Гільзи

Кулі

Призначення кулі - ураження живих та інших цілей. Куля складається з головної (вершини), ведучої і донної частин (у деяких кулях є хвостова частина (мал. 13).

Головна (вершина) частина кулі забезпечує центрування кулі при входженні в нарізи каналу ствола і поліпшує її балістичні властивості під час польоту.

Мал. 13. Устрій оболонкової кулі:

1 – головна частина, 2 - ведуча частина,

3 - донна частина, а – оболонка, б – сердечник, в – вершина.

Ведуча (циліндрична) частина кулі в момент пострілу врізається в нарізи каналу ствола, унаслідок чого кулі надається обертальний рух.

Донна частина кулі сприймає тиск порохових газів у момент пострілу.

Хвостова, що має вид усіченого конуса для створення обтічної форми кулі.

У залежності від призначення розрізняються кулі звичайні і спеціального призначення.

Звичайні кулі служать для ураження живих цілей. Деякі моделі автоматичних пістолетів (наприклад, пістолет ТТ) мають штатні патрони з кулею спеціального призначення. Кулі спеціального призначення служать для пристрілювання зброї (трасуючі), подолання броні (бронебійні), подолання броні і запалення об'єкта (бронебійно-запальні) і т.д.

Для того щоб можна було відрізнити кулі спеціального призначення, на їхню головну частину наноситься пізнавальне фарбування (наприклад, для бронебійної - чорне, для трасуючої - зелене, для бронебійно-запальних - чорне і червоне і т.п.).

За вагою кулі розділяються на легкі і важкі.

У залежності від форми головної частини кулі розрізняють: гостра, напівсферична, оживальна, закруглена, пласка.

По конструкції кулі розрізняють: безоболонкові; оболонкові; напівоболонкові.

По уражуючій дії кулі діляться на:

а)неекспансивні – такі, що під час ураження не руйнуються. По будові - оболонкові з твердим, звичайно свинцевим сердечником, оголеним із боку донної частини;

б) експансивні (такі що руйнуються) - використовуються в мисливських цілях і діляться на наступні групи (мал.14-15):

- кулі з головною частиною, що деформується при влученні в ціль і збільшується в діаметрі в 1,5-2,5 разу, але майже не руйнується;

- кулі, що цілком руйнуються при влученні;

- кулі що руйнуються, у яких цілком руйнується головна частина, створюючи велику кількість осколків, а більш міцна задня частина глибоко проникає в тіло;

в) звичайні кулі,призначені для ураження живих цілей: вони бувають:оболонковими (свинцевий сердечник і зовнішня оболонка) (мал. 16); суцільними (виготовлені зі спеціальних сплавів).

1 2 3 4 5 6

Мал. 14. Експансивні кулі.

1 - з подовжніми надрізами на оболонці; 2 - з кільцевою канавкою на оболонці; 3 - з кільцевою накаткою і фігурними надрізами частини оболонки; 4 - з пустотою в головній частині; 5 - з м'яким, що легко руйнується ковпачком, заправленим під оболонку; 6 - з утоньшенням оболонки в головній частині.

1 2 3 4 5

Мал. 15. Експансивні кулі:

1 - з утоньшенням оболонки в головній частині і розділеному сердечнику; 2 - з бронзовим наконечником, що діє на сердечник як клин; 3 - з пустотою в головній частині і подвійній оболонці; 4 - з пустотою в головній частині, мідним наконечником і поперечною складкою оболонки; 5 - з подвійним сердечником, передня частина якого виготовлена з м'якого, а задня з твердого матеріалу.

До неекспансивних куль відносяться:

1) Бронебійні кулі, що мають сталевий сердечник високої твердості (мал.17);

А Б

Мал. 16. Оболонкові неекспансивні кулі: А) з гострою вершиною; Б) з закругленою вершиною: 1 - оболонка; 2 - свинцевий сердечник.

