій.

 

1. Відкрита верстка (а). Ілюстрації розміщують зверху чи знизу сторінки. Стикуються з текстом такі ілюстрації одним (при заверстці в розріз) чи двома (при заверстці в оборку) боками.

2. Закрита верстка (б). Ілюстрації розташовують всередині тексту. Стикуються з текстом такі ілюстрації двома (при заверстці в розріз) чи трьома (при заверстці в оборку) боками.

3. Глуха верстка (в). Ілюстрації в багатоколонному складанні заверстуються всередину тексту. Стикуються з текстом такі ілюстрації всіма чотирма боками.

4. Верстка ілюстрацій на полях (г). Ілюстрації малого формату розміщують на полях видання. З текстом такі ілюстрації не стикуються.

Для окремих видань такі ілюстрації верстають так, щоб при обрізуванні блока обрізалась частина ілюстрації. Таку верстку називають «під обрізку» (г, е).

Ілюстрації, що займають усю сторінку складання видан¬ня, називають «сторінковими» (д), а верстку таких ілюстрацій прийнято називати сторінковою.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Стилі та жанри ілюстрації

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 2500; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.81.79.128
Генерация страницы за: 0.007 сек.