Призначення та устрій патронів і їхніх частин

Класифікація бойових припасів до стрілецької вогнепальної зброї

Патрони до стрілецької вогнепальної зброї	І. По призначенню для зброї в якій вони застосовуються
ІІ. По розміщенню запального складу	Шпількові
Кільцевого спалаху
Центрального спалаху
ІІІ. По конструкції	Унітарні
Неунітарні
Безгільзові
ІV. По виду каналу ствола в якому вони застосовуються	До нарізної зброї
До гладкоствольної зброї
До комбінованої (гладкоствольно-нарізної) зброї
V. По способу виготовлення	Заводські
Кустарні
Саморобні
VI. По виду зброї в якій вони застосовуються	Пістолетні
Револьверні
Проміжні
Гвинтівочні
До кулеметів великих калібрів
До рушниць
До штуцерів і експресів
VII. Відношення до використовуємої зброї	Штатні
Нештатні
VIII. По калібру	Малокаліберні (до 6,5 мм)
Середнього калібру (більше 6,5 до 9 мм)
Великого калібру (більше 9 мм)

І. По призначенню для зброї в якій вони застосовуються	До бойової зброї	2. до цивільної
3. до спеціальної
1. до військової	бойові	зі звичайними кулями	легкі
тяжкі
інші (метало-керамічні, зі стальним сердечником і ін.)
зі спеціальними кулями	комбінованої дії	бронебійно-запальні
бронебійно-трасуючі
прицільно-запальні
бронебійно-запально-трасуючі
одноразової дії	Трасуючи
з меншою швидкістю
бронебійні
запальні
пристрілочні
розривні	дистанційної дії
ударної дії
допоміжні	холості
учбові
спортивно-тренувальні
зразкові
високого тиску
2. До спортивної зброї	до спортивних гладкоствольних рушниць
до спортивної нарізної зброї (гвинтівкам, пістолетам, револьверам)
3. До мисливської зброї	до гладкоствольних рушниць і комбінованим рушницям, що мають стволи з гладким каналом
до нарізної зброї і комбінованим рушницям, що мають нарізні стволи
до комбінованим (гладкоствольно-нарізним) рушницям зі свердлюванням «парадокс» і т. п.

У сучасній стрілецькій зброї застосовуються винятково унітарні патрони (див. мал.8 - 9), що об'єднують кулю, пороховий (бойовий) заряд і капсуль в одній оболонці, що називають гільзою. В гладкоствольних мисливській, спеціальний та бойовий рушницях застосовуються набої котрі складаються з гільзи, капсуля, порохового заряду, пижів, прокладок, снаряду (куль, шроту, картечі) (див. мал.10) [11, 12].

19 20 21

Мал. 8. Найменування складових частин патрона центрального бою для нарізної зброї:

1 - куля, 2-сердечник кулі, 3-оболонка кулі, 4 - канавка, що 5-веде частина кулі. 6-гільза, 7-зріз гільзи, 8-дульце гільзи, 9-схил гільзи. 10-корпус гільзи, 11—дно гільзи, 12- донна частина гільзи, 13—проточка, 14 - фланець. 15 - перегородка, 16-запальний отвір, 17 - капсульне гніздо, 18 - ковадло (є частиною гільзи, якщо вона не включена в капсуль-запалювач), 19 - зарядна камера, 20-метальний заряд, 21 - капсуль-запалювач, 22—запальний склад.

Мал.9. Патрон калібру 5,6 мм кільцевого спалаху до нарізної зброї:

1 - куля, 2 - осалка і накатка, 3 - канавка, 4 - гільза, 5 - метальний заряд, 6 - зарядна камера гільзи, 7 - порохова прокладка з пресованого пороху, 8 - запалювальний склад, 9—кишенька гільзи. 10- фланець

Мал. 10. Найменування складових частин патрона центрального бою для гладкоствольних рушниць:

1 - трубка гільзи, 2-підстава гільзи, 3-піддон, 4 - капсуль-спалахувач, 5 - прокладка, 6 - метальний заряд, 7 - осалка на пижі, 8 - пиж, 9 - полімерний пиж із концентратором, 10-шротовий снаряд, 11-закачування «зірка», 12-запальний отвір, 13 - ковадло, 14- фланець, 15-порохова камора.

Патрони можуть мати дві і більше куль (див. мал. 11).

Мал. 11. Військовий американський патрон із двома кулями

Розрізняють три основних види з'єднання кулі і гільзи в патронах:

1. Суцільний обтиск. Циліндрична поверхня кулі гладка і гільза рівномірно обжимає кулю (мал. 12-1), слідів кріплення в патроні на кулі немає. Обтиск гільзою кулі рівномірний, але водночас не цілком міцний. Тому, у момент пострілу звичайно спостерігається правильне, рівномірне зрушення кулі. У патронах, що зберігалися в поганих умовах, можливі значні відхилення від правильного початкового руху кулі в момент пострілу, внаслідок чого первинні сліди від каналу ствола зброї менше стійкі.

Суцільний обтиск застосовується при виробництві багатьох сучасних патронів, наприклад, до пістолета системи Макарова («ПМ»), до пістолета «Парабелум» («Р. 08»).

2. Кернування. Для більш міцного кріплення кулі в гільзі, нерідко, одночасно із суцільним обтиском, проводиться кернування (мал. 12-2). На кулі від кернування утворюються два або три заглиблення.

Мал. 12. Різновиди з'єднання кулі і гільзи в патроні:

/ - суцільний обтиск, 2 - кернування, 3 - кільцевий обтиск, 4 - сегментний кільцевий обтиск.

а - куля, б - гільза, в - слід кернування, г - жолобок на кулі, д - сегментне втиснення на дульці гільзи.

Кернуванням досягається значне зміцнення патронів, але збільшується можливість нерівномірного з'єднання кулі і гільзи, тому що тиск при кернуванні з різних сторін нерівномірний і по різному вдавлюється поверхня гільзи в кулю.

Кернування застосовується при виробництві багатьох патронів, наприклад, до пістолета зразка 1933 р. («ТТ»), до револьвера зразка 1895 р. («Наган»), до японських пістолетів «Намбу» кал. 8 мм, до пістолетів «Маузер» кал. 7,63 мм.

3. Кільцевий обтиск. На кулях формується жолобок, що проходить по окружності кулі в її ведучій частині, що відстоїть для різних патронів на різній відстані від денця кулі. При виготовленні патрона дульце гільзи обжимається в цей жолобок і забезпечує кріплення кулі в патроні (мал. 12-3).

Такий спосіб кріплення кулі в гільзі також дуже поширений. Він типовий для пістолетних патронів калібру 6,35 мм, 7,65 мм, американських пістолетних і гвинтівкових патронів.

Різновидом кільцевого обтиску є сегментний обтиск, коли дульце гільзи обжимається в жолобок на кулі сегментами (наприклад, у патронах до гвинтівки “Мосіна” зразка 1891р., (див. мал. 12-4).

Дата добавления: 2014-01-04