Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Досліджуваній перепоні




Встановлення кількості куль що нанесли ушкодження

Іноді це питання формулюється в наступній формі: «Скільки пострілів зроблено в дану перепону». Таке формулювання неправильне. За вогнепальними ушкодженнями можливо установити не число пострілів, зроблених у перепону, а тільки лише визначити, скількома кулями нанесене ушкодження, тому що частина куль могла пролетіти повз.

Найбільш легким випадком для визначення числа куль, що нанесли ушкодження, є той, при якому всі поранення сліпі.

При звичайних наскрізних ушкодженнях для визначення кількості куль, якими нанесені досліджувані ушкодження, необхідно визначити число вхідних і вихідних отворів, тому що кожна пара, яка складається з вхідного і вихідного отвору, за рідкісним винятком, нанесена однією кулею. Однак якщо при дослідженні вогнепальних ушкоджень різних перепон (стін, перегородок і т.п.) для вирішення поставленого питання, як правило, особливих ускладнень не виникає, то при дослідженні одягу нерідко зустрічаються значні трудності. У багатьох випадках правильність такого визначення стає сумнівною, якщо воно робиться окремо від ушкоджень на тілі постраждалого.

Невідповідність числа вхідних отворів вихідним і навпаки, спостерігається в ряді випадків. Так, при сліпих ушкодженнях тіла на одязі відсутні вихідні отвори. Якщо ж одне або декілька ушкоджень сліпі, а інші наскрізні, то вихідних отворів на одязі буде відповідно менше (рис. 45-а).

Те ж саме спостерігається і при розташуванні частини вхідних або вихідних отворів в областях тіла постраждалого, не прикритих одягом.

Число вхідних і вихідних отворів іноді буває менше, ніж кількість куль, якими нанесені ушкодження. Варто не забувати про рідкі випадки,

 

 

Рис. 45. До визначення числа куль, якими нанесені ушкодження одягу. а - вхідних отворі більше чим вихідних, тому що одне з ушкоджень сліпе, б - вихідних отворів більше чим вхідних за рахунок розриву кулі при зустрічі з кістками тіла. В - вихідних отворів більше чим вхідних при пострілі з щільним упором автоматичною чергою.

що зустрічаються у практиці, нанесення пошкоджень де проглядається один вхідний отвір утворений декількома кулями. Так, при пострілах автоматичною чергою з щільно фіксованого автомата (пістолета-кулемета) навіть на дистанціях 100 і 150 см утвориться один вхідний отвір, правда більший за розмірами, чим одиночний. При пострілах в упор з автоматів утворення одного вхідного отвору при двох, трьох пострілах є звичайним (рис. 45-в). При цьому, однак, вхідний отвір звичайно набуває характерної форми (рис. 46).

 

Рис. 46. Характерна форма вхідного отвору при стрільбі з щільним упором автоматичною чергою з трьох пострілів.

 

При стрільбі зі зброї старих систем, як указує Л.М.Ейдлін (1939), куля може зустріти в каналі ствола іншу кулю, що застрягла від попереднього пострілу і вибити її, причому обидві вони залишають один вхідний отвір Як показує практика, зрідка доводиться зустрічатися з такими ушкодженнями при пострілах і із сучасних пістолетів і револьверів, якщо при стрільбі використовуються старі патрони з зарядом пороху, що розклався частково, або капсульним складом, або тим і іншим одночасно (рис. 47).

Л.М.Ейдлін вважає, що при стрільбі з автоматичної зброї можливість улучення двох куль у той самий вхідний отвір пояснюється судорожним скороченням руки (при самогубствах), при яких тиск на спусковий гачок продовжується ще якийсь час після першого пострілу. Однак така можливість виключена. Судорожне скорочення руки може викликати другий постріл в автоматичній (самострільній) зброї, але куля від нього потрапляє при цьому в результаті віддача зброї зовсім не в ту ділянку, у який потрапила куля від першого пострілу. Так наприклад, у випадку самогубства з пістолета «ТТ» перший постріл був нанесений в область серця, а потім в агонізуючому стані був зроблений другий постріл в область верхньої третини правого стегна (рука з пістолетом у результаті віддачі відлетіла вниз і вправо). Взагалі ж не можна виключити можливості випадкового влучення другої кулі у вхідний отвір від першої кулі при пострілах на будь-яких дистанціях. При цьому утворяться два кульових канали при одному вхідному отворі (рис. 48).

 

 

Рис. 47. Утворення одного вхідного отвору двома кулями, що разом летять.

 

 

Рис. 48. Утворення одного вхідного отвору при послідовному влученні двох куль у ту саму точку.

 

 

 

Рис. 49. Схема утворення множинних отворів при пробиванні кулями складки одягу.

 

Число вхідних і вихідних отворів буває більше кількості куль, якими нанесені ушкодження, частіше усього при влученні куль у складки одягу. При цьому куля в залежності від характеру складки (одиночна, подвійна) і від того, чи потрапила вона у вершину складки, її середину або низ, може дати замість одного два або три отвори (рис. 49).

Коли куля, пробивши якусь частину одягу (наприклад лівий рукав сорочки), пробиває потім іншу частину одягу (наприклад підкладки), а потім іноді і третю частину (правий рукав) і т.д., то в таких випадках, хоча ушкодження і нанесені одною кулею, буде спостерігатися декілька вхідних і вихідних отворів. Щоб установити, чи нанесені всі ушкодження однією кулею, необхідно перевірити можливість розташування всіх отворів на одній прямій лінії при відповідних переміщеннях кінцівок і частин одягу, надягнутої на людину такого ж росту і статури, як і особа, на якій був досліджуваний одяг у момент нанесення ушкоджень.

Більше число вихідних отворів, чим вхідних може спостерігатися й у тих випадках, коли куля, попавши в кістку, дробить її, нерідко при цьому сама розділяючись на декілька осколків. Великі уламки кісток й осколки кулі при цьому можуть утворити самостійні вихідні отвори частіше усього розташовані поблизу друг від друга (рис. 45-б). Вони, як правило, мають неправильну, незвичайну для кульових ушкоджень форму, а навколо можуть бути виявлені дрібні уламки кісток і осколки кулі. Іноді куля (експансивна) може розділитися в тканинах і без ушкодження кісток.

Зазначені вище трудності призводять до того, що нерідко при визначенні числа куль, якими нанесені ушкодження, доводиться обмежуватися неповною відповіддю на питання, наприклад, указувати, що дані ушкодження нанесені не менше чим двома кулями.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 348; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.