Мал. 17. Бронебійна куля: 1 - оболонка, 2 - свинцева сорочка, 3 - бронебійний сердечник

2) Трасуючі кулі призначаються для позначення світного (або димового) сліду при польоті, що дозволяє спостерігати за польотом кулі і вести пристрілку. Сердечник таких куль, укорочений, а за ним установлюється стакан, що містить трасуючий (освітний, димовий) склад, який запалюється при пострілі і згоряє у польоті кулі; позаду стакан прикривається колечком з отвором, розміри якого впливають на швидкість горіння складу;

3) Запальні кулі бувають двох типів:

а) горіння запального складу (звичайно жовтого фосфору) відбувається у польоті кулі; запалення відбувається від з'єднання фосфору з киснем повітря, після виплавлення при пострілі пробки з легкоплавкого металу, що прикриває отвір в оболонці, при цьому розплавлений фосфор видавлюється на назовні важким тілом, що знаходиться усередині кулі;

б) запалення запального складу відбувається при ударі кулі об перепону; запальний склад міститься в головній частині;

4) Пристрілочні (розривні кулі) служать для стрільби по повітряним цілям і для коригування вогню на відстаннях, даючи при розриві помітну хмарину диму;

5) Кулі комбінованої дії. До них відносяться:

а) бронебійно-трасуючі;

б) бронебійно-запалюючі (мал.18-А);

в) бронебійно-запалююче-трасуючі (мал.18-Б).

Кульні оболонки виготовляються з: мельхіору (сплав міді з нікелем), м'якої стали, біметал (залізо, покрите тонким шаром томпака).

Кулі розрізняють також по наявності і кількості жолобів на головній частині, що являють собою кільцеві поглиблення, котрі служать для різних цілей: обтиску дульця гільзи, збільшення твердості кулі, зменшення свинцювання каналу ствола. Якщо в кулі є декілька жолобів, то виступаючі між жолобами частини куль називаються поясками.

А Б

Рис.18. Кулі комбінованої дії

А - Бронебійно-запалювальна куля: 1-оболонка. 2-запальний склад, 3-сталевий сердечник,

4-свинцева сорочка

Б - Бронебойно-запалювально-трасуюча куля: 1-оболонка, 2-запальний склад, 3 - сталевий сердечник, 4 - стакан, 5 - трасуючий склад, 6 - запалювальний склад, 7 – колечко.

Призначенням гільзи є об'єднання елементів патрона в одне ціле, зберігання бойового заряду в цілісності від зовнішніх впливів і забезпечення обтюрації порохових газів при пострілі, тобто недопущення їхнього прориву з каналу ствола через казенну частину.

Розрізняють гільзи:

а) циліндричні - внутрішній діаметр яких відповідає калібру зброї (приклад у патронах до пістолетів, револьверів та ін.); різновидом циліндричних гільз є конічні;

б) пляшкові - у якіх тільки передня частина, що називають дульцем, має діаметр, що відповідає калібру зброї - для закріплення в ній кулі, а корпус гільзи має збільшений діаметр. Між дульцем і розширеною частиною корпуса гільзи утворюється конічна перехідна частина, котра називається схилом гільзи;

Типи гільз:

а) із виступаючим фланцем;

б) без виступаючого фланця;

в) з напіввиступаючим фланцем;

г) із стовщеною стінкою дна (у системах великих калібрів).

Рис. 19. Устрій гільз:

І - гільза циліндрична з фланцем; ІІ - гільза пляшкова без виступаючого фланцю; ІІІ - гільза циліндрична без виступаючого фланцю: 1- корпус гільзи; 2-дно; 3 —дульце; 4 - схил; 5 - передній зріз (зріз дульця); 6 - кільцева проточка; 7 —канелюра; 8 — фланець.

Гільзи складаються із наступних частин (див. мал. 19):

1) корпуса гільзи;

2) денця;

3) дульця - має передній зріз;

4) фланця -призначений для упора гільзи в задній зріз патронника зброї і захоплення його зачепом викидача при витягуванні з патронника, (може бути фланець виступаючий (револьверні патрони) і не виступаючий (пістолетні, автоматні, гвинтівочні патрони);

5) кільцевої проточки, якою утворюється невиступаючий або напіввиступаючий фланець;

6) канелюри (кільцева проточка, на яку опирається донна частина кулі);

7) схилу (конусне звуження) є в гільзах пляшкової форми.

У гільз патронів центрального запалення, капсульне гніздо складається із самого гнізда, ковадла і затравочних отворів.

Гільзи виготовляються з: латуні (сплав міді з цинком), біметалу (плаковані), залізні гільзи з антикорозійним покриттям.

Дата добавления: 2014-01-04