Нормативно-правове регулювання сільськогосподарської дорадчої діяльності

Законом України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" визначено, що пріоритетний розвиток сільського господарства забезпечується шляхом розвитку мережі сільськогосподарських дорадчих служб.

Міністерством аграрної політики України, Українською академією аграрних наук та Національним аграрним університетом 25 квітня 2001 року видано спільний наказ №1 14/36/165 "Про становлення і розвиток мережі сільськогосподарських дорадчих служб в Україні", яким затверджена Концепція становлення і розвитку сільськогосподарських дорадчих служб в Україні.

Нормативно-правовою базою інформаційно-консультаційної діяльності до 2004 року були:

1. Закон “Про науково - технічну діяльність”;

2. Програма розвитку аграрного ринку і СГОК;

3. Програма інформатизації АПК;

4. Наказ та програми МАПУ про розвиток дорадчих служб;

5. Закон про сільськогосподарську дорадчу діяльність.

Верховна Рада 17.06.04 прийняла Закон "Про сільськогосподарську дорадчу діяльність", який розроблено Міністерством аграрної політики за участю представників сільськогосподарських дорадчих служб і схвалено 29 травня 2002 року Кабінетом Міністрів України. Законом визначені поняття та основні засадисільськогосподарської дорадчої діяльності.

Реалізація Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» дає можливість тлумачити основні поняття в сфері дорадництва. Так преамбула до закону визначає основні цілі, задля досягнення яких прийнятий

Закон:

- поліпшення добробуту сільського населення;

- розвиток сільської місцевості.

Преамбула визначає й сферу застосування Закону – здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності в Україні.

У цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні:

Дорадчі послуги – послуги, що надаються суб’єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності, суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, сільському населенню, а також органам місцевого самоврядування та органам виконавчої ради.

В понятті «дорадчі служби» окреслене коло учасників дорадчих послуг. До них відносяться:

1). суб’єкти сільськогосподарської дорадчої діяльності;

2). суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості;

3). сільське населення;

4). органи місцевого самоврядування;

5). органи виконавчої влади.

Сільськогосподарська дорадча діяльність – сукупність дій та заходів, спрямованих на задоволення потреб особистих селянських та фермерських господарств, господарських товариств, інших сільськогосподарських підприємств усіх форм власності і господарювання, а також сільського населення у підвищенні рівня знань та вдосконаленні практичних навичок прибуткового ведення господарства.

Визначення поняття «сільськогосподарська дорадча діяльність» має ключове значення у аграрному законодавстві щодо регулювання правовідносин, що виникають у процесі надання дорадчих послуг.

Виходячи з поняття «сільськогосподарська дорадча діяльність» та інших положень цього Закону можна виділити наступні ознаки дорадчої діяльності:

- вид господарської діяльності;

- сфера здійснення – суспільне виробництво, оскільки словосполучення «сукупність дій та заходів» означає діяльність членів суспільства, яка спрямована на досягнення певного результату;

- зміст – надання дорадчих послуг не для власних потреб, а їх замовникам та/або споживачам послуг;

- мета – підвищення рівня знань та вдосконалення практичних навичок прибуткового ведення господарства особистими селянськими та фермерськими господарствами, господарськими товариствами, іншими сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності і господарювання, а також сільським населенням;

- майнова (цінова) визначеність благ, з оплатним або безоплатним наданням результатів їх замовникам та/або споживачам (оплатна основа надання дорадчих послуг з різними джерелами покриття затрат на їх надання);

- професійні засади здійснення дорадчої діяльності.

Дорадчу діяльність можна класифікувати за різними ознаками.

За способом фінансування:

- з фінансуванням за рахунок державного або місцевого бюджетів (надання соціально спрямованих дорадчих послуг);

- з фінансуванням за рахунок приватних замовників (надання спеціальних послуг);

- за змішаним фінансуванням.

За напрямком здійснення:

- організаційне дорадництво – пов’язане зі створенням, реорганізацією, модернізацією, реструктуризацією суб’єктів господарювання та їх функціонуванням на ринку. Основні методи такої діяльності – отримання актуальної правової та ринкової інформації, організація вертикальної та горизонтальної кооперації тощо.

- технологічне дорадництво – пов’язане з впровадженням нових технологій у сферу виробництва сільськогосподарської продукції. Основний метод такої діяльності – освітній.

- економічне дорадництво – ґрунтується на технологічному та організаційному дорадництві. Мета економічного дорадництва – надання допомоги в досягненні прибутку об’єктом дорадчої діяльності, його максимізації. Як отримати кредит і максимально вигідно ним розпорядитися, як оптимізувати податки - приклади економічного дорадництва. Основний метод такої діяльності – інформаційний.

