І питання

Вступ

Лекція

Внутрішніх справ

Кафедра кримінального процесу

ТЕМА №4

Процесуальний порядок та умови проведення

негласних слідчих (розшукових) дій

Для курсантів 3-го курсу

факультетів з підготовки слідчих,

міліції громадської безпеки,

кримінальної міліції

Дніпропетровськ - 2012

Лекцію підготував доцент кафедри кримінального процесу факультету з підготовки слідчих Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ кандидат юридичних наук, доцент Черненко А.П.

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри кримінального процесу 20 серпня 2012 р., протокол № 1.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Поняття негласних слідчих (розшукових) дій та їх система

3. Загальні правила провадження негласних слідчих (розшукових) дій

4. Характеристика негласних слідчих (розшукових) дій

рекомендована література

нормативно-правові акти

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 року №4651-VI [Електронний ресурс] –Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20120413/paran2#n2

2. Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

3. Наказ Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року №69 «Про Єдиний реєстр досудових розслідувань».

4. Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 р. № 4-рп/2002 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України, а також частини другої статті 15 та частини першої статті 16 Закону України "Про статус народного депутата України" (справа про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства).

5. Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 8-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора).

6. Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 4 "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство".

7. Вказівка Генерального прокурора прокурорам областей, міст Києва, Севастополя та прирівняним до них прокурорам від 18 лютого 1994 р. № 15-08 окв. "Щодо практики продовження строків слідства".

наукові та навчально-методичні джерела

1. Аленин Ю.П. Процессуальные особенности производства следственных действий. — Кировоград, 2002.

2. Бараннік Р. Дотримання принципу свободи від самовикриття під час провадження слідчих дій // Право України. — 2004. — № 7.

3. Горбачов О. Слідчі дії: термінологія, поняття, види // Вісник Академії правових наук України. — 1997. — Вип. 2.

4. Денисюк С.Ф., Шепитько В.Ю. Обыск в системе следственных действий. Научно-практическое пособ. — Харьков, 1999.

5. Лобойко Л.М. Реформування кримінально-процесуального законодавства в Україні (2006-2011 роки). Частина 1. Загальні положення і досудове провадження: монографія. – К.: Істина, 2012. ‑ С. 142.

6. Лобойко Л.М., Черненко А.П. Кримінально-процесуальна регламентація слідчих дій: Монографія. — Дніпропетровськ, 2006.

7. Лоза Ю. Слідчі дії: поняття, сутність, ознаки, види // Право України. — 2003. — № 9.

8. Макаренко Є.І., Негодченко О.В., Тертишник В.М. Експертизи на досудовому слідстві. — Дніпропетровськ, 2001.

9. Макаренко Є.І., Негодченко О.В., Тертишник В.М. Огляд місця події. — Дніпропетровськ, 2001.

10. Романюк Б. Призначення експертизи на досудовому слідстві: деякі проблемні питання // Право України. — 2003. — № 3.

11. Удалова Л.Д. Освідування при розслідуванні злочинів. — К., 1998.

12. Шейфер С.А. Следственные действия. Система и процессуальная форма. — М., 2001.

13. Шило О., Капліна О. Обшук житла чи іншого володіння особи: проблеми правової регламентації // Вісник Академії правових наук України. — 2005. — № 2.

Мета лекції:

Метою лекції є формування у курсантів основ знань із поняття «негласні слідчі (розшукові) дії», їхньої системи та підстав і процесуального порядку провадження.

У відповідності до ч.1 ст. 246 Нового КПК негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Новим КПК. Окрім негласних слідчих (розшукових) дій існують й інші дії, які входять до поняття засоби пізнання, що мають своєю спрямованістю – отримання доказів. Негласні слідчі (розшукові) дії є специфічними, відмінними від інших пізнавальних дій, бо найбільше втручаються у охоронювані Конституцією права громадян та є особливими засобами пізнання, що максимально наближені до ОРД, окрім того рішення про їх проведення приймається одним суб’єктом кримінально-процесуальної діяльності, а проводить їх, як правило, у більшості випадків, інший суб’єкт такої діяльності.

Важливість даної теми для майбутніх працівників органів досудового слідства і оперативних підрозділів полягає у тому, що працівники усіх зазначених підрозділів тим чи іншим чим причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, тому з’ясувати сутність негласних слідчих (розшукових) дій, знати їх систему та порядок провадження для майбутніх правоохоронців є вкрай важливим.

Поняття негласних слідчих (розшукових) дій та їх система

На попередній лекції ми з’ясували, що Новий КПК ввів нове поняття «Слідчі (розшукові) дії», якими є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні та поділяє їх на дві великі групи:

1. Слідчі (розшукові) дії та

2. Негласні слідчі (розшукові) дії.

Якщо сутність слідчих (розшукових) дій ми з’ясували, то слід також з’ясувати, що являють собою негласні слідчі (розшукові) дії.

Новий КПК окрім визначення слідчих (розшукових) дій також містить легальне визначення поняття «негласні слідчі (розшукові) дії». У відповідності до ч.1 ст. 246 Нового КПК негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Новим КПК.

Систему негласних слідчих (розшукових) дій складають:

1. Втручання у приватне спілкування (ст. 258 нового КПК). Різновидами втручання в приватне спілкування є:

1) аудіо-, відеоконтроль особи;

2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції;

3) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;

4) зняття інформації з електронних інформаційних систем (ч. 4 ст. 258 нового КПК);

2. Аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 нового КПК);

3. Накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 нового КПК);

4. Огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 нового КПК);

5. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 нового КПК);

6. Зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 нового КПК);

7. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів (ст. 266 нового КПК);

8. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 нового КПК);

9. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 нового КПК);

10. Спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 нового КПК);

11. Аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 нового КПК);

12. Контроль за вчиненням злочину (ст. 271 нового КПК). У відповідності до ч. 1 ст. 271 нового КПК контроль за вчиненням злочину проводиться в таких формах:

1) контрольована поставка;

2) контрольована та оперативна закупка;

3) спеціальний слідчий експеримент;

4) імітування обстановки злочину;

13. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 нового КПК);

14. Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 нового КПК);

15. Використання конфіденційного співробітництва (ст. 275 нового КПК).

Законом передбачена система слідчих (розшукових) дій, яка у своїй структурі має різновид, що іменується негласні слідчі (розшукові) дії. Передбачивши систему слідчих (розшукових) дій з їх специфічним підвидом негласні слідчі (розшукові) дії, законодавець надав слідчому та прокурору можливість у залежності від обставин кримінального провадження обрати ту з них, яка у цій ситуації з найменшим втручанням через обмеження конституційних прав людини здатна максимально забезпечити ефективність досудового розслідування. Зрозуміло, не обов’язково у кожній кримінальній справі повинні проводитися всі слідчі (розшукові) дії, передбачені законом.

Висновки з першого питання:

1. Новий КПК поділяє слідчі (розшукові) дії на дві великі групи:

- Слідчі (розшукові) дії та

- Негласні слідчі (розшукові) дії.

2. У відповідності до ч.1 ст. 246 Нового КПК негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Новим КПК.

3. Систему негласних слідчих (розшукових) дій складають: Втручання у приватне спілкування; Аудіо-, відеоконтроль особи; Накладення арешту на кореспонденцію; Огляд і виїмка кореспонденції; Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; Зняття інформації з електронних інформаційних систем; Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів; Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 нового КПК); Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу; Спостереження за особою, річчю або місцем; Аудіо-, відеоконтроль місця; Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження; Використання конфіденційного співробітництва.

Дата добавления: 2014-01-04