Поняття і класифікація бойових припасів до стрілецької вогнепальної зброї

При призначенні судово-балістичної експертизи з метою встановлення належності патронів до бойових припасів до вогнепальної зброї, органами дізнання, слідства і суду на дослідження виносять наступні основні питання:

1.Чи є вилучені патрони, бойовими припасами до вогнепальної зброї?

2. Чи придатні дані патрони до проведення пострілів?

3. Яким способом і по якому типі (виду, зразку, моделі) вони виготовлені?

4. Чи є патрони, вилучені в підозрюваного при його затримці і патрони, вилучені по місцю проживання, продукцією одного заводу, фірми, країни, партії?

5. Частиною яких патронів являються куля і гільза (капсуль, шріт, картеч, пижі, контейнери)?

При проведенні експертизи необхідно виходити з того, що бойові припаси визначаються як предмети озброєння, призначені для поразки живої сили супротивника, знищення його бойової техніки, руйнації укріплень, споруджень і виконання інших задач (освітлення місцевості, перекидання агітаційної літератури). Дія основної маси бойових припасів заснована на використанні енергії, що виділяється вибуховими речовинами, завдяки котрої і відбувається ураження (руйнація, знищення) різних цілей. До бойових припасів відносяться: патрони стрілецької зброї, ручні і рушничні гранати, засоби вибуху, заряди вибухових речовин, міни, освітлювальні і сигнальні патрони й ін.

До бойових припасів відносяться також і окремі елементи самих бойових припасів підшивачі (трубки), порохові заряди, розривні заряди, капсулі і капсульні втулки (трубки), капсулі-детонатори і детонатори, запалювачі, гільзи, й інше. Водночас у військовій літературі зустрічаються й інші найменування деяких із зазначених об'єктів. Так, наприклад, засоби сигналізації і зв'язку, імітаційні (звукові), освітлювальні і т.п. пристрої іменуються піротехнічними засобами. У зв'язку з цим варто розрізняти поняття боєприпасів у широкому і вузькому змісті слова. У широкому військовому змісті слова під бойовими припасами розуміються всі розглянуті засоби, що сприяють виконанню бойових задач, у тому числі і такі підсобні, як освітлювальні, сигнальні і т.п. У вузькому ж або у власному змісті слова - тільки ті з них, що призначені безпосередньо для ураження живої сили супротивника, знищення його бойової техніки, руйнації укріплень, споруджень, тобто, що мають чисто бойове призначення. Подача ж звукових, світлових або інших сигналів із використанням тих самих засобів здійснюється не тільки у військової, але й у цивільній діяльності, у тому числі при виконанні господарських і інших не бойових функцій. Саме тому такі засоби, бойовими припасами не являються. Відповідно до викладеного встановлення приналежності досліджуваних об'єктів до бойових припасів вогнепальної зброї засновано на з'ясуванні, із яких елементів вони складаються, чи властиві наявність і характеристики цих елементів патронам до зброї, що служить для ураження цілей.

Об'єктами судово-балістичного дослідження боєприпасів є:

- боєприпаси вогнепальної стрілецької зброї промислового виробництва;

- боєприпаси промислового виробництва з внесеними саморобним способом конструктивними змінами;

- саморобні вироби, що мають конструктивні ознаки боєприпасів або подібні до них за зовнішнім виглядом, у тому числі й виготовлені з використанням частин боєприпасів промислового виробництва;

- вироби промислового виробництва, подібні за зовнішнім виглядом або окремими конструктивними елементами до боєприпасів вогнепальної зброї, але такі, що мають інші принципи ураження цілі та (або) джерела використовуваної енергії (патрони до газових пістолетів і револьверів, патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, тощо); в тому числі й об'єкти з внесеними саморобним способом конструктивними змінами;

- вироби промислового виробництва господарсько-побутового, виробничого, спеціального призначення, що мають зовнішні ознаки чи окремі конструктивні елементи, властиві боєприпасам вогнепальної стрілецької зброї, або в конструкцію яких ці ознаки та елементи внесені саморобним способом;

- окремі конструктивні елементи боєприпасів та виробів, що вказані вище.

Боєприпаси – спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройній боротьбі, самооборони, полювання чи спорту.

Боєприпаси вогнепальної зброї – боєприпаси, призначені для проведення пострілу із вогнепальної зброї снарядом, що одержує направлений рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та має достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що знаходиться на визначеній відстані [5].

Боєприпаси вогнепальної стрілецької зброї – боєприпаси (патрони), призначені забезпечити ураження цілей при стрільби з вогнепальної стрілецької зброї.

Класифікація боєприпасів (патронів) вогнепальної стрілецької зброї:

За цільовим призначенням: бойові, мисливські й спортивні:

- бойові - призначені для ураження людини та (або) техніки;

- мисливські - призначені для ураження тварин і птахів під час полювання;

- спортивні - призначені для ураження цілей у ході спортивних тренувань і змагань.

За способом виготовлення:

- боєприпаси промислового виробництва – патрони, виготовлені підприємствами й фірмами-виробниками в умовах технічно оснащеного промислового виробництва з дотриманням вимог відповідних стандартів або визначених технічних умов;

- боєприпаси, пристосовані для стрільби з позаштатної для них зброї – боєприпаси промислового виробництва, в конструкцію яких саморобним способом внесені зміни, в результаті яких боєприпаси набули нових якостей, не втративши при цьому первісних (наприклад, установка в кільцеві проточки пістолетних патронів розрізної чеки для використання їх для стрільби з револьвера);

- боєприпаси, перероблені саморобним способом – боєприпаси промислового виробництва, в яких саморобним способом різною мірою змінена конструкція основних частин; при цьому конструктивні зміни мають незворотний характер;

- боєприпаси, споряджені саморобним способом – патрони, складання яких виконане саморобним способом зі складових частин промислового виробництва з дотриманням основних правил і умов споряджання; допускається використання снарядів, пижів, прокладок саморобного виготовлення для споряджання патронів для гладкоствольних рушниць;

- саморобні боєприпаси – патрони, виготовлені без дотримання будь-яких стандартів або технічних умов цілком саморобним способом чи з використанням окремих частин боєприпасів і (або) конструктивно подібних до них виробів промислового виробництва.

За розміщенням ініціюючого складу: шпилькові, кільцевого запалення, центрального запалення.

За видами використовуваної зброї: пістолетні, револьверні, проміжні, гвинтівкові (гвинтівково-кулеметні), кулеметні, рушничні та спеціальні.

За видами каналу ствола використовуваної зброї: до нарізної, до гладкоствольної.

За видом снаряда: кульові, картечні, дробові, з комбінованим снарядом.

Кулі боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї поділяються:

За особливостями оболонки: оболонкові, напівоболонкові, безоболонкові;

За призначенням:

- звичайні кулі; - спеціальні кулі; - одинарної дії: трасуючі, бронебійні, запалювальні, пристрілочні; - комбінованої дії: бронебійно-запалювальні, пристрілочно-запалювальні, бронебійно-трасуючі, бронебійно-запалювально-трасуючі.

При проведенні судово-балістичних досліджень можуть використовуватися класифікації боєприпасів та їхніх частин за іншими ознаками.

Заряди (неунітарні патрони) до дульнозарядної зброї, а також конструктивно не поєднані в один або кілька виробів гільзи, кулі, шрот, картеч, порох, капсулі, пижі, прокладки, концентратори, є складовими частинами боєприпасів (елементами спорядження) або елементами заряджання й у такому вигляді до боєприпасів не відносяться.

Дата добавления: 2014-01-04