- Юридичне дорадництво – надання юридичних послугу сфері виробництва сільськогосподарської продукції. Основні напрями – аграрне право, господарське право, цивільне право, податкове право тощо.

- Соціально-побутове дорадництво – дорадництво з питань сімейної сільського населення (виробничі функції окремих сільськогосподарських товаровиробників переплітаються з веденням домашнього господарства, наприклад, фермерське господарство).

Основні підходи до здійснення дорадчої діяльності:

- максимальна спрямованість на запити сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення;

- забезпечення ефективної взаємодії всіх організацій, установ та підприємств, що впливають на розвиток аграрного сектору;

- залучення до дорадчої діяльності провідних працівників наукових установ та навчальних закладів;

- повна незалежність та конфіденційність інформації в роботі з користувачами послуг;

- гнучкість та орієнтація на перспективу, в дорадчій діяльності та організація роботи;

- часткова самоокупність.

Оцінюючи вплив сільськогосподарської дорадчої діяльності, можна зробити висновок, що така діяльність, спрямована на підвищення інтелектуального потенціалу сільської громади, на якісні зміни рівня знань сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення призводять до зміни психології (формування ринкових стереотипів мислення та поведінки) та зростання мотивації виробничої і соціальної діяльності у сільських громадах.

Сільськогосподарська дорадча служба – юридична особа, незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює сільськогосподарську дорадчу діяльність і внесена до Державного реєстру сільськогосподарських дорадчих служб відповідно до цього Закону.

Перша ознака. Дорадча служба – є юридичною особою незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності.

Друга ознака. Здійснення дорадчої діяльності.

Третя ознака. Наявність у складі працівників юридичної особи не менше трьох дорадників.

Четверта ознака. Реєстрація у відповідності до вимог законодавства України.

Сільськогосподарський дорадник – фізична особа, яка на професійній основі провадить сільськогосподарську дорадчу діяльність, має відповідну кваліфікацію та пройшла атестацію відповідно до цього Закону.

Для того, щоб набути статусу дорадника, фізична особа повинна відповідати наступним вимогам:

Ø проведення дорадчої діяльності на професійній основі (характеризується наявністю спеціальності, яка є затребуваною при проведенні дорадчої діяльності, та заняттям цією діяльністю на постійні основі);

Ø успішно скласти кваліфікаційний іспит то отримати кваліфікаційне свідоцтво;

Ø бути внесеною до Реєстру дорадників.

Сільськогосподарський експерт-дорадник – фізична особа, яка проводить дорадчу діяльність не на постійній основі, має достатній фаховий рівень та одержала кваліфікаційне свідоцтво відповідно до вимог законодавства і надає дорадчі послуги на запит дорадчих служб та дорадників і відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Експертами-дорадниками є працівники закладів науки та освіти, інші вузькоспеціалізовані фахівці, які внесені до Реєстру дорадників.

Експертами-дорадниками, так як і дорадниками, можуть бути лише фізичні особи. Для того, щоб набути статусу експерта-дорадника законодавцем встановлені наступні вимоги:

- здійснення дорадчої діяльності не на постійній основі;

- глибокий рівень знань зі спеціальності, яка є затребуваною при проведенні дорадчої діяльності (обов’язково має вищу освіту);

- успішно склав кваліфікаційний іспит та отримав кваліфікаційне свідоцтво;

- бути внесеною до Реєстру дорадників.

Соціально спрямовані дорадчі послуги – послуги, що надаються суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, та сільському населенню за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Термін «соціально спрямовані послуги» використовується в законодавстві вперше.

Ознаки соціально спрямованих дорадчих служб:

- є об’єктом дорадчої діяльності;

- виконавцями соціально спрямованих дорадчих послуг є суб’єкти сільськогосподарської дорадчої діяльності;

- споживачами соціально спрямованих дорадчих послуг є суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, та сільське населення;

- оплата за надані послуги здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Суб’єкти сільськогосподарської дорадчої діяльності дорадники, експерти-дорадники, дорадчі служби.

Оскільки діяльність дорадчих служб здійснюється через розповсюдження, передачу інформації, навчання та консультування, то можливо вживання термінів: «інформаційно-консультаційні служби», «інформаційно-консультаційна діяльність», «агромаркетинг», «інформаційно-консультаційні послуги».

Міністерством юстиції України 10 жовтня 2003 року зареєстрована Всеукраїнська громадська організація "Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України", яка вирішує складні питання організаційного періоду в розвитку сільськогосподарського дорадництва в Україні.

Дата добавления: 2014-01-04